ГЕОГРАФІЧНИЙ МАЙДАНЧИК ОБЛАДНАННЯ МАЙДАНЧИКА ДЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Географічний майданчик розміщують поблизу школи у освітленому місці, недалеко від навчально-дослідної ділянки. Він необхідний для ведення спостережень за погодою, за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень. Зручно якщо географічний майданчик має квадратну форму

( 10 х 10м. ). Обов’язковим об’єктом є гномон. Це шест висотою 1,5 м., який ставлять у центі. За ним школярі спостерігають за рухом Сонця, довжиною тіні залежно від часу доби чи пори року. За допомогою гномона учні також визначають сторони горизонту.

На географічному майданчику знаходиться флюгер. Його закріплюють на металевому стовпі, висота якого не менше 10м. По флюгеру спостерігають за напрямом вітру.

Для спостереження за погодою необхідна метеорологічна будка. Це невелика дерев’яна споруда, яку встановлюєть на опорах висотою 1,5 – 2м. У ній знаходиться термометр.

На географічному майданчику передбачена вимірювальна ділянка, на ній повинен бути кубічний метр з поділками на дециметри.

Із вимірювальних приладів необхідний опадомір, за ним визначають кількість опадів. Опадомір закріплюють на металевій трубі, висота якої 1,5 – 2м.

Для вимірювання товщини снігового покриву необхідна снігомірна рейка, довжина якої 1,5 – 2м., ширина – 8см. Лицевий її бік зафарбований у білий колір, на неї наносять поділки через 1см., а протилежну сторону зафарбовують у чорний колір, на неї наносять поділки через 10 см.

Усі прилади на майданчику розміщують так, щоб вони не затіняли один одного.

Доріжки на майданчику слід розміщати так, щоб за ними можна було визначати основні та проміжні сторони горизонту. Це також сприяє орієнтуванню учнів на місцевості.

НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА ДІЛЯНКА. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ ДІЛЯНКИ. ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ПЛАНУВАННЯ

Шкільну навчально-дослідну ділянку називають лабораторією під відкритим небом. На ділянці учні початкових класів вирощують культурні рослини та доглядають за дрібними тваринами. У процесі роботи на ділянці учні застосовують знання, які вони набули на уроках у класі, вони здобувають знання про закономірності життя рослин, про грунт, його обробіток, про культурні рослини та бур’яни, про шкідників городу і саду та про корисних тварин.

Робота на ділянці розвиває мислення і спостережливість, уміння помічати нове, робити висновки із спостережень.

Для початкових класів цілком достатня ділянка площею 1000 – 2000 м. Для кожного класу відводять окрему ділянку. Кожного року на своїй ділянці клас вирощує нові рослини і таким чином забезпечує потрібну сівозміну.

Плануючи шкільну навчально-дослідну ділянку, виходять зі змісту і обсягу навчальної програми, кількості учнів у школі і завдань навчально-виховної роботи. Для кожного класу і під кожну культуру виділяють площу потрібних розмірів.

У 1класі вирощують квіти з великим насінням ( настурція, нагідки, запашний горошок), боби, горох. У 2 класі вирощують коренеплоди: буряків, моркви; ягідники: смородина, малина, агрус, садові суниці.

Учні 3-4 класу вирощують на ділянці квітково-декоративні рослини на колекційних грядках. Решта площі шкільної навчально-дослідної ділянки відводять під ягідники. Робота на ділянці повинна мати насамперед навчальну і виховну мету. Її потрібно спрямовувати на поглиблення теоретичних знань учнів та підготовку їх до майбутньої практичної діяльності.

Слід звернути увагу на те, щоб кожен учень виконував усі види робіт від початку і до кінця. Кожен учень повинен доглядати свою грядку чи рядок.

Особливу увагу слід приділяти організації роботи у літній період.Необхідно регулярно доглядати за рослинами упродовж усього літа, спостерігати за ними, підтримувати ділянку у зразковому стані, записувати у щоденник свої спостереження.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.