Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Міжнародно-правові документи у сфері міжнародного морського права (загальна хар-ка).

Найважливішими міжнародно правовими документами у сфері міжнародного морського мрава є Конвенція ООН по морському праву 1982 р., та чотири конвенції ООН з морського права 1958р - Конвенція про відкрите море 1958, Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958, Конвенція про континентальний шельф 1958, Конвенція про рибальство та охорону живих ресурсів відкритого моря 1958. Прийняті І Конференцією ООН з морського права, яка відбулася 24.11 — 29.IV 1958 у м. Женеві (Швейцарія). Відомі також як Женевські конвенції з морського права 1958, або Женевські конвенції 1958. Україна є стороною трьох Женев. конвенцій 1958: про відкрите море; про тер. море та прилеглу зону; про конт. шельф.

1) Конвенція про відкрите море 1958 - у документ включено звичаєві норми міжнар. права щодо режиму відкритого моря, які діяли на момент прийняття Конвенції. У Конвенції дано визначення терміну «відкрите море» та закріплений принцип свободи відкритого моря, що включає для прибережних та неприбережних держав свободу судноплавства, рибальства, свободу прокладати підводні кабелі та трубопроводи, здійснювати польоти над відкритим морем, свободою відкритого моря на рівних з прибережними д-вами засадах користуються неприбережні д-ви, тобто д-ви, що не мають мор. берега, яким надається доступ транзит, шляхами до мор. портів і право користуватися цими портами. Також закріплена юрисдикція держави дад судном яке ходить під її прапором. У Конвенції вирішено питання, пов'язані з юрисдикцією над членами екіпажу в разі зіткнення судна чи ін. інциденту у відкритому морі, боротьбою з работоргівлею та піратством. Визначено умови і порядок переслідування іноз. судна, щодо якого компетентні власті прибереж, д-ви мають достатні підстави вважати, що воно порушило закони та правила цієї д-ви . Регулюються питання прокладання підводних кабелів і трубопроводів. Конвенція зобов'язує д-ви вживати необхідних заходів для захисту мор. Середовища.

2) Конвенція про територіальне море та прилеглу зону 1958 – дано визначення термінів «територіальне море» та «прилегла зона», а також вказані межі та способи відрахування територіального моря за допомогою прямих висхідних ліній або лінії найбільшого відливу вздовж берега. Закріплене право мирного проходу суден територіальним морем із метою:

а) перетнути це море, не заходячи у внутрішні води, не стаючи на рейді або біля портової споруди за межами внутрішніх вод; б) пройти у внутрішні води, вийти з них, стати на такому рейді або у такої портової споруди. Прохід має бути неперервним і швидким. Однак прохід включає зупинку та стоянку на якорі, але лише настільки, наскільки вони пов´язані зі звичайним плаванням або необхідні внаслідок непереборної сили, біди або з метою надання допомоги особам, суднам чи літальним апаратам, що знаходяться в небезпеці або зазнали катастрофи. Правом мирного проходу користуються судна всіх держав, і прибережна держава не повинна цьому перешкоджати, за виключенням випадків порушення встановлених міжнародним правом правил такого проходу. Прибережна держава вправі установлювати в територіальному морі морські коридори для проходу судів або схеми руху. Прибережна держава має належним чином повідомляти про всі відомі їй небезпеки для судноплавства в її територіальних водах. Із суден, що виконують мирний прохід, можуть бути стягнуті тільки збори за надання конкретних послуг.

Прибережна держава має право встановлювати прилеглу зону шириною не більше 24 морських миль від вихідних ліній, від яких здійснюється відлік ширини її територіального моря. Прилеглу зону можна створювати в цілях контролю, необхідного а) для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів і правил прибережної держави в межах її території або територіального моря; б) для покарання за порушення вищезгаданих законів і правил, скоєних в межах її території або територіального моря. Приймаючи рішення про створення прилеглої зони, прибережна держава на свій розсуд визначає її вид. Вона може бути митною, фіскальною, імміграційною або санітарною. У прилеглій зоні військові судна прибережної держави або її спеціальні судна, що виконують прикордонні, митні, фіскальні, імміграційні або санітарні функції, вправі за наявності підстав зупиняти іноземні невійськові судна, перевіряти документи й оглядати суднові приміщення, вживати заходи, передбачені законодавством прибережної держави.

