Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Тема 10. Чергування приголосних фонем при словозміні та словотворенні

У сучасній українській мові при словозміні і словотворенні відбувається ряд закономірних історичних чергувань приголосних. До найпоширеніших чергувань приголосних належать такі:

Чергування /г/ :/ж/, /к/ : /ч/ : /х/ : /ш/: ворог — ворожий, друг — друже — дружній — дружба — дру­жити; Івга -— Івжин; рука — ручний — рученька — ручка; вухо — вушний — вушко.

Чергування ІгІ, ІкІ, 1х1 на /ж/, ІчІ, ІшІ властиві всім слов'янським мовам, а беруть вони свій початок ще в древньоруській мові. В давнину всі ці чергування відбулися за певних фонетичних умов, які тепер уже не діють, а чергування відбуваються за традицією

Приголосні /г/, /к/, /х/ колись були твердими й не могли пом'якшуватися. Тому вони могли стояти тільки перед голосними заднього ряду /а/, /о/, /у/, /ъ/, /и/, . Коли ж ці приголосні потрапляли в позицію перед голосними переднього ряду /е/, /и/, /і/, /ь/І, які вимагали пом'якшення попередніх приголосних, то вони відповідно змінювалися на /ж'/, /ч'/, /ш'/, які на українському грунті стверділи й перейшли в /ж/, /ч/, /ш/. Так виникло чергування /г/, /к/,/х/ з /ж/, /ч/, /ш/ . У сучасній українській мові /г/, /к/, /х/ можуть стояти не тільки перед голосними заднього ряду (берега, горе, камінь), а й перед голосними переднього ряду: гірке, тихе, герой. Так само перед будь-яким голосним можуть стояти й /ж/, /ч/, /ш/: жати, журавель, чорний, шукати, ноша й под. Тому в сучасній українській мові перед /і/ та /е/ не давніх, а нового утворення, а також у запозичених словах чергування /г/, /к/, /х/ на /ж/, /ч/, /ш/ не відбувається. Пор.: гірко, кістка, тихігорько, костъка, тихь), геній, гімн, кіло, кеглі, хімія та ін.

Зміни /г/, /к/, /х/ на /ж/, /ч/, /ш/ перед голосними переднього ряду називають першим перехідним пом'якшенням.

Чергування /г/: /з'/,/к/:/ц'/, /х/ : /с'/ відбувається:

а) перед закінченням -і у давальному відмінку однини іменників жіночого роду та в місцевому відмінку однини іменників чоловічого, жіночого та середнього роду: нога — нозі, рука — руці, муха — мусі; дорога —в дорозі, вухо — у вусі, бікна боці;

б) перед закінченням -і в називному відмінку множини слова друг — друзі.

Зміна /г/, /к/, /х/ на /з'/ , /ц'/, /с'/ відбулася також у спільнослов'янський період, але пізніше, ніж зміна /г/, /к/, /х/ на /ж/,/ч/, /ш/. Це чергування зветься другим перехідним п о м'я к ш е н н я м, оскільки воно пов'язане з пом'якшенням приголосних перед і.

Чергування приголосних /г/:/ж/, /к/: /ч/, /х/: /ш/, /д/: /дж/, /т/ : /ч/, /з/ :/ж/, /с/: /ш/, /зд/: /ждж/, /ст./ : /шч/ відбувається :

а) у дієслівних формах 1-ї особи: берегти — бережу, пекти — печу, колихати — колишу, бродити — бро­джу, платити — плачу, возити — вожу, косити — кошу, їздити — їжджу, простити — прощу;

б) в однокореневих інфінітивних формах з різними відтінками значень: запросити — запрошувати, садити — саджати, намолотити — намолочувати;

в) при творенні іменників: носити — ноша, студити — стужа, світити — свічка, уродити — урожай, сухий — суша, пустиня — пуща, крутий — круча;

г) при творенні дієприкметників: запросити — запрошений, студити — остуджений, народити — на­роджений.

Чергування /ц/ : /ч/ відбувається в невеликій групі іменників із суфіксами зменшеності, пестливості:-к, -ечк-: лице — личко, яйце — яєчко, серце — сердечко, сонце — сонечко, кільце — колечко.

Чергування твердих передньоязикових приголосних фонем перед відповідними м'якими фонемами при словозміні та словотворенні:

а) при відмінюванні іменників: вода — воді, гість — гостей, шлюз — у шлюзі, вісь — осей, лице — лиця, біль — болем, свиня — свинею, буря — бурею;

б) при відмінюванні дієслів; ходити — ходімо, крутити — крутіть; возити — возять, просити — просіть, палити — паліть, боронити, — бороню, створити — створіть, говориш. — говорять;

в) у коренях при відмінюванні здебільшого двоскла­дових іменників, числівників, дієслів: цепуціп, носа —ніс, радостірадість, семи — сім, плести — пілів, гребти — гріб тощо;

г) при творенні іменників з різними суфіксами: босий — босяк, круглий — кругляк; громада — громадянин; крутити —крутій, школа — школяр, хвалити — хвалько, бродити — бродяга, комуна — комунізм, ідеал — ідеаліст, молодий — молодість, волос — волосінь, се­ло — сільце;

д) при творенні прикметників: сіль—солоний, соло — сольний, чорний — чорнявий, болото — болотяний, рада — радянський, гарбуз — гарбузяний, срібло — сріблястий, пшоно — пшоняний, волос — волосяний;

е) при утворенні дієслів на-іти: зелений — зеленіти, видно — виднітися, бурмотати — бурмотіти, синити — синіти, садити — сидіти, дозволити — дозволяти, схилити — схиляти.

Чергування двох однакових фонем /д'д'/, /т'т'/,з однією фонемою: знаряддя — знарядь, стаття — статей, галуззю — галузь; колос — колосся, міццю — міць, сіллю — сіль, лляти — лити, знання — знань, подорожжю — подорож, ніччю — ніч, тушшю — туш.Чергування /6/ : /бл/, /п/ : /пл./, /в/ : /вл/, /м/ : /мл/, /ф/ : /фл/ в особових і неособових формах дієслова та віддієслівних іменниках: голубити — голублю, голублячи; топити — топлять, топлений; ловити — ловлю, ловлячи, ловлений; стомити — стомлю, стомлений; графити — графлю, графлячи. Фонема /л/ розвинулася на місці колишньої /й/.

Чергування /6/ : /бй/, /п/: /пй/, /в/ : /вй/, /м/ : /мй/, /ф/:/фй/:

а) в особових формах дієслів: бити — б'ю, пити — п'ю, вити — в'ю;

б) у відмінкових формах іменників: кров — кров'ю, матір — матір'ю, верфверф'ю;

в) при творенні іменників та прикметників з суфіксами, що починаються на /'а/: олово — олов'яний, голуб — голуб'ята, пити — п'яний, полива — полив'яний, солома — солом'яний, торф — торф'яний.

Чергування /л/ : /в/ відбувається в сучасній українській мові в дієсловах минулого часу: у формах жіночого й середнього роду однини та у множині виступає ІлІ, а в формах чоловічого роду — /в/: ходила, ходило, ходили — ходив; жила, жило, жили — жив.

Чергування /с/ : /т/, /с/ :/д/ відбувається в небагатьох словах: мести — мету, плести — плету, вести— веду, їсти — їдять, впасти — впадуть. Це чергування відбулося в результаті дисимілятивної зміни ще в праслов'янський період. Пор: метти > мести.




Переглядів: 3676

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.