Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Практично зорієнтовані завдання

Теми 4–5: Ораторська промова

1. Типи промов за знаковим оформленням та закріпленням.

2. Методика та етапи підготовки промови.

3. Структура ораторського твору.

4. Логічні та емоційні засади промови.

Рекомендована література:

1. Громовий В. Мистецтво живого слова / В. Громовий // Українська мова та література. – 1999. – Ч. 48, грудень. – С. 7–8.

2. Колотілова Н. А. Риторика: навч. посібник / Н. А. Колотілова. – К. : Центр навч. літератури, 2007. – С. 57–81.

3. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: навч. посібник / Л. І. Мацько, О. М. Мацько. – К. : Вищ. школа, 2003. – С. 110–133.

4. Півторак О. Читацький пілотаж або «Оксфордські дебати» / О.Півторак // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та коледжах. – 2010. – № 3. – С. 46–53.

5. Сагач Г. М. Риторика: навч. посібник для студ. і вищ. навч. закладів / Г. М. Сагач. – Вид. 2-ге перероб. і доп. – К. : ВД «ІнЮре», 2000. – С. 79–117.

6. Сербенська О. Риторика як наука про успішну мовну комунікацію / О. Сербенська // Записки «перекладацької майстерні 2000-2001». – Львів, 2002. – Т. 3. – С. 122–137.

7. Скуратівський Л. Елементи практичної риторики в 11 класі / Л. Скуратівський // Українська мова й література в школі. – 2003. – №2. – С. 2–24.

8. Чибісова Н. Г., Тарасова О. І. Риторика: навч. посібник / Н. Г. Чибісова, О. І. Тарасова.– К. : Центр навч. літератури, 2003. – С. 63–82.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які три структурні компоненти публічного виступу виділяють ще з античних часів?

2. Чи існує в класичній риториці деталізація традиційного вступу, основної частини та висновків? Наведіть приклади.

3. Як інакше називають вступ та висновки в класичній риториці? Які вимоги до них висували?

4. Які підрозділи в основній частині визначають?

5. Схарактеризуйте методи подання матеріалу в основній частині.

6. Що таке інтеграція різноманітних моментів промов?

7. Які три типи інтеграції визначають дослідники? Охарактеризуйте кожен із них.

8. Якими способами оратор досягає зацікавлення аудиторії на початку промови?

9. Як впливає на виклад матеріалу оратором система його моральних цінностей (аксіологія)?

10. На чому базується система логічних доказів у виступі оратора?

11. Які основні закони логіки не треба порушувати оратору?

12. Що таке логічна помилка? Назвіть види логічних помилок.

13. Визначте помилки внаслідок неточного визначення предмета і поділу понять, наведіть свої приклади.

14. Які помилки трапляються в структурі силогізму?

15. Які вимоги висувають до висновків

16. Які типи промов за знаковим оформленням та закріпленням виокремлюють? Схарактеризуйте їх.

17. Що таке промова-експромт? Хто і в якій ситуації може вдаватися до імпровізації?

Практично зорієнтовані завдання

1. Який тип промов за знаковим оформленням та закріпленням найдоцільніше використати в одній з наступних ситуацій? Відповідь аргументуйте.

1) Виступ по радіо.

2) Відкриття меморіальної споруди.

3) Свідчення на суді.

4) Виступ на урочистих зборах трудового колективу.

5) Виступ на підтримку політичної партії.

6) Слово про ювіляра.

7) Дипломатична нота.

8) Виступ на студентському семінарі.

2. Спробуйте виголосити промову-експромт на одну із запропонованих тем.

Промова, яка турбується про істину, має бути простою і немудрованою (Сенека).

Джерело красномовства – у серці (Дж. Мілль).

Краса врятує світ.

3. Уважно прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Складіть простий, складний та цитатний план до нього.

