Поняття комунальної власності

ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ОСНОВА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Саме поняття «комунальна власність» похідне від поняття «комуна», що у перекладі з французького commune означає громада, у перекладі з латинського communis — спільний.

У пострадянський період термін "комунальна власність" вперше з’явився в Законі України "Про власність", прийнятому Верховною Радою України 26 березня 1991 р. Відповідно до ст.31 цього закону, в Україні поряд із загальнодержавною власністю з’явилась і державна комунальна власність як власність окремих адміністративно – територіальних одиниць. Фактично назва "державна комунальна власність" відображала нерозмежованість об’єктів державної і власне комунальної власності, яка існує, певною мірою й понині.

Конституція України 1996 р. уточнила форми власності в державі: вона визнала комунальну власність як самостійну і незалежну від держави форму публічної власності. Про це йдеться у ст. 41 Конституції.

Цивільний кодекс України 2003 р. не дає визначення поняття комунальної власності, а виводить його через особливості суб’єкта і об’єкта. Так, згідно ч.1 ст.327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ч.2 ст.327 ЦК України).

Отже, комунальна власність не входить до складу державної, є самостійним об’єктом права власності, управління якою здійснює безпосередньо територіальна громада або створені нею органи.

Законодавчі принципи регулювання правовідносин у цій сфері закріплені, перш за все, у Законі України “Про місцеве самоврядування в Україні”, хоча органи місцевого самоврядування, як юридичні особи публічного права, користуються й усіма правами власників, що визначені ЦК України та іншими законами. Так, в Законі, затверджено поняття та зміст права комунальної власності як матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування (статті 1, 16, 60), повноваження сільських, селищних, міських рад щодо відчуження комунального майна, в тому числі шляхом приватизації (пункт 30 частини першої статті 26), повноваження виконавчих органів рад стосовно управління комунальною власністю (стаття 29) та у сфері регулювання земельних відносин (стаття 33), повноваження районних і обласних рад по управлінню об’єктами комунальної власності (пункти 19, 20 частини першої статті 43).

Комунальна власність в Україні сформувалася в основному за рахунок безкоштовної передачі різних об’єктів із загальнодержавної власності. Крім цього способу виникнення об’єктів комунальної власності існують ще наступні: викуп у інших власників, створення за рахунок наявних у органів самоврядування фінансових і інших ресурсів, унаслідок відчуження на користь органів місцевого самоврядування чи територіальних громад і інші способи (наприклад, дарування).

Порядок передачі об’єктів з державної в комунальну власність урегульований Законом України «Про передачу об’єктів права державної і комунальної власності».

Передача об’єктів з державної в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється при наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських рад, а в спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст — при наявності згоди районних і обласних рад.

Правове регулювання земель державної та комунальної власності здійснюється у відповідності до норм Земельного кодексу України.

Розмежування державного майна між державною і комунальною власністю здійснюється у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю».

2. Об’єкти і суб’єкти права комунальної власності

Відповідно до Конституції, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суб’єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах. У випадку передачі сільськими, селищними і міськими радами об’єктів власності в управління обласних і районних рад, виникаєїх спільна власність. Особливість суб’єктів комунальної власності полягає в тому, що вони являють собою територіальні колективи, іноді значні по чисельності і території, на якій розташовані, а також у тім, що реалізація прав власника відбувається в переважній більшості випадків опосередковано — через сільські, селищні, міські ради, що обираються членами територіальних громад (жителями села, селища, міста, району в місті).

Діяльність місцевих рад як суб’єктів права комунальної власності здійснюється в різних організаційних формах. Найважливіші повноваження з розпорядження об’єктами комунальної власності реалізуються на сесіях відповідних рад. Згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до них відносяться:

· прийняття рішень по відчуженню комунального майна відповідно до закону;

· затвердження місцевих програм приватизації; .

· встановлення переліку об’єктів комунальної власності, не підлягають приватизації;

· визначення доцільності, порядку й умов приватизації об’єктів права комунальної власності;

· вирішення питань про придбання у встановленому законом порядку приватизованого майна;

· прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади;

· прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;;

· створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб’єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб);

· вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами комунальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземними інвестиціями;;

· надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об’єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об’єктів державної власності;.

Повноваження по управлінню об’єктами комунальної власності реалізують органи ради — виконавчий комітет ради, відділи, управління, комітети й інші підрозділи ради. Частину цих повноважень здійснює сільський, селищний, міський голова, голова районної в місті ради (у відношенні об’єктів комунальної власності територіальної громади району в місті). У відповідності зі ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання зазначених вище органів відносяться :

1) управління в межах, визначених радою, майном, що відноситься до комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) установлення порядку і здійснення контролю за використанням прибутку підприємств, установ і організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ, організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;

4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій про порядок і умови відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації і переліку об’єктів комунальної власності, що не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; представлення раді письмових звітів про хід і результати відчуження комунального майна.

Керуючи і розпоряджаючись комунальною власністю, ради діють в інтересах територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

У комунальній власності територіальних громад знаходиться досить значна кількість майна. Джерела його походження є різними: створення за рахунок коштів громад, купівля, безоплатна передача із державної форми власності, дарування від фізичних або юридичних осіб, тощо.

