Тема № 4. Територія у міжнародному праві

Роль і значення теми у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця.Правовою основою територіальних змін є передусім здійснення права націй на самовизначення. Тому до законних способів зміни приналежності території сучасне міжнародне право відносить вирішення територіальних питань шляхом плебісциту та референдуму, відновлення історичних прав на окремі території. Для усвідомлення значення територіальних проблем у міжнародних стосунках необхідно з’ясувати відмінності національної і державної територій від режиму територіальних просторів, що не перебувають під суверенітетом окремих держав (режиму відкритого моря, космічного простору, Антарктики, демілітаризованих та нейтралізованих зон).

Ключові слова:“внутрішні води України”, “водна територія”, “географічний державний кордон”, “геометричні кордони”, “делімітація”, “демаркація”, “державна територія”, “державний кордон”, “каботаж”, “міжнародні ріки”, “підземна територія”, “повітряна територія”, “правовий статус Антарктики”, “правовий статус Арктики”, “прикордонний режим”, “сухопутна територія”, “територіальне море”, “територіальне розмежування”, “територіальний режими”, “території з міжнародним режимом”, “території з особливим міжнародним режимом”, “території зі змішаним режимом”, “територія”.

Обсяг знань, вмінь курсанта, студента, слухача після вивчення теми.Після вивчення теми курсант (студент, слухач) повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати:види, склад і юридичну природу території держави. Анклави і напіванклави. Водну територію. Надра. Повітряний простір. Кондомініум. Процедуру розподілу та встановлення державного кордону. Демаркація державних кордонів. Делімітація державних кордонів. Зміна кордонів. Ректифікація кордонів; особливості територіального верховенства держави; правовий зміст принципу недоторканності державних кордонів. Анексія. Ад'юдикація. Акреція; ознаки та правовий режим міжнародних рік; загальну характеристику правового статусу міжнародних територій; загальні дані про Арктику; правовий режим територій і морських просторів Арктики. Концепція розподілу території Арктики на сектори та ставлення до неї Української держави. Фіксацію особливих прав приарктичних держав у Конвенції ООН за морським правом 1982 р. Національні документи, що регулюють правовий статус сухопутних територій та морських просторів Арктики. Акт про північно-західні території Канади. Королівський Указ 1926 р. Постанова Президії ЦВК СРСР від 15 квітня 1926 р.;

вміти: визначати територіальні претензії, територіальні суперечки і порядок їхнього розв'язання; формулювати територіальні проблеми щодо архіпелагу Шпіцберегн (Свальбард). Зусилля світового співтовариства, спрямовані на охорону природних багатств Арктики. Конвенція 1973 р. про охорону білих ведмедів; визначати перспективи міжнародної співпраці в арктичному регіоні. Загальні дані про Антарктику. Претензії на антарктичні простори на початку XX ст. Наукове та дипломатичне співробітництво щодо вирішення спірних питань після Другої світової війни; характеризувати систему договорів про Антарктику. Договір про Антарктику 1959 р. Принципи діяльності держав у антарктичному регіоні відповідно до цих документів. Припинення геологорозвідних робіт в Антарктиді за Мадридським Протоколом 1991р. Участь України в договорах про Антарктиду. Діяльність українських науковців у Антарктиді; визначити перспективи міжнародної співпраці в антарктичному регіоні. Режим судноплавства по міжнародній річці. Міжнародний режим Антарктики. Правовий режим Арктики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.