• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організаційні зміни

1. Під організаційними змінами слід розуміти:

А. Зміни в технології виробництва.

Б. Зміни в одному або кількох елементах організації.

В. Зміни в структурі документообігу підприємства.

Г. Зміни в організації діяльності підприємства.

2. До зовнішніх причин, що спричинюють необхідність організаційних змін, належать:

А. Необхідність ротації кадрів.

Б. Модернізація виробництва.

В. Зміни в економічній ситуації.

Г. Необхідність заміни технології виробництва.

3. До внутрішніх чинників, що спричиняють необхідність організаційних змін, належать:

А. Зміни в розподілі повноважень та в механізмах координації робіт.

Б. Зміни в міжорганізаційних відносинах.

В. Зміни в соціально-культурних компонентах;

Г. Сезонність попиту на продукцію підприємства.

4. Модель процесу організаційних змін К. Левіна склада­ється з таких етапів:

А. Розгрупування - Проведення змін - Групування.

Б. Розморожування - Здійснення змін -Заморожування.

В. Сублімація - Здійснення змін -Конденсація.

Г. Пояснення - Підготовка персоналу до здійснення змін - Проведення змін.

5. На завершальному етапі проведення змін в організації менеджер повинен:

А. Проаналізуйте зміни та їхні кінцеві результати;

Б. Розробити стратегію подальших змін.

В. Скоригувати місію та мету організації.

Г. Ознайомити персонал з наслідками реалізації обраної техні­ки змін.

6. До факторів, які сприяють проведенню організаційних змін, належить:

А. Організаційна криза.

Б. Бюрократична жорсткість організації.

В. Суперечливість цілей.

Г. Недостатність інформації про зовнішнє середовище органі­зації.

7. До факторів, які заважають проведенню організаційних змін, належить:

А. Зміни системи цінностей і норм поведінки у робітників.

Б. Застарілість продукту або технології.

В. Невдачі в проведенні попередніх перетворень.

Г. Зацікавленість лідерів організації у зміні повноважень.

8. До стратегій подолання опору організаційним змінам відноситься:

А. Стратегія примушування.

Б. Стратегія кооперації.

В. Стратегія підкупу.

Г. Стратегія реорганізації.

9. При виборі методу здійснення організаційних змін слід враховувати такі аспекти:

А. Визначення терміну проведення змін та персоналу, який має бути звільнений.

Б. Визначення швидкості, з якою мають бути проведені зміни, та визначення місця, з якого повинні починатися зміни.

В. Рівень структурованості завдань в організації.

Г. Результати проведення SWOT- аналіз та визначення профілю середовища.

10. Якщо опір змінам значний, але їх проведення необхідне, то:

А. Їх упроваджують в обмежених масштабах як експеримента­льний «пілотний проект».

Б. Їх упроваджують через деякий час.

В. Здійснюють заміну персоналу, який чинить опір змінам.

Г. Проводять роз'яснювальні заходи.

11. За швидкістю проведення організаційних змін розрізняють:

А. метод регресивних змін;

Б. метод „шокової терапії";

В. метод „землетрусу";

Г. метод „черепахи".

12. Стратегія подолання опору організаційним змінам, що передбачає попереднє повідомлення про організаційні зміни, ознайомлення та роз'яснення їх сутності, проведення лише необхідних змін, має назву:

А. Кооптації.

Б. Маніпулювання.

В. Сприяння.

Г. „Шокової терапії"".

13. Направлення неефективно працюючого персоналу на комплексні тренінгові програми, з якими він свідомо не впо­рається,- це:

А.Квіткове шоу.

Б. Вулкан.

В. Каскад.

Г. Глибинна бомба.

14. Правильною назвою техніки управління змінами, якої варто уникати, що передбачає концентрацію відповідальності за зміни повністю на менеджерах або старшому персоналі,є:

А. Квіткове шоу.

Б. Вулкан.

В. Каскад.

Г. Глибинна бомба.

15. Стратегія кооптації при подоланні опору організацій­ним змінам передбачає:

А. Надання особі, яка чинить опір, певних повноважень щодо впровадження та здійснення організаційних змін (наприклад, включення до складу комісії з проведення організаційних змін).

Б. Забезпечення проведення переліку не пов'язаних між собою тренінгів, що стосуються змін, але не мають єдиного плану й за­гальних цілей.

В. Попереднє повідомлення про організаційні зміни, ознайом­лення та роз'яснення їх сутності, проведення лише необхідних змін.

Г. Ухвалення "нововведень" шляхом "купівлі згоди" тих, хто чинить опір змінам за допомогою матеріальних стимулів.

16. За критерієм місця, з якого починаються зміни, розрізняють:

А. Метод найменших квадратів.

Б. Бінарний метод.

В. Метод „золотої середини".

Г. Метод краю.

17. Як у процесі планування організаційних змін менеджер враховує опір з боку персоналу:

А. Бере до уваги.

Б. Зневажає думкою персоналу.

В. Ігнорує.

Г. Оцінює після проведення змін.

18. Для ефективного здійснення організаційних змін керівництво організації повинно:

А. Один раз на рік проводити тренінги із засвоєння співробіт­никами тактик подолання опору змінам.

Б. Відслідковувати зміни в місцевому законодавстві та вживати
запобіжних заходів.

В. Коригувати курс, зважаючи на думку колективу організації.

Г. Періодично оцінювати і змінювати місію організації.

19. До структурних змін належать:

А. Зміни в системі розподілу повноважень та відповідальності.

Б. Зміна керівництва підприємства чи організації.

В. Зміна структури каналів збуту.

Г. Зміна форми власності підприємства чи організації.

20. Для початку змін потрібно:

А. Щоб працівники почали висловлювати свої думки щодо не­обхідності змін.

Б. Щоб керівництво усвідомило необхідність змін.

В. Розробити заходи підвищення рентабельності.

Г. Щоб необхідність змін була висловлена експертами.

21. Засобами ефективного мотивування людей до здійснен­ня змін неє:

А. Загроза звільнення.

Б. Просування по службі та підвищення оплати праці.

В. Очікування зміни технології виробництва.

Г. Надання можливості співробітникам підвищувати кваліфі­кацію за кошти підприємства.

22. Перехід до управління змінами з позиції розподілу пов­новажень передбачає:

А. Високий ступінь участі працівників у прийнятті рішень;

Б. Концентрацію відповідальності за зміни повністю на мене­джерах або старшому персоналі і сподівання на те, що зміни здій­сняться самі.

В. створення підрозділу, який відповідає за здійснення змін в організації.

Г. залучення сторонніх організацій для обговорення змін.

23. Визначте крок процесу організаційних змін, який не відповідає сутності моделі К. Левіна:

А. Визначення цілей організаційних змін.

Б. Діагностика причин організаційних змін.

В. Залучення працівників до визначення майбутніх бажаних параметрів організації.

Г. Здійснення організаційних змін.

24. Вибір методу здійснення організаційних змін залежить від:

А. Визначення швидкості, з якою мають бути проведені зміни.

Б. Визначення місця, з якого повинні починатися зміни.

В. Правильні відповіді А) та Б).

Г. Спектру засобів професійного управління, що використову­ються менеджером.

Переглядів: 1895

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.