Відновлення баричного поля синоптичним методом.

Баричне поле – це просторове розподілення атмосферного тиску. На земній поверхні характеризується системою ліній рівного тиску – ізобар.

Визначення положення осей улоговин і гребенів, центрів баричних утворень в середині тропосфери визначається конфігурацією ізогіпс**.

Визначення баричного поля за межею відновлення починається з визначення поля абсолютного геопотенціалу в середній тропосфері. Причини:

1. На цих висотах перебудова баричного поля відбувається повільніше, ніж приземного поля;

2. Великомасштабні гребені і улоговини існують довше і зміщуються з

меншою швидкістю;

3. Геометрична структура поля геопотенціалу на цьому рівні набагато простіша в порівнянні баричним полем біля поверхні Землі;

4. Дрібні баричні утворення в середній тропосфері, як правило, відсутні, і поле геопотенціалу представлене улоговинами, що чередуються з гребенями.

*Екстраполяція – розповсюдження висновків, одержаних від спостереження за однією частиною явища, на іншу його частин

**Ізогіпси– це горизонталі, тобто лінії на карті, які з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою, що в сукупності передають форму рельєф

Особливо добре ця властивість виявляється в тих випадках, коли вісі улоговин і гребенів проходять півночі на південь. При цьому середня відстань між зміщеними суміжними вісями улоговин і гребенів на рівні 500 гПа складає 30° довготи на широті 45°; 35° на широті 55° і 40° на широті 65°.

Ці характеристики поля геопотенціалу в першу чергу використовуються при певних положеннях вісей улоговин і і гребенів на рівні 500 гПА за різницею відновлення.

І. В тому випадку, якщо виміряні відстані між вісями улоговин і гребенів в районі вихідного положення, близькі по середньому значенню, то поля геопотенціалу відновлюються таким чином:

1. У районі вихідного положення знаходяться осі улоговин і гребенів, найближчих до межі відновлення і на φ= 45°, 65°, 55° визначається в градусах довготи відстань між ними.

2. Виміряні відстані відкладають від найближчої осі улоговини або гребеня вздовж φ у бік відновлення.

3. Отримані крапки поєднують і отримують вісь відновленого гребеня або улоговини.

II. Якщо виміряна відстань між вісями улоговин і гребенів в районі вихідного положення відрізняється від середнього значення більш ніж на 5° довготи, то виходять з наступного припущення: з переходом на район відновлення відстані між вісями суміжних улоговин і гребенів поступово наближаються до їх середніх значень. В цьому випадку положення відновлених вісей улоговин і гребенів розраховується шляхом послідовного зменшення або збільшення виміряної відстані на 5°.

Завершивши відновлення положення вісей улоговин і гребенів необхідно приступити до проведення ізогіпс. Це можна зробити, використовуючи характерні для полягеопотенціалу властивості симетрії ізогіпс по відношенню до вісей улоговин і гребенів. Це виконується таким чином:

5. У районі вихідного положення проводиться вісь до найближчої межі відновлення, вісь улоговини та гребеня, яка береться за вісь симетрії.

6. Кожну ізогіпсу, перехідну в район відновлення продовжують так, щоб вона була симетрична ділянці, розташованій по іншу сторону осі симетрії.

7. Ізогіпси проводять з таким розрахунком, щоб швидкість градієнтного вітру була не менша 100-120 км/год, що відповідає середній швидкості струменевої течії над Європою. Цей метод називається методом дзеркального відображення.

Якщо в баричному полі досить добре виражена ВФЗ, то напрям ВФЗ зазвичай різких змін не зазнає. Слід враховувати, що поблизу центральної частини ВФЗ густина ізогіпс на осі баричних улоговин має бути дещо більше, ніж на осі гребенів.

При відновленні поля геопотенціалу на рівні 500гПА необхідно враховувати наступні особливості:

- дуже часто поле абсолютного геопотенціалу буває представлено добре вираженим циклоном і антициклоном і має вигляд висотного деформаційного поля (ВДП), що складається з двох Ц і двох АЦ, розташованих в шаховому порядку. Тому, за наявності в районі вихідного положення трьох елементів ВДП, відсутній баричний елемент відновлюється як елемент, симетричний по розмірах і інтенсивності баричного утворення того ж знаку;

- у тих випадках, коли в районі вихідного положення є лише 2 елементи ВДП, відсутні баричні утворення відновлюються також із застосуванням симетрії ВДП, але вже відносно гіперболічної крапки. Інтенсивність відновлених баричних утворень по відношенню до однотипних в районі вихідного положення має бути різною. Оскільки в помірних широтах майже завжди Ц, розташовані в північній частині ВДП мають велику глибину і займають велику площу, ніж Ц в південній частині ВДП. Між АЦ існує зворотний зв'язок: у північній частині ВДП АЦ слабкіше.

При відновленні поля геопотенціалу на рівні 500гПа слід також враховувати взаємне розташування Ц і АЦ. В тому разі якщо висотний холодний Ц розташований північніше висотного теплого АЦ, то контрасти температури, бар. градієнти і швидкість вітру у ВФЗ між ними мають бути значно більшими, ніж тоді, коли Ц розташовано південніше АЦ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.