Масиви вказівників на функції

Так само, як оголошується масив вказівників на вбудовані типи даних (наприклад, int), можна оголосити масив вказівників на функції, з однаковою сигнатурою та однаковим типом значення, що повертається.

void Square (int, int0;

void Cube (int, int);

void Swap (int, int);

void (*pFuncArray[5]) (int, int);

…

int main( )

{

int v1, v2, c;

…

cin >> c

for (i=0; i<5; i++)

{

switch ( c)

{

case 1: pFuncArray[ i] = Square; break;

case 2: pFuncArray [i] = Cube; break;

case 3: pFuncArray [i] = Swap; break;

}

for (i=0; i<5; i++)

pFuncArray[i] (v1, v2);

…

}

pFuncArray оголошений як масив з 5 вказівників на функції, які приймають два цілих параметри та нічого не повертають. Адреса кожної функції передається в масив та стає його елементом. Потім функції послідовно всі викликаються через вказівники.

Вказівники на функції та масиви вказівників на функції можуть бути передані іншим функціям, які в ході виконання своїх задач можуть звертатись до цих функцій через вказівники.

Вказівники на функції-члени

Щоб створити вказівник на функцію-член класу, використовується такий ж синтаксис, що і для звичайного вказівника на функцію, але включаючий ім’я класу та оператор області дії (: :).

void (Shape : : *pFunc) (int, int);

pFunc є вказівником на функцію-член, яка приймає два цілих параметри, нічого не повертає і відноситься до класу Shape.Привиклику функції-члена через вказівник необхідно вказати об’єкт відповідного класу.

void (Shape : : *pFunc) (int, int);

pFunc = Shape : : Move;

Вказівники на функції-члени можна занести в масив, який ініціалізується адресами різних функцій-членів, що викликаються за індексом в масиві.

Рекомендується використовувати вказівники на функції-члени для виклику методів в об’єктах класу, але не зловживати ними.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.