Об’єкти комунальної власності нарівні з об’єктами інших форм власності захищаються законом. Без рішення територіальної громади чи уповноваженого нею органа вони не можуть бути вилучені чи відчужені іншим способом. Місцеві ради можуть у їх відношенні робити будь-які дії, здійснюючи від імені всіх жителів населених пунктів повноваження власника, — продавати, відчужувати іншим способом, передавати як внесок у статутні фонди господарських товариств і ін.

Серед об’єктів, що відносяться до комунальної власності, можна виділити об’єкти, що мають статус виключного права комунальної власності. До них відносяться: природні ресурси і природні об’єкти місцевого значення, крім категорій земель, дозволених до продажу; цвинтарі; смітники і місця поховання відходів; вулиці, проїзди, дороги, парки, сквери, ботанічні і зоологічні сади; дендрарії, заповідники, заказники, природні ландшафти, пам’ятники природи; місцеві оздоровчо-лікувальні території і зони; місцеві пам’ятники історії й архітектури; енергетичні системи місцевого значення; соціальне і службове житло зі складу житлового фонду територіальної громади.

Об’єкти цієї категорії не можуть бути передані іншим власникам (у державну, колективну, приватну власність), відчужені яким-небудь способом. Вони можуть перейти у власність іншої територіальної громади в результаті зміни границь адміністративно-територіальної одиниці, об’єднання декількох територіальних громад в одну.

До комунальної власності відносяться доходи місцевих бюджетів; місцеві природні ресурси і земля: лісопарки, ставки, озера, піщані кар’єри, кар’єри для видобутку загальнопоширених корисних копалин (гравій, глина й ін.) і т.д.; майнові комплекси установ територіальної громади, що не зайняті безпосередньо в товарному виробництві, але забезпечують умови (мінімально необхідні) для нормального повсякденного життя жителів населених пунктів, утримуються за рахунок місцевого бюджету, використовують виділені засоби на підставі затверджених кошторисів витрат. Об’єкти цієї групи — установи охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, соціального забезпечення, інших галузей невиробничої сфери.

Сучасні реалії України свідчать, що володіючи надзвичайно потужним трудовим потенціалом, природним, рекреаційним, туристичним потенціалом, що є основою місцевого економічного розвитку, його використання є неефективним.

3. Правові форми використання комунальної власності

Для здійснення господарської діяльності органи місцевого самоврядування вправі відповідно до законодавства створювати підприємства, установи, організації, вирішувати питання їхньої реорганізації і ліквідації. (ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Стаття 63 Господарського кодексу України, установлюючи види підприємств, що можуть діяти в Україні, називає поряд з іншими комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Дане підприємство не має право власності на закріплене за ним майно. Майно комунального підприємства неподільне і не може бути розділене на частки, паї. Не можуть мати своєї частки в такому підприємстві і його працівники.

Так, ст.78 Господарського кодексу України передбачено наступні особливості комунального унітарного підприємства: 1) таке підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління; 2) орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами; 3) майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство); 4) статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно входить, до реєстрації його як суб’єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою; 5) найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова «комунальне підприємство» та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить дане підприємство; 6) комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов’язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить та інші.

У комунальній власності територіальних громад можуть знаходитися земельні ділянки, які органи місцевого самоврядування вправі передавати в тимчасове чи постійне користування, оренду відповідно до Земельного кодексу України, Законом України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 р.

Передаватися в оренду можуть і інші об’єкти комунальної власності. Правовідносини, що виникають при цьому, регулюються Законом України «Про оренду державного і комунального майна» від 14 березня 1995 р. і договорами оренди по конкретних об’єктах комунальної власності.

Використання комунального майна можливо також на підставі концесійних договорів. Правове регулювання відносин концесії здійснюється на підставі Закону України «Про концесії» від 16 липня 1999 р. Концесійним договором є договір, відповідно до якого орган місцевого самоврядування надає на платній і терміновій основі суб’єкту підприємницької діяльності право створити чи істотно поліпшити об’єкт комунальної власності і здійснювати керування ним з метою задоволення потреб територіальної громади. У концесію можуть передаватися наступні об’єкти комунальної власності і сфери господарської діяльності: водопостачання, відведення й очищення стічних вод; надання послуг міським громадським транспортом; збір і утилізація сміття; надання послуг, пов’язаних з постачанням споживачам тепла; будівництво й експлуатація автомобільних доріг, об’єктів дорожнього господарства, інших дорожніх споруджень; будівництво й експлуатація шляхів сполучення; будівництво й експлуатація вантажних і пасажирських портів; будівництво й експлуатація аеропортів; надання послуг у сфері кабельного телебачення; надання ритуальних послуг та деякі інші. Об’єкти права комунальної власності, надані в концесію, не підлягають приватизації в період дії концесійного договору.

Комунальне майно може також використовуватися за допомогою укладення інших договорів, передбачених цивільним і господарським законодавством України, неодмінною умовою яких є забезпечення інтересів територіальних громад.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.