Міжнародний досвід створення моделей корпоративного управління

Структура управління акціонерним суспільством в конкретній країні визначається законодавством, регулюючим має рацію і обов'язки всіх сторін, що беруть участь; історичним досвідом формування структур управління в даній країні; менталітетом; статутом кожного акціонерного суспільства.

У кожній країні структура управління акціонерними суспільствами має певні характеристики і елементи, що становлять, які відрізняють її від структур інших країн. В економічній літературі розглядається декілька моделей корпоративного управління. Правове поле, інституційні чинники та особливостіекономічного розвитку окремих країн дали життя американській, японській, німецькій та українській моделям корпоративного управління. Ці системи корпоративного управління відрізняються підходами до визначення кількості акціонерів та їх складом, формуванням органів управління, можливістю участі держави та банківських установ у створенні акціонерних товариств тощо. Основні ознаки та елементи, які відрізняють моделі корпоративного управління, визначені в працях різних вчених До них відносять:

· Країнами поширення

· Взаємодія між окремими органами

· Структуру володіння акціями;

· Склад Ради директорів;

· Законодавче регулювання;

· Вимоги до відкриття інформації для корпорацій, які включаються у лістинг;

· Корпоративні дії, які вимагають ухвалення акціонерами;

· Механізм взаємодії між ключовими учасниками

· Моніторинг діяльності

· Форми контролю

Найбільш поширеними класифікаціями підходів у формуванні моделей корпоративного управління є класифікація відповідно до порядку формування органів корпоративного управління та можливістю впливу акціонерів на управлінські рішення.

Відповідно до порядку формування органів корпоративного управління передбачається законодавчо встановлені дві або три складові у структурі управління корпорацією:

· Загальні збори акціонерів, спостережна рада та правління (Німеччина, Швейцарія);

· Загальні збори та правління (Англія, США);

· Право вибору найприйнятнішої для корпорації системи управління (Франція).

Визначаючи можливості впливу акціонерів на управлінські рішення розрізняють інсайдерську та аутсайдерську системи управління.

Аутсайдерська система управління корпорацією передбачає значний вплив менеджменту на прийняття та реалізацію управлінських рішень, оскільки їй притаманна значна розпорошеність акціонерного капіталу через значну кількість дрібних інвесторів.

Інсайдерська система управління корпорацією характеризується значною концентрацією акціонерної власності, що робить виключною роль власника у прийнятті та реалізації управлінських рішень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.