Інноваційна діяльність як пріоритетний напрям трансформації економіки України

Тема охоплює питання:

· Інноваційна діяльність як фактор посилення конкурентоспроможності економіки.

· Концепція інноваційного менеджменту та стратегія її запровадження в Україні.

· Основні результати інноваційної діяльності в Україні.

2.1. Інноваційна діяльність як фактор посилення конкурентоспроможності економіки

Більше, ніж десятирічний період трансформації суспільно-економічних відносин у колишніх “соціалістичних” країнах Європи та Азії, нових незалежних державах не дає однозначно позитивної відповіді на адаптивність апробованих світовою практикою моделей економічного розвитку. Як відомо, до основних з них відносять: 1) модель лінійних стадій розвитку; 2) теорію структурних трансформацій; 3) теорію зовнішньої залежності; 4) неокласичну модель вільного ринку; 5) теорію ендогенного розвитку; 6) модель сталого розвитку. Слід погодитись, що названі моделі більшою мірою узагальнювали емпіричні результати економічного розвитку країн, що утворилися після розпаду колоніальної системи. Причому не йшлося про зміну базисних засад функціонування суспільства та економіки, а, скоріше – про прискорене проходження еволюційного шляху формування розвинених ринкових економічних систем. Навіть для випадків успішного застосування у перехідних економіках неокласичної моделі вільного ринку (Польща, Угорщина, Словенія, країни Балтії) слід зважати на вплив зовнішніх чинників (геополітичних та геоекономічних) провідних економічних центрів і периферійних центрів – економік світу. Власне тому ми схиляємося до орієнтації на теоретичні побудови ендогенного зростання, як основу розвитку перехідної економіки.

У методологічному аспекті наголосимо на характеристиці перехідної економіки як незрівноваженої. Тобто, до неї не може бути застосоване “золоте правило” Р.Солоу, що вибуття капіталу не повинно бути більше, ніж граничний продукт, створений функціонуючим капіталом. Для економічного росту нашої країни слід врахувати істотні обмеження на капітал (К), трудові ресурси (L) в сенсі вичерпання потенціалу їх екстенсивного використання, неможливості у стислі терміни змінити мотивацію первинних економічних агентів (окремих осіб, домашніх господарств, підприємств) до здійснення заощаджень (S).

Реально можливим фактором збільшення валового продукту (Q), слід вважати ефективність праці (Е) внаслідок науково-технічного прогресу, передумови для якого поки що ще існують в українській економіці. Доречно зауважити, що за даними Р.Солоу, ріст обсягів валової продукції у США за 1909-49рр. був забезпечений на 87,5% за рахунок технологічних змін і лише на 12,5% - за рахунок збільшення рівня капіталоозброєння праці.

З іншого боку, звертаючись до складників парадигми “динамічного ромба” конкурентоспроможності М.Портера: 1) стратегія, культура і суперництво; 2) умови попиту; 3) споріднені та суміжні галузі; 4) стан додаткових чинників (природні ресурси, освіта і фаховий рівень; рівень оплати праці; інфраструктура), лише потенціал освіти і фахового рівня трудових ресурсів для нашої країни слід вважати єдиною можливою ключової ланкою просування “ромба” у глобальній світовій конкуренції. Так, за даними академіка М.Згуровського, за кількістю наукових працівників на 10 тис. зайнятих (55) Україна незначно поступається провідним європейським країнам (Німеччина – 120, Великобританія – 98; Данія – 95; Австрія – 66), а за кількістю вчених – дослідників на 10 тис. зайнятих (41) навіть перевищує рівень Австрії (34), Данії (4).

