Загальна характеристика повноважень Конституційного Суду України

Основними елементами правової охорони Конституції, які знайшли застосування в правових системах, є: особливий порядок прийняття конституції; особливий порядок внесення змін до конституції; конституційна відповідальність вищих посадових осіб; конституційний контроль; тлумачення конституції. Перелічені елементи необхідно вважати ключовими, тому що у всіх зазначених випадках безпосереднім об’єктом охорони є Конституція, інші пропоновані елементи правової охорони стосуються охорони конституції опосередковано, через конституційний контроль.

Функція конституційного контролю є основною в діяльності Конституційного Суду України, вона виражає його основне призначення. Тому закономірно, що саме цей напрям діяльності Конституційного Суду України є найоб’ємнішим за змістом і формами. Функція конституційного контролю реалізується Конституційним Судом України у наступних його повноваженнях:

1) вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України). Це повноваження характеризує Конституційний Суд України власне як суд, тобто орган судової влади, уповноважений розглядати і вирішувати юрисдикційні спори і скасовувати відповідні акти законодавства, визнаючи їх неконституційними. Тому при здійсненні цього повноваження Конституційний Суд України одночасно виступає як орган конституційного контролю і орган конституційного правосуддя;

2) наданні висновку про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди та їх обов’язковість (стаття 151 Конституції України);

3) наданні висновку щодо додержання процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (стаття 151 Конституції України);

4) наданні висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157, 158 Конституції України (стаття 159 Конституції України);

5) наданні висновку про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України при вирішенні питання про дострокове припинення її повноважень Верховною Радою України (пункт 28 статі 85 Конституції України).

Другим важливим напрямком діяльності Конституційного Суду України визначено офіційне тлумачення ним Конституцiї та законiв України.

Закон «Про Конституційний Суд України» разом із рішенням уже власне Конституційного Суду №2-зп від 23.06.97 р. встановили, що юрисдикція Конституційного Суду України з питань про відповідність Конституції України (конституційність) поширюється на:

1) закони України та інші правові акти Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті після набуття чинності Конституції України;

2) закони України та інші правові акти Верховної Ради України, нормативні акти Президії Верховної Ради України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, прийняті до набуття чинності Конституції України;

3) усі чинні міжнародні договори України або ті міжнародні договори, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість.

Конституційний Суд не вирішує питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції. Тобто Конституційному Суду не підвідомчі питання, які можуть бути розв’язані в загальних судах чи в адміністративному порядку, він не є «судом у останній інстанції», в якому можна оскаржити рішення Верховного Суду України.

Конституційний Суд розглядає лише ті питання і лише за зверненням тих суб’єктів, які прямо визначені Конституцією та Законом «Про Конституційний Суд України». Законодавством не передбачені випадки, за якими Конституційний Суд за власною ініціативою може порушити справу з питань, віднесених до його компетенції. Суб'єктами права на звернення до Конституційного Суду України єПрезидент України, не менше сорока п'яти депутатів Верховної Ради України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Даний перелік є вичерпним й розширеному тлумаченню не підлягає. Право громадян на звернення до Конституційного Суду України прямо не обумовлено, однак здійснювати його вони можуть шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини або до Президента України, який відповідно до ст. 102 Конституції України є гарантом прав і свобод людини і громадянина.

Закон визначає відповідні форми звернення до Конституційного Суду залежно від характеру справи по якій визначені законом суб’єкти звертаються до Конституційного Суду. Отже, формами звернення до Конституційного Суду Україниє конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання − письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. Суб'єктами права на конституційне подання з питань прийняття рішень Конституційним Судом України є Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. Суб'єктами права на конституційне подання з питань дачі висновків Конституційним Судом є Президент України, Кабінет Міністрів України − щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов'язковість; Верховна Рада України − щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту; Президент України, не менше сорока п'яти народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування − щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України.

Конституційне звернення − це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи. Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України є громадяни України, іноземці, особи без громадянства і юридичні особи.

Конституційне подання або конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду без стягнення державного мита.

Отже, Конституційний Суд України є судовим органом зі специфічними функціями та повноваженнями. Це інституція, яка наділена повноваженнями конституційного контролю, який реалізується в судовому порядку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.