- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Співвідношення понять суб’єкти міжнародного права та суб’єкти міжнародних правовідносин.
Міжнародні правовідносини (правильніше — міжнародно-правові відносини) є другою головною складовою механізму міжнародно-правового регулювання (після норм міжнародного права). Концепція міжнародних правовідносин притаманна здебільшого вітчизняній (пострадянській) науці. Західна доктрина міжнародного права вважає подібні конструкції штучними, віддаючи перевагу розглядові механізму дії конкретного міжнародно-правового акту, домовленостям між суб’єктами міжнародного права.
Суб’єкти міжнародних правовідносин
У вітчизняній науці міжнародного права досі остаточно не з’ ясованим залишається питання щодо тотожності чи відмінності між поняттями "суб’єкт міжнародних правовідносин" та "суб’єкт міжнародного права".
Переважна більшість фахівців міжнародного права до суб’єктів міжнародних правовідносин відносить суб’єкти міжнародного права, повністю ототожнюючи ці поняття. На їх
думку, в міжнародному праві, як і у будь-якій іншій області права, не може існувати суб’єкта конкретних правовідносин, який не був би суб’єктом права, тобто не володів правоздатністю і основними ознаками правосуб’єктності в межах цієї області права.
Справді, суб’єкт міжнародних правовідносин завжди є суб’єктом міжнародного права, проте не завжди суб’єкт міжнародного права може бути суб’єктом будь-яких міжнародних правовідносин. Наприклад, такі суб’єкти міжнародного права, як міждержавні організації, не здатні відповідно до своїх статутів бути учасниками багатьох міжнародних правовідносин. Крім того, стати суб’єктом конкретних міжнародних правовідносин можна лише після того, як настали відповідні юридичні факти.
Переглядів: 927