Принципи міжнародного космічного права

Під принципами міжнародного космічного права розуміються ті базисні норми, на основі яких повинні розроблятися правила поведінки суб'єктів міжнародного права в зв'язку з їхньою діяльністю в космосі.

Зазначені базисні норми закріплені в Договорі про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включаючи Місяць і інші небесні тіла, 1967 р.

До цих принципів відносяться наступні: дослідження і використання космосу на благо й в інтересах усього людства; рівність при дослідженні і використанні космосу; свобода наукових досліджень у космосі; неприпустимість національного присвоєння космосу; дослідження і використання космосу в мирних цілях; міжнародна відповідальність за національну діяльність у космосі; міжнародна відповідальність за збиток, заподіяний космічними об'єктами; національна юрисдикція і контроль держави над космічними об'єктами, занесеними в його регістр; співробітництво і взаємна допомога при здійсненні космічної діяльності; здійснення дослідження і використання космосу без шкідливого його забруднення.

На основі перерахованих принципів Договір по космосі 1967 р. визначає права держав у зв'язку з їх космічною діяльністю:

- усі держави мають право досліджувати і використовувати космічний простір без якої-небудь дискримінації;

- держави мають право вільне здійснювати наукові
дослідження в космічному просторі;

—держави вправі використовувати військовий персонал, будь-яке чи устаткування кошти для наукових досліджень і мирного використання космосу;

—держава зберігає права власності на космічні об'єкти і на їхні складові частини під час їхнього перебування в
чи космосі на небесному тілі, чи після повернення на Землю;

- держави вправі звертатися з проханнями друг до друга про
надання можливості спостерігати за польотом своїх космічних об'єктів;

— держави на основі взаємності мають право відвідувати
після попередньо спрямованого запиту всі станції, установки, устаткування і космічні кораблі на небесних тілах.

Договір 1967 р. також містить і зобов'язання держав у відношенні їхньої діяльності в космосі:

- держави повинні сприяти і заохочувати міжнародне співробітництво в космосі;

- держави зобов'язані не допускати національного присвоєння космічного простору і небесних тіл ні шляхом проголошення на них суверенітету, ні шляхом чи використання окупації, ні будь-якими іншими коштами;

— діяльність у космосі повинна здійснюватися державами відповідно до міжнародного права, включаючи Утомившись ООН, в інтересах підтримки міжнародного світу і безпеки і розвитку міжнародного співробітництва і взаєморозуміння;

- держави зобов'язані не виводити в космос будь-які об'єкти з ядерною чи зброєю іншими видами зброї масового
знищення, небесні тіла повинні використовуватися державами винятково в мирних цілях (заборонене створення на
них військових баз, іспит будь-яких видів зброї і проведення
військових маневрів);

- держави зобов'язані робити допомогу космонавтам з
інших держав у випадку чи нещастя змушеної посадки
і негайно повертати їх державі, що запустила

- держави зобов'язані негайно інформувати
один Одного і Генерального секретаря ООН про встановлені ними космічних явищах, що могли б представляти опасность для життя чи здоров'я космонавтів;

- держави несуть міжнародну відповідальність за дельность у космічному просторі своїх урядових органів і неурядових юридичних осіб;

- на держави накладається міжнародна відповідальність за збиток, заподіяний їхніми космічними об'єктами;

- держави зобов'язані повертати космічні об'єкти і
їхні складові частини, виявлені на їхнє території, що запустила державі на його прохання;

- при здійсненні космічної діяльності держава повинна враховувати інтереси інших держав;

- держави повинні вживати заходів щоб уникнути шкідливого забруднення космосу і несприятливих змін земного середовища;

- перед проведенням космічного експерименту, чреватого створенням шкідливих перешкод, держава зобов'язана провести відповідні міжнародні консультації;

— держави зобов'язані на рівних підставах розглядати прохання один одного про надання можливості спостереження за польотом своїх космічних об'єктів (будівництва станцій спостереження);

- у максимально можливій і практично здійсненному
ступені держави повинні інформувати Генерального секретаря ООН, громадськість і міжнародне наукове співтовариство про характер, хід, місця і результатах своєї космічної діяльності;

- усі станції, установки, устаткування і космічні кораблі на небесних тілах повинні бути відкриті для відвідування
їх представниками інших держав.

Положення Договору по космосі 1967 р. поширюються як на держави, що здійснюють космічну діяльність, так і на держави, що не беруть участь у ній.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.