Етапи взаємодії людського суспільства і природи

З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичний обмін у біосфері. На відміну від інших організмів - людина це особливий біологічний вид, який впливає на природу не лише процесами обміну речовин у живій природі, тобто біологічним обміном, а й трудовою діяльністю. Вплив її пов'язаний не тільки з ростом народонаселення, а й з технічною оснащеністю та вмінням організовувати працю.

В історії взаємодії суспільства і природи виділяють три стадії, які є різними етапами розвитку на нашій планеті глобальної соціоекосистеми.

Перша стадія взаємодії суспільства і природи тривала близько 2-3 млн. років від появи на землі перших людей примітивного виду до 40 тис. років тому сучасного людського виду. Ця стадія відзначалася органічним входженням людей у природу. Відбувалося накопичення знань про природу, пристосування людини до природи.

Друга стадія взаємодії суспільства і природи тривала близько 40 тис. років від початку палеоліту до кінця другої світової війни, тобто до середини XX століття. На цій стадії інтенсивно розвивалося землеробство, скотарство, виникли ремесла, розширювалося будівництво сіл, міст, фортець. Людство свєю діяльністю почало завдавати природі відчутної шкоди, особливо після розвитку хімії та одержання перших кислот, пороху, фарб, мідного купоросу. Чисельність населення в ХУ-ХУІІст. вже перевищувало 500 млн. цей період можна назвати періодом активного використання людиною ресурсів, взаємодії з природоюНекерованість процесів впливу людини на природу призводить до негативних наслідків, які спочатку неможливо навіть передбачити. Але глобальний тиск на довкілля був загалом ще незначним і локальним.

Третя стадія взаємодії суспільства і природи почалася в середині XX століття після закінчення другої світової війни, яка стимулювала різкий стрибок у розвитку науки і техніки. Це період активного розвитку локальних і регіональних екологічних криз, протистояння природи та людського суспільства, хижацької експлуатації всіх природних ресурсів. Він характеризується розвитком глобальної екологічної кризи, нарощуванням гонки озброєнь. Це стадія широкої хімізації, виробництва пластиків. XX століття ознаменувалося небувалим розвитком промисловості, створенням нових технологій, перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства, що призвело внаслідок 'непрогнозованості дій до порушення рівноваги в природних кругообігах речовин і безпосередньо торкнулося й самої людини як істотної частини природи.

Сучасний етап взаємовідносин природи і суспільства можна характеризувати як кризовий. Приблизно 50 років тому розпочалася сучасна екологічна криза, яка призвела до забруднення природного середовища і до нестачі природних ресурсів. Ще більш небезпечна криза— криза екологічних систем, яка проявляється в порушенні стійкості структур геосистем і біосфери в цілому. Людина своєю діяльністю на планеті все більше впливає на природу, на жаль переважно негативно.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.