Структура та особливості формування Конституційного Суду України

На законодавчому рівні Конституційний Суд України проголошується як єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Він є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Статус Конституційного Суду, основні засади його формування та діяльності визначаються Конституцією України від 28.06.1996 р. (статті 147-153, 159). Крім Конституції України, порядок організації і діяльності Конституційного Суду України, процедуру розгляду ним справ встановлює Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р. Конституційний Суд України приймає акти, що регламентують організацію його внутрішньої роботи відповідно до Закону «Про Конституційний Суд України» (ст. 3), серед яких слід виділити Регламент Конституційного Суду України від 05.03.1997 р.

Першорядними чинниками, що впливають на визначення чисельного складу конституційного суду, є його завдання (функції), структура, специфіка держави, в якій він створюється та інші обставини. Загалом у світі кількість суддів конституційного суду коливається від 4 (Андорра) до 19 (Російська Федерація). Що ж до інших країн, то, скажімо, в Естонії їх 5, Молдові – 6, Азербайджані, Вірменії, Грузії, Румунії – 9, в Білорусі, Болгарії, Іспанії – 12, в Угорщині, Італії, Польщі, Чехії – 15, ФРН – 16. Відповідно до ст. 148 Конституції України, а також ст. 5 Закону України «Про Конституційний Суд України», останній складається з вісімнадцяти суддів Конституційного Суду України.

Формування конституційних судів зазвичай здійснюється за участю кількох державних органів чи посадових осіб, які представляють різні гілки влади. Загалом у світі існує три способи формування конституційних судів: 1) рішення щодо персонального складу конституційного суду приймається автономно органами, що представляють три гілки влади (Болгарія, Грузія, Італія, Молдова, Україна); 2) призначення (обрання) суддів конституційного суду здійснюється автономно органами, що представляють дві гілки влади – законодавчу і виконавчу (Австрія, Канада, Румунія, Чехія); 3) формування конституційного суду здійснюється за участі і у взаємодії різних гілок влади. При цьому остаточне рішення щодо кандидатур на посади суддів конституційного суду приймається або виключно органом законодавчої влади (Естонія, Литва, Німеччина, Польща, Угорщина), або лише главою держави (Бельгія, Данія, Туреччина). Проте в обох випадках відповідні органи приймають рішення на основі подань (пропозицій), що вносяться главою держави чи органами, які представляють інші гілки влади. Іншим варіантом взаємодії у формуванні органу конституційної юстиції є затвердження суддів, обраних парламентом, президентом держави. В Україні Конституційний Суд формується за участю усіх гілок влади: Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Аналогічний порядок формування конституційних судів передбачений в Італії, де в формуванні суду беруть участь президент, парламент і вищі інстанції загальної й адміністративної юрисдикції; в Іспанії він створюється парламентом, урядом і вищими судовими інстанціями.

Особливістю призначення суддів Конституційного Суду України є обмеження строком призначення на дев'ять років, а також неприпустимість призначення на цю посаду на повторний строк. Це обумовлюється величезною владою, якою наділені судді Конституційного Суду, виключає можливість «зживання» посадою, втрату принциповості при вирішенні конкретних справ.

Порядок призначення суддів Конституційного Суду Українимає свої особливості, які закріплені в ст.ст. 6 - 8 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Так, Указ Президента про призначення суддів Конституційного Суду повинен бути скріплений підписами Прем'єр-міністра і Міністра юстиції, з якими проведені попередні консультації щодо кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Президентом України, Президент у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Судді Конституційного Суду у Верховній Раді обираються таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. За результатами голосування Головою Верховної Ради підписується постанова Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

З'їзд суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення з'їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду.

Суддями Конституційного Суду відповідно до ст. 16 Закону України «Про Конституційний Суд України» можуть бути громадяни України, які на день призначення досягли сорока років, мають вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи за фахом не менше десяти років, володіють державною мовою і проживають в Україні протягом останніх двадцяти років. Судді Конституційного Суду України не можуть належати до політичних партій та профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Суддя Конституційного Суду України складає присягу на урочистому засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, Прем'єр-міністра України, а також Прем'єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження.

Із числа суддів Конституційного Суду України на спеціальному пленарному засіданні цього суду шляхом таємного голосування обирається його Голова,який очолює Конституційний Суд України та організовує його діяльність. Строк повноважень Голови обмежується трьома роками без права бути обраним удруге. Цим забезпечується протягом дев'ятирічного строку повноважень Конституційного Суду України виконання обов'язків Голови більш широким колом суддів, можливо, представниками всіх трьох гілок влади.

Голова Конституційного Суду України має двох заступників, які виконують за його дорученням окремі повноваження Голови Конституційного Суду України.

Діяльність Конституційного Суду забезпечує його Апарат, що складається з: Секретаріату Конституційного Суду України; Служби Голови Конституційного Суду України і заступників Голови Конституційного Суду України; Служби кожного з суддів Конституційного Суду України; інших підрозділів.

Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Конституційного Суду України здійснює Секретаріат Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного Суду України. Положенням про Секретаріат Конституційного Суду України визначено наступну його структуру: Служба документального забезпечення; Управління правової експертизи; Прес-служба; Відділ зовнішніх зв'язків; Відділ кадрів; Відділ забезпечення засідань колегій суддів, постійних і тимчасових комісій та Конституційного Суду України; Відділ фінансування, бухгалтерського обліку та звітності; Бібліотека; Відділ обліку та систематизації законодавства; Архів; Відділ контролю; Загальний відділ; Редакційно-видавничий відділ; Господарське управління тощо.

Відповідно до статті 47 Закону, у складі Конституційного Суду України утворюються колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними поданнями та колегії суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями. Отже, колегії Конституційного Суду України не наділені повноваженнями щодо вирішення справ, віднесених до виключної компетенції Конституційного Суду. Їх завдання полягає у визначенні лише можливості розгляду звернення чи подання, які надійшли до Конституційного Суду. Відповідно колегії приймають процесуальні ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України або про відмову у такому провадженні.

Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності. Конституційний Суд України може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях.

Таким чином, є всі підстави говорити про особливу правову природу формування і діяльності Конституційного Суду України як органу державної влади.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.