Основні ідеї соціології конфлікту

1. конфлікт є нормальним соціальним явищем, бо людині притаманні біологічні, психологічні, соціальні фактори, які неминуче породжують різноманітні конфліктні ситуації;

2. конфлікт виконує позитивні функції у процесі суспільного розвитку, сприяє утвердженню у суспільстві соціальних норм та цінностей;

3. протилежність між правлячою меншістю та керованою більшістю, яка є постійним джерелом конфліктів, є неминучою і вічною;

Своє теоретичне обґрунтування соціологія конфлікту отримала ще у XX столітті, а саме у 50-ті рр., коли у країнах Західної Європи та США посилились кризові явища. Соціологами були розроблені такі фундаментальні теорії, як концепція позитивно-функціонального конфлікту Л. Козера, теорія конфліктної, моделі суспільства Р.Дарендорфа та загальна теорія конфлікту К. Боулдінга.

Теоретичне обґрунтування конфлікту за Л. Козером, Р.Дарендорфом, К.Боулдінгом, Бертоном:

1. Розвиваючи ідеї класиків соціології конфлікту, американський соціолог Л. Козер обґрунтовує свою теорію позитивно-функціонального конфлікту, де, доводить, що не існує соціальних груп без конфліктних відносин і що конфлікти мають позитивне значення для функціонування соціальних систем та їх зміни.

Стабільність суспільства, на його думку, залежить від кількості існуючих у ньому конфліктних відносин .

Чим більше конфліктів існує у суспільстві, тим більш складним є його поділ на групи, тим важче розколоти суспільство на два протидіючих табори.

Джерелом конфліктів за Л. Козером є соціальна нерівність, що породжує напругу між індивідами і соціальними групами.

За Козером – Соціальний конфлікт –це боротьба за цінності та претензії на певний соціальний статус, владу , ресурси, у якій супротивники прагнуть нанесення збитків , чи знищення один одного.

Теорія Л. Козера стала науковим обґрунтування моделі побудови суспільства «конфліктного функціоналізму».

Основним принципом цієї теорії є принцип ненасильницького розв'язання існуючих у суспільстві конфліктів.

2. Р. Дарендорфобґрунтував нову теорію соціального конфлікту, яка отримала назву конфліктної моделі суспільства

Основні положення цієї теорії зводяться до того, що будь-яке суспільство постійно піддається соціальним змінам, які породжують соціальні конфлікти.

Головну причину конфліктів він, як і Л. Козер, також вбачає у нерівності соціальних позицій людей (наприклад, у розподілі власності і влади), що зумовлює відмінність їх інтересів і виникнення соціальних протиріч..

Боротьба за володіння та розпорядження дефіцитними ресурсами, за лідерство, владу та престиж і зумовлюють неминучість конфліктів, які виступають як спосіб розв'язання протиріч.

Дарендорфрозглядає конфлікти як джерело інновацій та соціальних змін, бо вони допомагають уникнути застою, застарілих відносин, створюють у суспільстві постійну напругу, надають динаміки суспільним відносинам.

Дарендорф стверджує, що конфлікти — це не благо, а реальність, неминучий наслідок існуючих соціальних протиріч.

Тому головне завдання полягає у тому, щоб контролювати конфлікт: він повинен бути легалізованим, інституційованим, розвиватися і розв'язуватися за існуючими у суспільстві правилами.

3. К. Боулдінг сформував загальну теорію конфлікту.

За якою більшість конфліктів мають спільні елементи і спільні риси у моделях свого розвитку, вивчення яких дозволяє зрозуміти феномен конфлікту у будь-якому конкретному вияві.

Таке розуміння дає можливість суспільству ефективно контролювати і управляти розвитком конфліктів, передбачити їх можливі наслідки.

4. Бертон ставить за мету розробку загальної теорії розв'язання конфліктів.

Він обґрунтовує положення про те, що головним джерелом усіх соціальних конфліктів є прагнення до задоволення базових потреб — у безпеці, ідентичності, визнанні, свободі , які властиві як окремому індивіду, так і соціальним групам, суспільствам у цілому.

Становлення української конфліктології лише тільки відбувається, оскільки у радянські часи офіційною науковою заперечувалось наявність при соціалізмі конфліктів.

Відповідно, й наукові дослідження конфліктологічної проблематики практично не проводились.

2. Структура та причини виникнення конфліктів.

Зіставлення різних конфліктологічних концепцій свідчить, що кожний конфлікт має деякі спільні складові, до яких відносять:

1. суб'єктів конфлікту;

2. відносини між: ними;(конфліктуючими сторонами)

3. предмет (проблему, спірне питання), з приводу якого він виникає;

4. соціальне середовище, у якому протікає.

Розглянемо характеристики кожного з цих компонентів:

1. Суб'єкти конфлікту (конфліктуючі сторони) — це учасники конфлікту, які своїми діями породжують сам конфлікт, надають йому змісту та гостроти, визначають його тривалість та зміни..

За Боулдінгом, суб'єктами конфлікту є окремі індивіди, соціальні групи та спільноти,

2. Характер відносин між конфліктуючими сторонами - визначається ступенем їх взаємодії та взаємозалежності.

Важливо встановити, які відносини між учасниками конфлікту були до його початку, у момент конфлікту, і які відносини між собою вони планують після його завершення.

Зіставлення сил дає можливість кожній із сторін обрати більш раціональні засоби досягнення поставлених цілей або взагалі відмовитись від подальшого «розкручування» конфлікту.

3. Предмет конфліктуце характеристика конфлікту і з'ясування об'єкту конфлікту, тобто того, що, є основою виникнення конфліктних відносин.

Та сукупність характеристик об'єкту, що робить увагу до них та прагнення кожного з учасників такими, що суперечать увазі та прагненням іншого, і становить предмет конфлікту.

Основними об'єктами соціальних конфліктів є ресурси, статус та цінності.

До ресурсів відносять все те, що може бути ефективно використано для задоволення потреб суб'єкта, реалізації його інтересів та цілей — фінанси, техніка, технології, земля та її надра тощо (матеріальні ресурси), а також культура, наука, освіта та інші види духовних ресурсів.

Саме від статусузалежить, яким — рівноправним чи нерівноправним — буде положення суб'єкта у суспільстві, наскільки вільними або примусовими будуть його взаємини з ними, у якій мірі буде збережене або принижене його почуття людської гідності.

Цінності, це все те, що є принципово важливим для певного соціального суб'єкта і його життєдіяльності, є для нього самоціллю, виразом його розуміння самого себе, своєї природи, з втратою якої зникає він сам як суб'єкт, який гідний визнання та поваги інших.

Конфлікти на ґрунті цінностей виникають, як правило, на основі примусового нав'язування їх одним соціальним суб'єктом іншому.

4. Зовнішнє соціальне середовище здійснює вплив на виникнення та розвиток конфліктів через моделі вирішення проблем, способи прийняття рішень, які сформувались у даному середовищі.

До факторів зовнішнього середовища належать : засоби масової інформації, громадська думка, включення у конфліктний процес третьої сторони.

Щоб уміти уникати конфлікту ми повинні розглянути стадії розгортання конфлікту і процес його розвитку від однієї стадії до наступної.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.