Основні терміни

Економічні потреби— ставлення людей до економічних умов життєдіяльності, які дають задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.

Обмін— економічний процес, що опосередковує взаємозв'язок виробництва і розподілу — з одного боку, і споживання — з другого.

Обмін (з погляду маркетингу) — це акт отримання від певного об'єкта того чи іншого блага з пропозицією натомість чогось іншого.

Попит — платоспроможна потреба в матеріальних благах або послугах, за яку покупці можуть і мають намір заплатити певну суму грошей.

Послуга— результат праці, що має особливу споживну вартість і виражений у корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу і суспільства у цілому.

Послуги— це особливого роду товари, котрі являють собою будь-яку діяльність, вигоду або спосіб задоволення потреб, котру одна сторона пропонує іншій.

Потреба— категорія, що відображує ставлення людей, а звідси і їхню поведінку, до умов їхньої життєдіяльності.

Потреби — суб'єктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди пов'язане з намаганням людини позбутися чи принаймні зменшити це відчуття.

Пропозиція — сукупність товарів (послуг) певного виду з певними цінами, що їх готові виготовити та продати виробники.

Розподіл — економічний процес, що пов'язує виробництво зі споживачем і встановлює частки виробленого продукту щодо його подальшого використання.

Товар— продукт праці, виготовлений з метою обміну або продажу; товар є матеріальне благо або послуга.

Ціна — грошовий вираз вартості, кількість грошей або інших товарів і послуг, яку сплачують та отримують за одиницю товару або послуги.

Ціна (з погляду маркетингу) — це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за передачу права власності чи користування товарами та послугами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.