Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сутність і форми адаптації операційної системи

Тема 12. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ

 

Сутність і форми адаптації операційної системи

 

Операційна система підприємства не може постійно функціонувати в одному режимі. Необхідність зміни па раметрів системи виникає з різних причин, серед яких особливі місце займає фактор зміни рівня зайнятості.

У зв’язку з цим природно постає завдання пристосування операційної системи до виконання заданого обсягу роботи шляхом установлення відповідних параметрів (кількість одиниць облад­нання, час та інтенсивність його використання).

Застосовувані ресурси, такі як засоби праці, робоча сила, фізично до продукту не входять, не складають його матеріаль­но-речову основу. Вони являють собою елементи виробництва, які здійснюють вплив на предмет праці у формі виконання операцій чи одиниць роботи, які загалом пропорційні обсягу кінцевої продукції, що виробляється. Обсяг роботи, виконува­ної певним засобом праці, залежить від часу та інтенсивності його використання'. Останні умови, як правило, можуть варі­ювати у визначених межах, що дає змогу змінювати обсяг ви­конуваної роботи.

Щоб з'ясувати, як конкретно це відбувається, скористаємося поданою нижче формальною моделлю, яка аналітичне показує названий вище зв'язок:

N = λ * t , (12.1.1)

, (12.1.2)

, (12.1.3)

де N - робота, що виконується засобом праці (агрегатами);

λ - інтенсивність використання засобу праці (агрегату);

t - час використання агрегату;

- відповідно нижні та верхні межі інтервалів, у яких можуть варіювати інтенсивність та час роботи агрегату.

Якщо на підприємстві для виготовлення кінцевого продукту є п функціонально однакових машин одного й того самого виду, то при використанні т машин з однаковим часом та інтенсивністю роботи одержимо кінцеву продукцію в обсязі

N = λ * t * m , , , .

Отже, стає очевидним питання, які форми адаптації можуть бути використані підприємством при зміні зайнятості його опе­раційної системи.

Якщо значення показників кількості агрегатів т і часу їх ро­боти t - задані та незмінні, то запланований обсяг роботи може досягатися шляхом зміни інтенсивності роботи машин λ. У цьо­му разі має місце адаптація машин до заданого рівня зайнятості за інтенсивністю.

Зміна інтенсивності λ може відбуватися тільки в межах ниж­ньої і верхньої границі і відповідно до технічних характери­стик агрегатів.

При заданих і незмінних кількості агрегатів т та інтенсивнос­ті їх використання λ, варіюватися може час роботи t. У цьому ви­падку говорять про адаптацію до зміни обсягу випуску кінцевої продукції за часом роботи. Регулювання часу роботи t також може здійснюватися в проміжку між мінімальною та максимальної величинами і .

Якщо задані і незмінні інтенсивність λ і час роботи t, використовуватися може різна кількість т агрегатів. У цьому випадку мова йде про адаптацію до зміни обсягу виробництва за кількистю агрегатів.

Верхня межа кількості агрегатів визначається числом наявних на підприємстві агрегатів одного і того самого функціонального призначення.

У господарській практиці часто мають місце змішані форми адаптації.

Чиста адаптація за інтенсивністю дає змогу перейти до більш високого рівня виробництва.

Чиста адаптація за часом роботи t є обмеженою і її можливості, як правило, є вичерпаними.

Проте існують інші варіанти збільшення обсягів випуску шляхом комбінованої адаптації агрегату за часом та інтенсивністю.

Досягнення граничних обсягів випуску можливе за рахунок виведення з виробництва агрегату і за ра­хунок роботи машини в режимі максимальної інтенсивності λ та максимального часу t.

Що стосується додаткових обсягів випуску, то для їх виро­бництва необхідно вводити додаткове обладнання, тобто засто­совувати кількісну адаптацію.

Нарівні з трьома вказаними ви­ще основними формами адаптації існують інші. У випадку, коли при зміні обсягу кінцевої продукції визначається не тільки необ­хідна кількість агрегатів, а й порядок їх уведення і виведення з процесу виробництва, що зумовлено відмінностями у витратах для машин одного функціонального виду, то має місце так звана селективна адаптація. Якщо ж обсяг випуску змінюється шляхом переналагодження обладнання на інший метод виробництва, то мова йде про мутативну адаптацію.

 




Переглядів: 1584

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.046 сек.