- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Загальні принципи дії екологічних факторів на організм.
Межі витривалості
 | |||||
 | |||||
| |||||
Дозування чинника
загибель песимум оптимум песимум загибель
Для всіх живих істот кожен екологічний чинник має лише певні межі позитивного впливу на організм. Як недостатня так і надмірна дія чинника негативно позначається на життєдіяльності організму. Зона оптимуму – це найбільш сприятливе дозування чинника. Зона песимуму – це зона дискомфортного існування живих організмів, змушених напружувати свої адаптивні можливості з метою виживання.
Закон оптимуму. Чим сильнішим є відхилення від оптимуму, тим більше виражена пригнічувальна дія данного чинника на організм. Наприклад, трави, що ростуть в умовах помірного клімату, страждають як від надміру вологи так і від її нестачі.
Закон мінімуму(Ю.Лібіх, 1840). Біотичний потенціал (життєздатність, продуктивність організму) лімітується тим із чинників середовища, що перебуває в мінімумі, хоч всі інші умови сприятливі.
Але обмежувальне значення мають не лише чинники, що перебувають у мінімумі, але й надлишок так само згубний як і нестача. Цю закономірність сформулював Шелфорд.
Закон толерантності.Чинники середовища, що мають у конкретних умовах несприятливе - як мінімальне, так і надлишкове значення, обмежують можливість існування виду в даних умовах, незважаючи на оптимальне поєднання інших умов.
У природі багато екологічних чинників впливають на організм сукупно. Часто за рахунок взаємодії чинників між собою межі життя можуть бути розширені (так зниження температури підвищує витривалість риб до нестачі кисню і їжі; рослини менше страждають від нестачі освітлення, якщо підвищена концентрація СО2. Отже, існує закон взаємокомпенсації чинників.Мала інтенсивність дії деяких екологічних факторів може бути частково компенсована іншими подібними факторами.
Закон взаємодії чинників.Оптимум і межі витривалості організмів по відношенню до дії певного фактора залежить від того, з якою інтенсивністю і в якому поєднанні діють інші. Наприклад, низькі температури легше переносити в суху і безвітряну погоду.
Переглядів: 1464