Морфонологія – це розділ фонетики, що розглядає регулярні зміни фонем у морфемах.
У мовному потоці морфеми можуть частково змінювати свій фонемний склад. Наприклад, корінь-сад-може мати такі варіанти: /сад-ок/, /сад-ит'/, /с'ід-ати/,/с'ад-у/, /сад'-ат'/. Отже, першою фонемою в цій морфемі може бути /с/, або /с'/, другою — /а/, або /¢а/, третьою — /д/ або /д'/. Вживання тої чи іншої фонеми зумовлене чергуванням фонем, що з'являється внаслідок різних причин. Види тої самої морфеми, що мають різний фонематичний склад, називаються аломорфами. Вияв морфеми у слові і його словоформах називається терміном морф (морфа).
Морф або морфа – конкретний вияв морфеми, найменша значуща частина, що виділяється у складі певної конкретної словоформи.
Аломорф (аломорфа)– це морф певної морфеми, що зазнав фонетичної модифікації, зумовленої звуковим складом сусідніх морфів або формальною будовою слова.
Наприклад, морфема як сукупність усіх можливих виявів у мові морфа з- в українській мові може виступати у звукових варінтів з-, зі-, із-, с- : збити, зійти, ізняти, спитати. У словах родити і рід аломорфи род і рід є виявом однієї кореневої морфеми.
Фонемна відмінність аломорфів тієї самої морфеми називається чергуванням фонем.
Чергування бувають живі (або фонетичні) та історичні.
Живі (або фонетичні) чергування зумовлені певними фонетичними умовами, що діють у сучасній мові. Так, наприклад, в аломорфах /сад-ити/ й /сад'-іт'/ фонема /д/ перед /і/ чергується з /д¢/, а в аломорфах /сад-ити/ й /с'ід-ати/ фонема /с/ перед /а/ чергується з /с'/ перед /і/.
Переглядів: 1615
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: