Характеристика фінансових правовідносин, що виникають у зв’язку з державними видатками.

Державні видатки – вид фінансових відносин, пов’язаних з безперервним цільовим використанням грошових коштів.

Видатки держави можна класифікувати:

1) на поточні видатки і видатки на розвиток;

2) у зв’язку з розділенням централізованих фондів (бюджетів на загальний та спеціальний) – на пов’язані з фінансуванням діючих установ, навчальних закладів, соціальних програм та ін., і пов’язані з окремими, спеціальними заходами, програмами;

3) за роллю в суспільному виробництві (за роллю у відтворювальному процесі) – на розвиток матеріального виробництва, нематеріальної сфери, на створення державного резерву;

4) за суспільним призначенням - на економічний розвиток, соціально-культурні заходи, науку та освіту, оборону країни; правоохоронну діяльність, управління, зовнішньоекономічну діяльність, обслуговування державного боргу;

5) за цільовим призначенням - на заробітну плату, нарахування на заробітну плату, стипендії, пенсії і допомоги, медикаменти, харчування, господарські витрати, поточний та капітальний ремонт.

Видатки можна класифікувати і залежно від форм власності суб’єктів, що здійснюють публічні видатки, - на державні та муніципальні.

Залежно від джерел фінансування і планування їх у бюджетах видатки можуть підрозділятися на централізовані і децентралізовані.

У фінансово-правових відносинах по видаткам завжди беруть участь три суб’єкти:

1) орган, уповноважений державою або органом місцевого самоврядування,;

2) банк, через який Державна казначейська служба видає кошти;

3) одержувач грошових коштів.

У фінансовому праві норми, що регулюють державні витрати, виділені в окремий інститут.

Залежно від суб’єктів, яким надаються кошти для їх функціонування, змісту і порядку затвердження фінансових планів, на підставі яких виділяються з різних джерел асигнування, змісту прав і обов’язків цих суб’єктів, а також за предметно-цільовим скеруванням видатків розрізняють:

1) правовий режим фінансування державних і муніципальних організацій, за якими майно закріплюється на праві господарського відання;

2) фінансування установ і організацій, як державних, так і муніципальних, які від своєї статутної діяльності ніяких доходів не отримують, а повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.