• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оцінка активів і зобов'язань на дату балансу.

Активи, зобов'язання і власний капітал підприємства відбиваються в Балансі на дату балансу, якою є|з'являється,являється| кінець останнього дня звітного періоду (31 грудня, 31 березня, 30 червня, 30 вересня).

Метою|ціллю| складання балансу є|з'являється,являється| надання користувачам повної|цілковитої|, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан|достаток| підприємства на звітну дату.

Для підготовки такої інформації істотне|суттєве| значення має оцінка статей балансів підприємства. Правила визнання|зізнання| статей Балансу передбачені П(С) БО 2 «Баланс», а правила оцінки статей – відповідними П(С) БО: 7 «Основних коштів|кошти|», 9 «Запасів», 10 «Дебіторська заборгованість» і т. д.

Актив – признається і відбивається в Балансі за умови, що|при умові , що,при условии |:

· оцінка його може бути достовірно визначена;

· в майбутньому очікується отримання|здобуття| економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Витрати на придбання|надбання| і створення|створіння| активу, які не відповідають вказаним вище двом умовам, не можуть бути відображені|відбивати| в Балансі (ф. № 1), вони включаються до складу витрат|затрат| звітного періоду і показуються в Звіті про фінансові результати (ф. № 2).

Зобов'язання відбивається в Балансі за умови, що|при умові , що,при условии |:

· його оцінка може бути достовірно визначена;

· існує вірогідність|ймовірність| зменшення економічних вигод в майбутньому в результаті|внаслідок,унаслідок| його погашення.

Власний капітал окремо не підлягає оцінці. Він відбивається в Балансі, одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які ведуть до його зміни.

При відображенні активів у фінансовій звітності на дату балансу оцінка повинна відповідати їх ринковій вартості, тобто вартість можливого продажу активів з урахуванням|з врахуванням| фізичного і морального зносу. Тому при відображенні в Балансі основних коштів|коштів| і нематеріальних активів в окремих рядках приводяться|наводять,призводять|: 1. їх первинна вартість (стор. 031, 011) 2. сума зносу основних коштів|коштів|, накопичена амортизація нематеріальних активів (стор. 032, 012) і 3. залишкова вартість (стор. 030, 010) – відповідно як різниця меду двома першими показниками.

При оцінці оборотних активів на дату балансу застосовують правило найменшої оцінки: первинній (історичною) вартості (вартості придбання|надбання|) або чистій вартості їх реалізації (тобто очікуваної|сподіваної| ціни реалізації в умовах звичайної|звичної| діяльності за вирахуванням очікуваних|сподіваних| витрат на завершення їх виробництва і реалізацію).

Правило найменшої оцінки оборотних активів витікає з|із| принципу обачності (застосування|вживання| в бухгалтерському обліку|урахуванні| методів оцінки, які повинні попереджати|запобігати,попереджувати| заниження оцінки зобов'язань і витрат і завищення оцінки активів і доходів підприємства) і використовується за умови втрати активами первинної вартості.

Так, якщо очікувана|сподівана| ціна використання або реалізації активів на дату балансу зменшується по яких-небудь причинах (зниження якості або споживчої здатності|здібності|), для відображення в балансі їх оцінюють таким чином:

· запаси – за чистою вартістю реалізації;

· дебіторську заборгованість – за чистою реалізаційною вартістю

Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів|обов'язків| – в сумі заборгованості, щодо|відносно| якої існує сумнів в її погашенні. Дебіторську заборгованість за чистою реалізаційною вартістю отримують|одержують| після|потім| зменшення поточної дебіторської заборгованості на суму резерву сумнівних боргів|обов'язків| (тобто в Балансі цей показник в стор. 160 = стор. 161-162).

Окрім|крім| того, на дату балансу відображають|відбивають|:

· довгострокову дебіторську заборгованість, на яку нараховуються відсотки|проценти|, - за її нинішньою|теперішньою| (справжньою|даною,теперішньою|) вартістю;

· поточні зобов'язання – по сумі погашення

· довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки|проценти|, - за нинішньою|теперішньою| (справжньою|даною,теперішньою|) вартістю;

· фінансові інвестиції – за справедливою (ринковою) вартістю. Їх балансова вартість може змінюватися залежно від цін фінансового ринку, на якому вони знаходяться|перебувають| в обігу. Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (окрім|крім| інвестицій, що враховуються по методу долі в капіталі) відбивається у складі інших доходів або інших витрат відповідно

Якщо справедливу вартість фінансової інвестиції визначити неможливо, її відображають|відбивають| на дату балансу за собівартістю з урахуванням|з врахуванням| зменшення корисності інвестиції.

Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання|надбання|, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів і ін. витрат, безпосередньо пов'язаних з її придбанням|надбанням|.

В разі|у разі| придбання|надбання| фінансової інвестиції шляхом обміну на цінні|коштовні| папери власне емісії або на інші активи, її собівартість визначається за справедливою вартістю переданих цінних|коштовних| паперів або інших активів відповідно.

В разі|у разі| проведення переоцінки необоротних активів вони відбиваються в балансі за переоціненою вартістю.

Переоцінка об'єктів основних коштів|коштів| може проводитися у випадках, коли залишкова вартість об'єкту істотно|суттєвий| відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. В разі|у разі| переоцінки об'єкту основних коштів|коштів| на ту ж дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних коштів|коштів|, до якої відноситься такий об'єкт, з урахуванням|з врахуванням| переоцінки і суми зносу об'єктів основних коштів|коштів| на індекс переоцінки.

Переоцінка нематеріальних активів здійснюється за справедливою вартістю на дату балансу по тих нематеріальних активах, відносно яких існує активний ринок.

В разі|у разі| ухвалення|приймання,прийняття| рішення власниками підприємства або іншими органами про його ліквідацію активи підприємства оцінюються ліквідаційною комісією з ціни можливої їх реалізації – ліквідаційної вартості, яка може бути нижче за вартість реалізації, передбаченою П(С) БО.

Переглядів: 1327