Лекція 2

Об’єктно-орієнтоване програмування.

Мова С++ була створена як об’єктно-орієнтоване продовження одної з самих розповсюджених мов програмування для розробки комерційних програм мови С. Об’єктно-орієнтовані мови програмування забезпечують потужний зв’язок між структурами даних та методами, з допомогою яких цими даними маніпулюють. Найбільшою перевагою ООП є те, що програміст більше не зобов’язаний піклуватись про структури даних та керуючі функції. Все, що необхідно – це правильно використовувати створений об’єкт.

Світ наповнений об’єктами: автомобілі, собаки, дерева, квіти – все це об’єкти. Кожний об’єкт має свої властивості (швидкий, пухнастий, зелене, запашні). Об’єкти поводять себе певним чином (їдуть, лають, ростуть, розквітають).

Нагадаємо, що тип змінної визначає:

- її розмір в пам’яті;

- тип інформації, яку вона може зберігати;

- операції, які можуть з нею виконуватись.

В мові С++ програміст може сам розширити можливості мови, створюючи власний тип даних, що необхідний для розв’язку текучої задачі. Кожний зі створених типів має всі функційні можливості та права вбудованих типів.

Можна вирішити задачу з допомогою тільки типу цілого чи символу, та для розв’язку складної задачі простіше мати можливість описати об’єкт, про який йде мова. Наприклад, змоделювати роботу системи опалення через змінні, що описують датчики температури, термостати та бойлери.

Об’єкт

Стан об’єкту характеризується переліком всіх можливих властивостей (статичних) і поточними значеннями (динамічними) кожної з цих властивостей.

Поведінка характеризує те, як об’єкт впливає або підлягає впливу інших об’єктів з точки зору зміни стану цих об’єктів і передачі повідомлень. Поведінка об’єкту повністю визначається його діями.

В поведінці об’єкту виділяється поняття операції. З практики відомо 5 основних видів операцій над об’єктами:

1) модифікатор – операція, що змінює стан об’єкту шляхом запису або доступу.

2) селектор – операція, що дає доступ для визначення стану об’єкту без його зміни (операція читання).

3) літератор – операція доступу до вмісту об’єкту по частинах ( в певній послідовності).

4) конструктор – операція створення і (або) ініціалізації об’єкту.

5) деструктор – операція знищення об’єкту і (або) звільнення пам’яті, що він займав.

Стосовно поведінки об’єкти можуть бути активними і пасивними. Активні об’єкти можуть реалізувати свою поведінку без впливу з боку інших об’єктів. Активні об’єкти розміщаються в так званому каналі управління. Пасивні об’єкти можуть змінювати свій стан лише під впливом інших об’єктів.

Якщо система має декілька каналів управління, то і активних об’єктів може бути багато. В послідовних системах в кожний момент часу існує лише 1 активний об’єкт (і відповідно лише один канал управління).

Індивідуальність – такі властивості об’єкта, які вирізняють його серед всіх інших об’єктів. Наприклад, ім’я об’єкту завжди залишиться тим самим, які б значення змінним ми не присвоювали. Це нагадує древньо філософське питання: чи залишиться річка сама собою процесі часу, хоча ніколи вже попередня вода не потече в ній.

Розрізняють операції присвоювання і рівності об’єктів, а також час існування об’єктів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.