Егоцентрична людина, виступаючи перед слухачами, має наміри дещо інші, ніж промовець, який своїм виступом прагне принести користь слухачам. Закоханий у себе оратор виступає перед аудиторією, щоб похизуватись, послухати самого себе, переконати у значущості своєї персони. Його не цікавлять інтереси слухачів, їхні бажання, проблеми. Він не намагається з’ясувати сутність справи, залюбки вживає іноземні терміни і слова, що виражають абстрактні поняття, аби похизуватися своєю ерудицією. Коли виступає такий промовець, то складається враження, що він стоїть на трибуні не заради слухачів, а слухачі сидять у залі, щоб надати його особі важливості і блиску. Такі промовці, навіть якщо вони й розумно говорять, не користуються успіхом. Вони не дбають про поглиблення змісту, насиченість новою інформацією, щоб принести цим найбільшу користь людям.

І навпаки, промовець, який не шкодує сил і часу, щоб зібрати найновіші відомості для своєї лекції, намагається дібрати вдалі приклади, що ілюструють те чи те твердження, неодмінно матиме успіх. Така промова чи лекція цікавитиме всіх.

Здатність постійно дбати про слухачів і вміння поставити себе на їхнє місце – одна з найважливіших передумов успіху промовця. З цим тісно пов’язане і вміння стежити за реакцією в залі. Справжній промовець постійно спостерігає за реакцію аудиторії.

Як дізнатися, чи цікавить слухачів те, що ви говорите? Дуже просто. Якщо в залі тиша, якщо слухачі сидять спокійно і уважно на вас дивляться, якщо дехто з них киває головою на знак згоди, то це означає, що ваш виступ проходить успішно. Якщо ж слухачі перешіптуються, крутяться на місцях, не дивляться на вас, позіхають, то це незаперечні ознаки втрати слухачами інтересу до виступу.

4. Напишіть характеристику одногрупниці (одногрупника), вдавшись до прийомів опису та міркування.

5. Напишіть виступ на тему: "Риторика в житті людини", використавши запропоновані прислів'я та приказки. Подумайте, у якому порядку варто розташувати ці вислови.

Наговорив чотири міхи чорної вовни, та всі неповні. Умій сказати, умій і замовчати. Слово старше, ніж гроші. Не кажи – не вмію, а кажи – навчусь. Добре слово варте завдатку. Умієш говорити – умій слухати. Що скаже – неначе зв'яже.

Пригадайте інші прислів’я і приказки про силу слова, використайте їх у своїй промові.

6. Використайте у вступі промови відомий афоризм: «Слово — срібло, мовчання — золото». Вдавшися до міркування, спробуйте довести, що це не завжди так.

7. Відтворіть пропущену ланку в доказах. Визначте, які з доказів побудовані на індукції, а які на дедукції.

1) Усі вчителі навчають учнів. Віра Петрівна навчає учнів.

2) Коля знає п’ять мов. Коля – поліглот.

3) Я вступаю в університет. Я – абітурієнт.

4) Ми любимо говорити про природу. Ми любимо говорити про тварин.

5) У цій родині всі вміють дотепно жартувати. Мар’яна вміє дотепно жартувати.

8. Визначте логічні помилки в наступних реченнях та класифікуйте їх:

1) Цією пральною машиною користуємося я та моя донька. Їй вже більше сімнадцяти років.

2) Він мав чарівну доньку та велику квартиру.

3) Учитель питає учня:

- Послухай, Сергійку, якщо я кажу: «Я красива» - який це час?

- Минулий, Галино Петрівно.

4) Синтаксис – це не фонетика, а фонетика – не синтаксис.

5) Що ви кажете! Вона не може вийти заміж, тому що ніколи цього не робила!

6) «Спартак» – це погана команда, тому що мій тато ніколи не вболіває за неї, а тільки – за «Динамо».

7) Розмова в Києві перед Золотими воротами:

- Невже ці ворота й справді золоті?

- Так, Золоті.

8) Після лекції у нас був гарний настрій. Отже, якщо у вас поганий настрій – ходіть на лекції.

9) Діти не можуть мати своєї думки, бо вони ще малі.

10) Він ніколи не мовчить, коли його питають. Отже, він – відмінник.

11) Ми можемо не читати цей твір, тому що він стоїть останнім у списку літератури.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.