Богданова липа

Поле Лоскотів

Є у Підлипцях дуже гарна місцина. Тут розкинулися широкі родючі поля. Над ними по горах зеленіють ліси, а в самому центрі цих полів є два гарні ставки. В багатьох місцях біля ставків б’ють джерела чистої і смачної води, зеленіють очерети, а берегом біля ставків нахилили до води свої віти старі верби. Влітку сюди часто приходять відпочити молоді люди, покупатися у ставку, поніжитися на сонці.

Так тут було і колись. Приходили сюди закохані пари, молоді дівчата і парубки. Одного разу, коли світив ясний місяць, на березі ставка сидів молодий юнак. Він був чимось дуже зажурений. Довго він так сидів. І тут до нього вийшло з очерету дивне створіння - русалка. Вона підійшла до юнака і хотіла його хоч якось розвеселити. Почала русалка лоскотати парубка, а він сміявся до сліз. І так було до самого ранку. Зранку на березі люди помітили мертвого юнака. Хлопець помер від лоскотів русалки, а ці поля люди назвали – Лоскотів. В сьогоднішній час тут дуже гарні краєвиди.

Богданова липа

Велично і впевнено розкинула свої гілки, впираючись могутнім стовбуром у землю, липа на шкільному подвір’ї. Щоліта буяє липа рясним цвітом, наповнюючи пахощами вечірню прохолоду. Ніхто не знає, скільки століть, а, може, й тисячоліття, вона росте, скільки поколінь зустрічала чи проводжала, стоячи при дорозі. Кажуть, що сам Богдан Хмельницький спочивав у затінку липи і закопав під нею золоті виделку, ніж і тарілку. Можливо, вони і досі там.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.