Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організаційні структури управління, класифікація та характеристика.

Згідно з останніми досягненнями теорії та практики менеджменту структура організації має забезпечити реалізацію її стратегії. Оскільки стратегії змінюються, то виникає потреба у відповідних змінах організаційних структур.

Категорія "структура" відображає будову та внутрішню форму системи. Зв'язок елементів у структурі підпорядковується діалектиці взаємозв'язків частини і цілого. Наявність структури — невід'ємний атрибут усіх існуючих систем, адже саме структура надає їм цілісності. Категорія "структура" означає відносно стійкі зв'язки, що виникають між елементами організації. Структура сприяє збереженню сталого стану системи. Стосовно системи структура — показник її організованості.

Є багато визначень поняття організаційної структури управління виробництвом; вони відрізняються рівнем деталізації досліджуваного предмета. Розглянемо декілька з них.

1. Структура, що відображає синтез взаємозв'язків різних елементів, які функціонують для досягнення визначеної мети, називається організаційною. Отже, організаційна структура будь-якої системи пов'язана з досягненням глобальної мети.

2. Згідно з іншим визначенням, організаційна структура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Вона має або формальне, або неформальне вираження й охоплює два аспекти:

— канали влади та комунікації між різними адміністративними службами і працівниками;

— інформацію, що передається цими каналами.

3. Організаційну структуру управління розглядають також як категорію менеджменту, що відображає організаційний аспект зв'язків управління і становить єдність рівнів і лапок управління в їх взаємозв'язку.

Ланка управління — відокремлений орган, що виконує функції управління, має права для їх реалізації, визначену відповідальність за виконання функцій та використання прав.

Рівень управління — сукупність ланок управління на певному етапі ієрархії управління. Рівні управління, поєднуючи різні лапки, характеризують рівень концентрації процесу управління і послідовність підпорядкування одних ланок іншим зверху донизу.

4. Організаційна структура управління — склад, взаємозв'язки та супідрядність організаційних одиниць апарату управління, які виконують різні функції управління організацією.

Згідно з цим визначенням основними елементами організаційної структури управління є:

— склад і структура функцій управління;

— чисельність працівників для реалізації кожної управлінської функції;

— професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

— склад самостійних структурних підрозділів;

— кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

— інформаційні зв'язки.

Отже, кожне з визначень покращує розуміння сутності організаційних структур управління підприємством; чим досконаліша організаційна структура управління, тим ефективніший вплив управління на процес виробництва. Для цього організаційна структура має відповідати певним вимогам:

— адаптивність;

— гнучкість і динамізм;

— адекватність;

— спеціалізація;

— оптимальність;

— оперативність;

— надійність;

— економічність;

— простота.

На побудову організаційних структур управління впливає система факторів, що стосується також об'єкта і суб'єкта управління. Серед факторів розрізняють групу регульованих і нерегульованих, а також таких, що виявляють безпосередній або опосередкований вплив. До найвагоміших факторів належать:

— обсяг виробничої діяльності фірми;

— виробничий профіль фірми;

— характер продукції, що виробляється, та технології її виробництва;

— сфера інтересів фірми;

— масштаби зарубіжної діяльності та форми її здійснення;

— характер об'єднання.

Основним типами структурної організації є: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, лінійно-штабна, секційна, матрична (включаючи проект-менеджмент), орієнтована на колектив.

Лінійна організація. Суть лінійного управління полягає в тому, що на чолі кожного виробничого колективу стоїть керівник (орган управління), який здійснює всі функції управління. Кожний член колективу і організація в цілому підзвітний вищому керівникові (органу). Підлеглі виконують розпорядження тільки свого керівника. Керівник вищого рангу не має права віддавати розпорядження працівникам (виконавцям) в обхід їх безпосереднього керівника. Перевагами лінійного управління є одержання підлеглими несуперечливих і пов’язаних між собою завдань і розпоряджень; повна відповідальність кожного керівника за результати роботи; забезпечення єдності керівництва зверху донизу, тобто здійснення принципу єдності розпорядчої діяльності.

Рис.4. Лінійна організація Умовні позначення: 1- лінійний керівник 2- виконавець

Суттєвим недоліком лінійного управління є те, що керівник повинен мати різнобічні знання, необхідні при керівництві відповідним об’єктом. Крім того, при лінійному управлінні немає фахівців з реалізації окремих функцій управління. Принципову лінійну організацію подано на рис.4.

Рис.5.Функціональна організація Умовні позначення: 1- функціональний керівник (підрозділ) 2- координатор діяльності функціональних керівників (підрозділів) 3- виконавець

Функціональна організація. Для сучасного виробництва властива диференціація функцій управління, яка виступає основою переходу до функціональної організації. Схему функціональної організації подано на рис.5.

Слід зазначити, що функціональне управління повністю не виключає лінійного управління. Тому на кожному рівні функціонального управління діє керівник-координатор діяльності функціональних підрозділів. Однак функції лінійного керівника функціонального рівня звужені внаслідок того, що функціональні ланки безпосередньо віддають розпорядження низовим функціональним підрозділам.

