Тромбоцит живе і працює коло 220 годин. При хворобі Верльгофа тривалість життя тромбоцитів скорочується до 15 годин.

Найбільш часто антитіла направлені проти антигенів тромбоцитів. Коли антитіла направлені проти антигенів мегакаріоцитів, то їх кількість у кістковому мозку хворих понижується.

Класифікація.

За перебігом розрізняють 2 форми ІТП:

Гостра – з раптовим початком у дітей від 2 до 6 років та виздоровленням в терміни до 6 місяців.

Хронічна – із прихованим початком, рідкими спонтанними ремісіями і частими рецидивами. Пік захворюваності - у віці від 20 до 40 років.

Частіше хворіють жінки. Характерними є крововиливи у слизові та під шкіру. У жінок можливі крововилив в яєчник (apoplexia ovarii).

Крововиливи не дуже великі, точкові. інколи синяки, виникають без видимих причин. Дуже характерною є еволюція крововиливів – від пурпурово-червоних, далі голубі, зеленуваті, жовті. Так як вони виникають в різний час, то нагадують шкіру леопарда.

ДОДАТКОВІ ЛАБОРАТОРНІ ОБСТЕЖЕННЯ

Кількість тромбоцитів у крові

Час кровотечі за Дюке

Антитіла до тромбоцитів

Час згортання крові

Вивчення мегакаріоцитарного паростка при пункції кісткового мозку

ТРОМБОЦИТОПАТІЇ – це велика група захворювань, при яких кровоточивість зв’язана зі спадковою або набутою якісною неповноцінністю або дисфункцією тромбоцитів.

КЛАСИФІКАЦІЯ ТРОМБОЦИТОПАТІЇ

І. Вроджені:

· Відсутність тромбоцитарних рецепторів (до колагену, простаглан-динів, адреналіну)

· Порушення адгезивних властивостей ТЦ (хвороба Вілебранда)

· Порушення агрегаційних властивостей ТЦ (дефіцит або відсутність gp IIb|IIIa, вроджена афібриногенія)

· Порушення секреторної властивості ТЦ (дефіцит ЦОГ-1, тромб-оксансинтетази)

· Порушення коагулянтної активності ТЦ

ІІ. Набуті:

· Медикаментозні (аспирін і інші антиагреганти, НПЗП, пеніциліни, цефалоспорини,нітрати, антагоністи Са, антигістамінні, тромбо-літики)

· Гематологічні хвороби (мієло-, лімфопроліферативні, парапротеїн-емії)

· Системні хвороби/синдроми (уремія, печінкова недостатність, ДВЗ, інші)

Слайд

Клінічні пряви як тромоцитопеній так і тромбоцитів приблизно однотипні.

Диференціація окремих нозологічних форм вимагає проведення додаткових пара клінічних досліджень. З ними можна познайомитися в пеній мірі на розміщеній папці у комп’ютері в лабораторії.

ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ТРОМБОЦИТОПЕНІЙ ТА ТРОМБОЦИТОПАТІЙ

Легка ступінь не вимагає застосування агресивної терапії.

Інші ступені важкості вимагають втручання. На першому місці – застосування стероїдних гормонів в дозі 1 мг на кг ваги, при важких станах цю дозу підвищують. Рекомендують і інші препарати.

Слайд

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.