Творчість Є.Кононенко .Аналіз одного з творів.

Отже, Є. Кононенко має оригінальний погляд на ґендерні взаємини в українському суспільстві, який яскраво виявився саме в романі "Зрада", до безпосереднього аналізу якого ми й перейдемо.

Насамперед варто звернути особливу увагу на назву твору, адже і стосовно першого роману письменниці, і стосовно другого критики були одностайні у тому, що їх назви надзвичайно вдалі і місткі. Наприклад, О. Бойко так відгукується про це вміння Є. Кононенко: "Якщо автор перейнятий тим, щоб його назва пронизувала всі рівні тексту, перетворюючись таким чином на багатозначний символ, тоді йому не гріх повчитися в Євгенії Кононенко.Бо для романів, дія яких безпосередньо пов'язана з реаліями українського життя, важко придумати адекватніші назви, ніж "Імітація" та "Зрада" [1].

На сторінках роману авторка з допомогою актора театру "Трясиспис" так пояснює зміст слова "зрада": "В англійській мові існує багато слів: treason − зрада батьківщині або справі життя, betrayal − зрада другові, adultery − подружня зрада. Але жодне з англійських слів не може бути таке трагедійно-всеохопне, як українське. І російські слова − вероломство, предательство, измена − не в змозі передати тої концентрації думок, почуттів і всього іншого, як коротеньке українське слово" [3, 124]. У творі на прикладі життя його героїв письменниця зробила спробу відтворити кожен відтінок значення слова "зрада". Кожен персонаж тою чи іншою мірою причетний до зради: зав'язка роману починається з того, що Вероніка Стебелько-Раєвська зізнається чоловікові у зраді, до того ж вона "зрадила" батька і свою родину, покинувши свій дім і не з'явившись навіть на похорон матері; Дмитро Стебелько зраджував свою дружину з Катериною Рачко, а та, в свою чергу, зраджувала свого чоловіка; донька Дмитра "зрадила" батька, підтримавши матір, а потім "зрадила" пам'ять матері, помирившись із ним; брат Дмитра Володимир Стебелько зраджував свою дружину Ларису, а вона згодом починає зраджувати його також; дружина Валерія Стебелька, старшого брата Дмитра, Марина майже не криючись зраджувала його з іншими чоловіками, а він сам зрадив чоловічу гідність, не покинувши таку жінку; Марія Стебелько, матір Дмитра, "зрадила" свого чоловіка, віддаючи усі сили роботі, а не сімейному затишкові, а той за це "зрадив" свою родину, покинувши дружину з дітьми; Іван Раєвський, батько Вероніки, зраджував свою дружину; Женик Мурченко "зрадив" свою матір, закохавшись у Вероніку Раєвську, а його матір свого часу зрадила Женикового батька з Адріяном Боричем і т. п. Варто відзначити, що кожну "зраду" письменниця мотивує, занурюючи читача у складну систему психологічних чинників, що впливають на поведінку персонажа, не випадково визначаючи жанр своїх романів як "психологічний детектив" [5]. Наприклад, те, що Вероніка Стебелько-Раєвська дуже зацікавилася темою зради пояснюється травматичним досвідом її дитинства, коли батько страшенно пиячив і кидався душити матір у пориві ревнощів, а також і доньку: "Звичайний спогад дитинства: батько хапає маму за горло, − згадувала Вероніка. −Коли вони сварились, він завжди душив її... Він душив не тільки маму, а й тих жінок, що приходили до нього по гроші... А коли я стала дівчиною, він іноді душив мене. Немає більшого жаху, ніж чиїсь руки на твоєму горлі..." [3, 48]. У підлітковому віці вона через це глибоко переживала трагічні сюжети художніх творів, особливо ті, в яких виявлена тема зради, зокрема вивчила напам'ять „Титарівну" Т. Шевченка: „Не можна було слухати без трепету, як маленька дівчинка читала про вбивство і зраду" [3, 76]. Спогади пережитого активізувалися, коли Вероніка вирішила робити постановку "Отелло", вона також спеціально їздила в село до матері Дмитра, щоб з'ясувати обставини смерті гулящої Марини. А коли Дмитро вдарив Вероніку по обличчю після її заяви про зраду, така його емоційна реакція відродила в неї притлумлені комплекси, пов'язані з травматичним досвідом дитинства, що були нейтралізовані тільки після втручання психоаналітика. Щодо Дмитра, то він таким чином відреагував теж з кількох причин: по-перше, він поводився як ображений чоловік у патріархальному суспільстві, для якого жіноча вірність є великою цінністю, бо жінку він розглядає і як свою власність, якій він надав усі можливості для щасливого життя ("І як вона змогла зневажити все, що було між ними? Хто ж забрав її від нього, хто запропонував їй щось краще у цьому божевільному світі?" [3, 31]), хоча сам не зберігав подружньої вірності і зрадою це не вважав ("Він і сам, бувало, розважався з тими жіночками − грубе життя будівельника диктувало свої грубі безжальні закони − і те, яким він був з ними, було небо і земля в порівнянні з тим, яким він був з Веронікою..." [3, 31]), по-друге, він пережив у юності досвід зради, коли його найкращий друг навіть не сказав, що він виїжджає за кордон назавжди ("Але справа була власне не в його від'їзді.

Євгенія Кононенко є автором низки новел та багатьох перекладів. Вона перекладає з французької та англійської мов. Переклади з французької поезії друкувались у «Березолі» (1992 — Ч 3-4), «Всесвіті» (1995 — Ч 2) та інших виданнях.

За переклад антології французького сонета стала лауреатом премії ім. М. Зерова (1993).

Бібліографія[ред. • ред. код]

· «Сестра». - Березіль. — 1996. — Ч.11-12 - повість для нецілованих дівчат

· «Колосальний сюжет». - К.: Тов-во «Задруга», 1998 - збірка оповідань

· «Імітація». - Львів: Кальварія, 2001 - роман

· «Зрада. ZRADA made in Ukraine». - Львів: Кальварія, 2002 - роман

· «Зустріч у Сан-Франциско». - К.: Дуліби, 2006 - збірка оповідань

· «Жертва забутого майстра». - К.: Грані-Т, 2007

· «Російський сюжет». - Львів: Кальварія, 2012

Дитячі книги[ред. • ред. код]

· «Інфантазії: За мотивами поезій Клода Руа». - К.: Факт, 2001 - дитяча книга

· Неля, яка ходить по стелі (К.: Грані-Т, 2008, серія «Сучасна дитяча поезія»)

· Неля сходить зі стелі (К.: Грані-Т, 2009, серія «Сучасна дитяча поезія»)

· Бабусі також були дівчатами (К.: Грані-Т, 2010, серія «Дивний детектив-08»)

Поезія[ред. • ред. код]

· «Вальс першого снігу». - К.: Спілка письменників України, 1997 - поетична збірка

Есеїстика[ред. • ред. код]

· Героїні та герої (К.: Грані-Т, 2010, серія «De profundis»)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.