Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Фізичні основи радіолокації. Види РЛ.

3.1 Фізичні основи РЛ.

В основі радіолокації лежать наступні фізичні явища:

1). Постійність швидкості розповсюдження радіохвиль в однорідних ізотропних середовищах.

2). Прямолінійність розповсюдження радіохвиль в однорідних ізотропних середовищах.

3). Відбиття радіохвиль від перешкод. Перешкодою для радіохвиль може бути будь-яка неоднорідність електричних параметрів середовища e, m.

4). Можливість концентрування електромагнітної енергії у вузькі пучки за допомогою антен.

q - кутова ширина променя,

l - довжина ЕМХ,

L - лінійні розміри антени,

k - коефіцієнт пропорційності, котрий залежить від амплітудно – фазового розподілення поля в апертурі антени.

5). Частота ЕМХ, відбитих від рухомого об’єкту, відрізняється від частоти ЕМХ, відбитих від нерухомих об’єктів, на частоту Допплера.

де V_r - радіальна швидкість цілі (швидкість цілі у напрямку на РЛС) (рис.1).

Перші три фізичних явища дозволяють визначити дальність до цілі, перші чотири – кутові координати, п’яте – радіальну швидкість цілі і виділити рухомі цілі на фоні нерухомих.

3.2 Види РЛ.

Джерелами інформації в РЛ є радіосигнал відбитий, перевипромінений, або випромінений ціллю.

У відповідності з цим розділяються три види РЛ:

· активна з пасивною відповіддю;

· активна з активною відповіддю;

· пасивна.

У випадку активної РЛ з пасивною відповіддю РЛС випромінює потужний високочастотний зондувальний сигнал (ЗС), який підсвічує ціль, і частина відбитої енергії приймається приймачем РЛС (рис.3).

Рис.3. Активна РЛ з пасивною відповіддю.

Якщо передавач і приймач знаходяться на одній позиції, то РЛС називається суміщеною.

Часто в РЛС для передачі і прийому використовується одна й таж антена. Для розділення зондувального і відбитого сигналів в цьому випадку використовується антенний перемикач (рис.4).

Рис.4. Однопозиційна РЛС

Ще бувають двопозиційні РЛС (бістатичні) і багатопозиційні. Їх переваги:

· високоточне визначення просторового положення цілей;

· збільшення інформації про ціль (опромінювання під різними кутами);

· підвищення перешкодозахищеності і живучості таких систем.

Недоліки:

· труднощі сумісного управління;

· складність передачі великої кількості даних по лініям зв’язку в пункт сумісної обробки;

· високі вимоги до продуктивності обчислювальних засобів;

· складність синхронізації сигналів;

· підвищені вимоги до юстирування позиції і можливостей апаратури обробки сигналів.

Даний вид РЛ широко використовується для дальнього виявлення, цілевказівки і наведення своїх літаків і ракет на літаки (ракети) противника.

У випадку активної РЛ з активною відповіддю випромінений РЛС сигнал (сигнал запиту) приймається приймачем, котрий установлено на борту літака. Після підсилення, перетворення і аналізу запитного сигналу, випромінюється сигнал в напрямку на РЛС (сигнал – відповідь). (Рис.5).

Рис.5. Активна РЛ з активною відповіддю.

Даний вид РЛ використовується для підвищення дальності супроводження своїх літаків і визначення державної приналежності цілей (свій, чужий). Сигнали запиту і відповіді кодуються.

У випадку пасивної РЛ, ціль не опромінюється. Для отримання інформації використовуються сигнали, що випромінюються самою ціллю (Рис.6).

Рис.6. Пасивна РЛ

Джерелами радіосигналів є:

· нагріті елементи цілі (теплолокація);

· радіотехнічні пристрої, що знаходяться на борту цілі (зв’язку, навігації, локації, радіопротидії);

· коливні частинки іонізованих ділянок атмосфери навколо цілі (радіовипромінювання під час запуску ракет або ядерних вибухів).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.