МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
Stil der WissenschaftStil der Presse und Publizistik Stil der Alltagsrede Stil der schönen Literatur Die in der deutschen Sprache der Gegenwart real existierenden funktionalen Stile können hier nur in ihren Grundzügen beschrieben werden. Denn eine detailierte Ausführung würde der Rahmen der vorliegenden Lehrhilfe sprengen. Daher kann im weiteren nur versucht werden, gerade die sprachlich-stilistischen Merkmale (Stilzüge) eines jeden Redestils darzulegen, die seine funktionale Spezifik bewirken, d.h. die Wesensmerkmale, die die einzelnen funktionalen Stile gegeneinander abgrenzen.
Der Normbegriff in der deutschen Stilistik. Sprachnormen und Stilnormensind mit einander auf engste verbunden. Die Trennung geschieht nur aus wissenschaftlichen Zwecken. Der Übergriff ist die Norm. Die Norm ist ein Schnittpunkt von linguistischen und außerlinguistischen Faktoren. Die Norm ist natürlich eine innersprachliche Erscheinung. Sie wird aus dem Sprachgebrauch abstrahiert. Dabei müssen wir unterscheiden: A) die Zeit als außerlinguistischen Faktor. Z.B: Im 18-19 Jh. War gebräuchlich „Bist du im Hotel abgestiegen?“. Jetzt ist das ein Archaismus. B)Norm und Nation, so ist es, z.B in Österreich die Norm „ich bin gestanden, gegessen“, in der Schweiz statt „sich versammeln“ – „sich besammeln“. C)Norm und Sprachschicht.So, gebraucht man inSchweizerdeutsch mehr umgangssprachliche Ausdrücke in allen Stillen. In Österreich – mehr dialektale Wort und Wendungen. D)Norm und stilistische Gebrauchswert. Es gibt stilistisch neutrale und stilistisch markierte Größen. Das Wort „das Angesicht“ zwingt in einem bestimmten Kontext zu gebrauchen: „im Angesicht der Gefahr“, „das teurere Angesicht des Vater“, * „wasch dir das Angesicht“. Z.B „Geduld aufbringen“, „das Schiff wurde aufgebracht“ – das gebrauchen die Seemänner und dass heißt „das Schiff wurde gestoppt und kontrolliert“.
5. Der Begriff „Stilfärbung“ und ihre Arten. 6. Der Begriff „Stilmittel“. Die Einteilung der Stilmittel in Gruppen. Das Problem der stilistischen Differenzierung des deutschen Wortschatzes. Переглядів: 839 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|