Особливості побудови формули кваліфікації.

Складання формули кваліфікації – це здійснення вказівки на статті Особливої, а за певних умов – і Загальної частин КК, які передбачають вчинене діяння через використання скорочених, умовних позначень.

Формула кваліфікації – це сукупність буквених і цифрових позначень, які вказують на кримінально-правові норми , що підлягають застосуванню. І якщо цифри у формулі кваліфікації злочинів можуть бути різними, то перелік букв є обмеженим: з 33 букв української абетки застосовуються тільки “п” (що означає “пункт”), “ч” (що означає “частина”), “ст” (що означає “стаття”), а також абревіатура “КК” (що означає “Кримінальний кодекс”).

Значення формули кваліфікації – стисле й точне посилання на закон про кримінальну відповідальність, що скорочує обсяг процесуальних документів.

Формула кваліфікації має містити:

1) обов’язкове посилання на статтю . Особливої частини КК, що містить юридичний склад злочину, який відповідає встановленим фактичним обставинам.

2) обов’язкове посилання на конкретні частини відповідних статей Загальної частини .

а) готування до злочину. Наприклад: визнати Б. винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 та ч. 3 ст. 190 КК;

б) замах на злочин.

в) співучасть у злочині .

3) обов’язкове окреме посилання на статті (частини, пункти частин статей) Особливої частини КК, якщо в межах кваліфікації злочинів встановлена відповідність фактичних обставин кільком різним юридичним складам злочинів і принаймні два з них інкримінуються особі (зокрема, при сукупності злочинів).

4) поєднання другого та третього випадків.

5) правильне розташування розділових знаків і наведення відомостей у формі, яка б усувала непорозуміння чи двозначність

На підставі викладених положень щодо формули кваліфікації злочинів можна дійти таких важливих висновків:

1. Із Загальної частини КК у формулі кваліфікації злочинів застосовуються тільки такі норми: ч. 1 ст. 14 (готування до злочину); ч. 2 ст. 15 (закінчений замах); ч. 3 ст. 15 (незакінчений замах); ч. 3 ст. 27 (організатор); ч. 4 ст. 27 (підбурювач); ч. 5 ст. 27 (пособник). Навпаки, ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 15 (якщо тільки мова не йде про вчинення замаху на злочин через бездіяльність), частини 1, 2, 6 і 7 ст. 27 КК не можуть бути застосовані при кваліфікації злочинів.

Те, що саме наведені вище норми мають бути застосовані у формулі кваліфікації злочинів, визначено в ст. 16 і ч. 2 ст. 29 КК.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.