Справа про Барселонську компанію (Бельгія проти Іспанії) 1963 р.

Рішення Міжнародного Суду ООН у Barcelona Traction Case. Це рішення є важливим в аспекті розвитку дипломатичного захисту корпорацій та акціонерів. Компанія «Barcelona Traction» була заснована за канадськими законами і мала свою зареєстровану контору в Канаді. Міжнародний Суд, дійшовши до висновку про те, що Бельгія була неправоздатна захищати претензії бельгійських акціонерів вказаної компанії, розглянув аргумент, суть якого в тому, що така претензія була єдиним можливим засобом захисту у зв’язку з понесеною шкодою, оскільки національна держава компанії не була компетентна діяти від її імені [11, с. 42]. У цій справі суд відхиляє аналогію зі справою Нотебома і принцип «реального зв’язку» стосовно натуралізації фізичних осіб. Але аналізуючи дане рішення, можна зробити висновок, що існує певна аналогія між процесом добровільної натуралізації фізичної особи та заснуванням компанії у державі вибору. Побоювання з приводу того, що застосування принципу «реального» або «ефективного» зв’язку призводить до нестабільності та відсутності дипломатичного захисту, не позбавлені основи. Але необхідно зазначити, що при посиланнях на внутрішньодержавне право, міжнародне право має резервну можливість протидіяти обманним та неправдивим актам [11, c. 42-43]. Можна вважати, що існує презумпція дійсності відносно громадянства, яке створюється інкорпорацією, і у випадку багатонаціональних корпорацій не варто застосовувати дуже суворі критерії існуючого зв’язку.

У справі про барселонську компанію суд дійшов до двох важливих висновків, що мають фундаментальне значення для розвитку інституту дипломатичного захисту. По-перше, акціонерам може бути надано захист лише в тому випадку, коли корпорація зупинила своє правове існування. Судді Фіцморіс, Танака та Гро прирівнюють відсутність ефективної суб’єктності до формального зупинення існування юридичної особи на тій основі, що відносно дипломатичного захисту критерії внутрішнього права варто застосовувати з обережністю [11, с. 72-75, 134, 276]. По-друге, суд відмітив неможливість застосування у цій справі теорії, за якою захист може бути надано тоді, коли корпорація має «громадянство» саме тієї держави, яка відповідає за оскаржувані дії. Однак, судді Фіцморіс, Танака та Джессап виступили з підтримкою цієї форми захисту, виходячи головним чином з того, що у такому випадку не можна було б заявити претензію від імені компанії на міжнародному рівні, оскільки компанія має місцеву національність [11, с. 72-72, 134, 191-193]. Дійсно, ця норма є суперечливою, оскільки вона ігнорує традиційну норму, згідно з якою держава не може бути винна у порушенні міжнародного права, якщо вона спричинила шкоду одному із своїх власних громадян. Отже, рішення у справі Barcelona Traction є базовим для розуміння природи дипломатичного захисту господарюючих суб’єктів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.