В арсеналі наукових досліджень, виконаних українськими вченими є чимало передових та перспективних розробок [1, С.2-4]. Для поліпшення довкілля розроблено ряд біотехнологій, у тому числі технологію глибокого очищення міських стічних вод. Вона забезпечує збільшення потужності діючих очисних споруд у 1,5 – 2 рази, повне знезараження очищеної води, відсутність неутилізованих відходів. Наукові досягнення мають місце і в галузі очищення повітря. Розроблено дешеву та ефективну технологію очистки викидів промислових підприємств. Розроблено та частково впроваджено у металургійне виробництво технологію та обладнання для управління процесами обробки і електромагнітного розливу металів і сплавів з використанням зміни частоти струму. Перевірка цієї технології на виробництві алюмінієвих сплавів підтвердила ефективність розробки, що виявилась в економії до 20% електроенергії, до 25% матеріалів та підвищенні продуктивності процесу у 1,5 рази. Підвищилась також конкурентоспроможність вітчизняного магнітно-динамічного обладнання на зовнішніх ринках.

Перспективи технологічного оновлення виробництва органічно пов’язані із заміною традиційних речовин і матеріалів, яка випростовуються у виробництві, новими. Вже зараз близько 20% таких розробок впроваджується у дослідних виробництвах, 35% - на малих та середніх виробництвах, значна їх кількість знайшли застосування на великих промислових підприємствах. Серед них такі розробки як створення технологій виробництва пластикових конструкцій з матеріалів, які забезпечують підвищення корозійної стійкості матеріалів на 80%. Вони необхідні для створення космічної техніки. Виробництво елітних шліфувальних порошків, технологію виготовлення яких розроблено в Інституті надтвердих матеріалів НАНУ, надасть змогу підвищити ефективність роботи алмазного інструменту на 20-28%, знизити втрати алмазів на 15-20%, а також зменшити залежність України від імпорту високоміцних алмазів в результаті задоволення потреб України в таких матеріалах на 70-80% за рахунок вітчизняного виробництва.

Вже зараз мають місце наукові досягнення у створенні ефективної інформаційної системи в Україні, зокрема – розробки в галузі вдосконалення системи мобільного зв’язку та програмного забезпечення. Прискорення реалізації цих та інших технологічних задумів та розробок має бути основою переходу країни на інтенсивний інноваційний шлях розвитку, досягнення можливостей забезпечувати економічне зростання України за рахунок технологічних факторів.

2.2. Концепція інноваційного менеджменту та стратегія її запровадження в Україні

Для обґрунтування сутності концепції інноваційного менеджменту важливо вказати на такі істотні тенденції та явища світового техноглобалізму. Насамперед, ми вважаємо, що зменшення “технологічного розриву” (technological gap) за рахунок імпорту технологій у світовому господарстві не спостерігається, і для нашої країни взагалі неможливе. У кращому випадку може бути застосована політика зустрічного трансферту технологій (перехресного ліцензування), що дозволить забезпечити еквівалентність участі України у міжнародному технологічному ринку.

По-друге, навіть у високотехнологічних вітчизняних галузях (авіа космічна, військово-промисловий комплекс) не варто сподіватися на застосування розвиненими країнами ринкових засад у конкурентній боротьбі. І, по-третє, базою подальшого науково-технічного розвитку має бути потенціал промисловості, позиції якої у нашій країні не можна вважати конкурентоспроможними.

Таким чином, йдеться про зміну парадигми маркетингового менеджменту (marketing – management) діяльністю первинних економічних агентів на парадигму інноваційного менеджменту (innovation – management). Під нею ми розуміємо спрямованість системи менеджменту на запровадження нових науково-технологічних рішень у виробництво з метою підвищення ефективності праці і/або зменшення екологічних витрат у довготривалій перспективі. На останньому слід наголосити особливо тому, що ресурс екологічної міцності у нашій країні практично вичерпаний, чим обумовлена стратегія обмеженого сталого зростання без істотного росту рівня споживання. Такий підхід кореспондує з ідеєю “адресного” споживання в умовах обмежених (у стратегічній перспективі) ресурсів, запропонованої у 70-х роках видатним українським кібернетиком академіком В.М.Глушковим. Причому, часовий термін застосування такої концепції є не надто тривалим, тому що головний фактор технологічного розвитку – кадровий потенціал науки з кожним роком скорочується, а його структура (вікова, галузева) погіршується.

