Технічні вимоги до якості поливної води

Тема 2.5. Джерела води для зрошення.

1. Види джерел води для зрошення, вимоги до них.

2. Технічні вимоги до якості поливної води.

3. Поверхневі джерела зрошення. Ріки як джерела зрошення, їх водозабезпеченість і способи регулювання.

4. Лиманне зрошення.

Види джерел води для зрошення, вимоги до них.

Джерелами води для зрошення й обводнення є річки у природному і за регульованому стані, місцевий поверхневий стік, підземні води. Для зрошення також можна використовувати господарсько-побутові, промислові, шахтні, колекторно-дренажні води зрошувальних систем, а також морські води. Джерела зрошення й обводнення характеризуються такими показниками:

· витратою води, якою може забезпечити джерело зрошення протягом зрошувального періоду;

· об'ємом води, який може бути забраний із вододжерела за вегетаційний період;

· рівнем води в джерелі зрошення за відношенням до зрошувальної площі протягом зрошувального періоду в роки з різною забезпеченістю;

· якістю води.

Вимоги, що ставляться до вододжерел:

· вода повинна бути придатна для зрошення, а при обводненні - для забезпечення побутових та господарських потреб;

· запаси і витрати води у вододжерелі повинні повністю задовольняти потреби зрошення. Джерелозрошення повинне забезпечувати потребу у воді протягом всього поливного сезону.

Якщо в окремі періоди вододжерело має меншу витрату води ніж потрібно для поливу, то режим вододжерела слід узгодити з режимом зрошення шляхом регулювання вододжерела, пристосування режиму зрошення сільськогосподарських культур до режиму вододжерела, одночасно регулювання вододжерела і зміни роботи зрошувальної мережі.

Технічні вимоги до якості поливної води

Придатність води для зрошення визначається взаємодією різних факторів. Найважливіші з них: загальний вміст солей у воді; хімічний склад і водно-фізичні властивості Грунту; вміст і склад солей у ґрунті; дренованість території Для більшості сільськогосподарських рослин не шкідлива вода з мінералізацією до 1,5 г/л води.

Оцінка якості поливної води повинна бути комплексною з урахуванням усіх вище наведених факторів.

Експертна оцінка якості поливної води повинна складатись з оцінок: санітарно-токсикологічної та меліоративної.

Санітарно-токсикологічна оцінка якості поливної води здійснюється на підставі аналізу вмісту хімічних сполук і елементів та хвороботворних мікроорганізмів у поливній воді, і величини гранично допустимих концентрацій.

Меліоративна оцінка може визначатися за декількома методиками. Остаточна оцінка приймається середньозваженою або за найгіршими показниками.

Згідно комплексної оцінки якості поливної води за методом УкрНДіПМУ встановлюється п'ять оцінюючих показників: критична мінералізація, кальцієвий показник, рН, токсична лужність, загальний вміст хлору.

Критична мінералізаціяполивних вод— це така мінералізація, яка не збільшує засолення ґрунту на одну градацію при зрошенні оптимальними нормами. Для півдня України критичну мінералізацію приймають 1 г/л. При зрошувальній нормі 4-5 тис. м³/га і збалансованому режимі зрошення в одномет-ровий шар ґрунту за 4-5 вегетаційних періодів вноситься солей не більше 0,1 % вагових. При мінералізації 1,5 г/л спостерігається збільшення концентрації ґрунтового розчину в 3-4 рази та інтенсивне накопичення солей за 1-3 роки. Зменшення величин зрошувальних норм до 2-2,5 тис. м³/га не ліквідує небезпеки засолення, а лише продовжує період накопичення солей.

Кальцієвий показник,який незалежно від співвідношення у воді диспергаторїв (натрію, калію, магнію, амонію), є стабільним.

При вмісті Са²⁺ більше 34 % екв/л вода є придатною для зрошення.

При вмісті Са²⁺=34-25 % екв/л — може спостерігатись слабкий ступінь осолонцювання.

При вмісті Са²⁺<25 % екв/г осолонцювання вище слабкого ступеня досягає на третій рік при мінералізації води до 1 г/л і за один сезон при мінералізації 1-3 г/л.

При вмісті у воді кальцію більше 50 % екв/л — може спостерігатися процес розсолонцювання ґрунтів.

Величина рН.Оптимальне значення величини рН — 6,5...8,0. При рН>8,0 спостерігається інтенсивне поглинання ґрунтом натрію навіть при високому вмісті кальцію (більше 34 %).

Токсична лужністьвизначається карбонатами і гідрокарбонатами натрію, калію і магнію. Якщо різниця перевищує 125 мекв/л або вода містить більше 0,3 мекв/л СО^^_, то воду можна вважати придатною для поливу тільки з застосуванням меліоративних заходів.

Вміст хлору.При вмісті хлору менше 2 мекв/л вода безпечна для всіх рослин. При 2-4 мекв/л деякі культури відчувають дію хлору. При вмісті хлору більше 10 мекв/л (0,35 г/л) пригнічуються середньостійкі культури, а токсичне накопичення в ґрунті досягається за два періоди. Остаточна оцінка якості води є середньозваженою за всіма показниками.

Вода першої категорії— абсолютно придатна для зрошення всіх ґрунтів і культур. На солонцюватих ґрунтах є меліо-рантом, оскільки є джерелом кальцію. Середньозважений показник якості води менше 1.

Вода другої категорії— придатна для зрошення, потребує додаткових меліоративних заходів тільки на солонцюватих ґрунтах, які обґрунтуються в кожному окремому випадку. Середньозважений показник якості води дорівнює 1-2.

Вода третьої категорії— умовно придатна для зрошення. Може застосовуватися тільки після внесення кальцієвих меліо-рантів до поновлення вмісту кальцію до 34-50 % екв./л і нейтралізації високої лужності. Середньозважений показник якості води — 2-4.

Вода четвертої категоріїне придатна для зрошення. Середньозважений показник якості води більше 4.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.