3)Конвенція про континентальний шельф 1958 – континентальний шельф прибережної держави включає морське дно та надра підводних районів, що виходять за межі її територіального моря на всьому проміжку природного продовження її території на суші до зовнішньої межі підводної окраїни материка або на відстань 200 морських миль від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря, коли зовнішня межа підводної окраїни материка не пролягає на таку відстань. Також конвенція визначає права прибережних та інших держав щодо використання природних ресурсів та здійснення іншої діяльності у межах континентального шельфу, передбачаючи суверенне право прибережної держави здійснювати розвідку та розробку природних ресурсів континентального шельфу. При цьому до таких природних ресурсів віднесено мінеральні та інші неживі ресурси морського дна та його надр, а також живі організми, які належать до «сидячих видів», тобто організми, які в період, коли можливий їх промисел, є нерухомими на морському дні або під ним, або не здатні пересуватись у інший спосіб, як тільки перебуваючи у постійному контакті з морським дном або його надрами. За прибережними державами закріплено виключне право на проведення буріння, регулювання його здійснення іншими державами, на спорудження та експлуатацію штучних островів, установок та споруд. На води, що покривають континентальний шельф та повітряний простір над ним, права прибережної держави не поширюються.

4)Конвенція про рибальство та охорону живих ресурсів відкритого моря 1958 – це акт визначає режим рибальства у відкритому морі з урахуванням принципу свободи користування цим морем та інтересів прибережних держав. Загальною також є вимога щодо співробітництва держав у галузі рибальства, раціонального використання рибних запасів, збереження живих ресурсів та середовища їх мешкання у відкритому морі. Передбачений також механізм юридичної відповідальності фізичних і юридичних осіб за порушення міжнародного режиму рибальства.

Конвенція ООН по морському праву 1982р. - Конвенція складається з 320 статей і 9 Додатків. Спрямована на розвиток співробітництва держав у використанні просторів та освоєнні природ, багатств Світового ок., зміцнення міжнар. миру та безпеки. Практично всі питання. міжнар. мор. права щодо використання Світового ок. в мир. час кодифіковані в цій «конституції для океанів». Вона утворила нову нормат.-інституц. систему правового регулювання у галузі міжнар. мор. права. її положення регулюють такі важливі питання, як межі та правовий режим мор. просторів — тер. моря, виключної (морської) екон. зони, конт. шельфу, відкритого моря, міжнар. проток тощо, а також стосуються повітр. простору над ними, мор. дна та його надр. Регламентує питання, пов'язані з проведенням мор. наук, досліджень, використанням живих ресурсів Світового ок. та управлінням ними, зокрема питання доступу прибереж, держав до живих ресурсів ін. регіонів, а також запобігання забрудненню мор. середовища.

Конвенція визначає статус мор. дна за межами дії нац. юрисдикції та формулює принципи і норми експлуатації його мін. ресурсів. Для досягнення цілей Конвенції у цьому напрямі утворений Міжнародний орган з морського дна, наділений широкими адм.-правовими повноваженнями у сфері освоєння ресурсів мор. дна. 1994 ряд положень Конвенції щодо експлуатації ресурсів мор. дна було переглянуто. Зміни закріплено в Угоді про імплементацію ч. XI Конвенції. У Додатках до К. ООН по м. п. 1982 передбачено систему засобів і процедур мир. врегулювання спорів щодо тлумачення та застосування Конвенції. До гол. засобів вирішення спорів з мор. права, рішення яких є обов'язковими для сторін, зокрема, належать: Міжнародний трибунал з морського права, Міжнародний суд ООН, Арбітражний трибунал.




Переглядів: 801

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.