В Україні на законодавчому рівні затверджено пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та перелік програм, спрямованих на їх реалізацію до 2006 року. Серед пріоритетних напрямів – фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; проблеми демографічної політики, розвитку людського потенціалу та формування громадянського суспільства; збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток; новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань; нові комп’ютерні засоби та технології інформатизації суспільства; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі; нові речовини і матеріали [5, С.33].

Реалізація концепції інноваційного менеджменту бачиться у руслі пріоритетів інноваційного розвитку, визначених Посланням Президента України до Верховної Ради України, у трьох стратегічних напрямках: 1) формування ефективної системи державного регулювання інноваційної діяльності аналогічно, як у сусідніх державах; 2) вдосконалення методичної бази оцінки ефективності інноваційної діяльності; 3) створення максимально можливих пільгових умов для реалізації і розвитку науково-технологічного потенціалу.

Конкретними завданнями першого напряму повинно стати приєднання до міжнародної системи регулювання інноваційної діяльності і захисту промислової власності з ліквідацією будь-яких фактів порушення прав іноземних володарів результатів інтелектуальної праці в Україні. З іншого боку, необхідний активний захист інтересів українських володарів авторських прав, ліцензій тощо за рубежем, особливо у межах Євразійської патентної системи.

За змістом державна політика у сфері передачі технологій повинна носити жорстко протекціоністський характер, підкреслимо, пов`язаний з обмеженнями на інвестиції низько технологічного капіталу, часто екологічно шкідливого, та експорт результатів інтелектуальної праці.

Окремою сферою протекціонізму слід вважати еміграцію науково-технічного персоналу, яка здійснюється без компенсації державних коштів, витрачених на підготовку наукових кадрів, та стимулювання імміграції висококваліфікованих фахівців. Український потенціал науки формувався не одне сторіччя і оцінюється як світове й національне надбання. Крім еміграції наукових кадрів (так звана „зовнішня міграція”) виділяють „внутрішній відплив мозків”, тобто перехід кваліфікованих і молодих фахівців у сферу бізнесу, що зумовлено скороченням чисельності і зміною структури зайнятості у сфері досліджень і розробок. Масштаби зовнішньої і внутрішньої міграції співвідносяться приблизно 1до 10 [2, С.18].

Другий стратегічний напрям передбачає розробку методичної бази оцінки довготривалого ефекту від інноваційної діяльності, особливо у межах більше, ніж 20-и спеціальних економічних зон (СЕЗ) чи територій пріоритетного розвитку (ТПР). Незважаючи на значну увагу до інвестиційної діяльності у межах СЕЗ українських вчених, оцінка інноваційної діяльності охоплює лише показник “впровадження інноваційних проектів”. Наголосимо, що методика оцінки повинна враховувати не лише довготривалий ефект, ризики інноваційної діяльності, але й можливі у тривалій перспективі збитки, у тому числі шкоду довкіллю.

На основі наукових методичних підходів до оцінки ефекту необхідно обґрунтувати пільговий режим оподаткування юридичних осіб – науково-технічних працівників. При цьому в основу можна покласти два принципово важливі аспекти: 1) держава отримує незначні податкові надходження від інноваційної діяльності; 2) науковий потенціал є поки що реальною факторною перевагою української економіки у глобальній світовій конкурентній боротьбі.

У плані першочергових заходів вже зараз варто провести експеримент з посилення інноваційної спрямованості однієї з СЕЗ чи ТПР. Крім того, зважаючи на необхідність посилення міждержавних інтеграційних процесів зі стратегічними партнерами, варто ініціювати формування інфраструктури інноваційної діяльності. Зокрема, це може бути створення українсько-польських агентств (центрів) інноваційного розвитку в регіонах на виконання відповідних міждержавних домовленостей про посилення взаємовигідних відносин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.