Так поряд з лінійною ієрархією формується функціональна ієрархія і рішення передаються по її щаблям. Звичайно, це призводить до так званого подвійного підпорядкування: щаблі управління в цілому відповідають структурі лінійного управління, функціональні ланки кожного щабля одночасно підпорядковані керівнику цього щабля управління і відповідній функціональній ланці вищого щабля управління. Таке подвійне підпорядкування спрямоване на ліквідацію суперечності функціональної структури управління, тобто на поєднання й інтеграцію функцій на кожному щаблі управління і спеціалізацію функцій по ланках управління.

Лінійно-функціональна та лінійно-штабна організація. У процесі розвитку лінійне управління органічно поєднується з функціональним, внаслідок чого формується лінійно-функціональна організація, яка позбавлена недоліків, властивих окремо функціональному і лінійному управлінню.

Рис.7. Лінійно-штабна організація Умовні позначення: 1- лінійний керівник 2- функціональний підрозділ 3- виконавець

1а

Рис.6. Лінійно-функціональна організація Умовні позначення: 1 – лінійний керівник організації 1а – лінійний керівник структурного виробничого підрозділу 2 – функціональний відділ (керівник) 3- виконавець

За лінійно-функціонального управління при лінійному керівнику створюються групи фахівців, об’єднаних у відділи (служби) за функціональною ознакою. На чолі кожного функціонального підрозділу стоїть функціональний керівник. Функціональні керівники мають право у межах своїх повноважень приймати управлінські рішення та віддавати розпорядження (рис.6).

У лінійно-штабній організації при лінійних керівниках створюються штаби (служби), які спеціалізуються на виконанні певних управлінських функцій. Вони не володіють правами прийняття управлінських рішень, а лише розробляють їх проекти, які й подають на розгляд лінійних керівників (рис.7). Лінійно-штабна організація потребує створення спеціальних колегій (рад), у яких лінійні керівники разом з експертами та функціональними керівниками (фахівцями) погоджують свої дії і рішення. Для лінійно-функціональної і лінійно-штабної організації характерні і недоліки: інколи спостерігається штучне розширення апарату управління, його відрив від виробництва, збільшення витрат на управління.

Секційна організація (дивізіоналізація). Багатьма великими фірмами Заходу була знайдена нова форма організації – дивізіональна.

Організація за функціональною ознакою

Керівництво підприємством або політичне керівництво

Функції

Організація за предметною ознакою

Керівництво підприємством або політичне керівництво

Центральні сфери

Дільниці

Функції

Виробничі групи

А – виробнича дільниця продукції (послуг) “А” Б – виробнича дільниця продукції (послуг) “Б” В – виробнича дільниця продукції (послуг) “В” Р – функція управління виробництвом Q – функція управління збутом L – функція управління фінансами М – функція управління закупками та ін. Рис.8. Порівняльна структура дивізіональних організацій, побудованих за функціональною і предметною ознаками

Основний задум дивізіоналізації полягає у тому, щоб створити в організації однорідні дільниці, які можна класифікувати як «підприємство в підприємстві».

Критерієм поділу при дивізіоналізації (створення дільниць чи зон) є здебільшого продукт чи певна група продуктів (рис.8). Нова ідея полягає в тому, що тепер структуризація здійснюється не за функціональною (виконавською) ознакою, а за об’єктною (предметною). Об’єктом є ні що інше, як результат діяльності, тобто продукт чи послуга (рис.8). Всередині дільниць, як правило, також має місце структуризація організації за виконавською (функціональною) ознакою.

Матрична організація (включаючи проект менеджмент). Типовим для матричної організації є те, що тут на традиційну, поділену за функціями організацію (вертикальне структурування), нашаровується орієнтована на проект чи на продукт організація (горизонтальне структурування). При комбінації структур, побудованих за об’єктною та функціональною ознаками, пересікаються дві системи компетенції. Графічно така форма організації може бути зображена у вигляді матриці (рис.9).

Форма організації, орієнтованої на колектив. Особливістю структур, орієнтованих на колектив (команду), є те, що повноваження відносно рішень передаються групі, а не окремій особі. Проте керівники тільки тоді відмовляються від своєї компетенції, коли їх співробітники “дозріли”, набули як відповідальності, так і професіоналізму і можуть повноцінно брати участь у процесі рішення.

Керівник

Конструкторський відділ

Виробничий відділ

Відділ збуту

Керівник проекту “А”

Керівник проекту “Б”

Конструктор

Технолог

Маркетолог

Рис.9. Схема матричної організації

Отже, проектування організаційної структури має на меті раціоналізацію розподілу функцій між складовими організації (елементами) і формування системи зв'язків для їх ефективної взаємодії. Це вимагає всебічного обґрунтування кількості і складу структурних елементів організації, щоб мінімізувати витрати на їх утримання і водночас забезпечити кваліфіковане здійснення всіх видів управлінської діяльності.

Запитання та завдання для самоконтролю:

1. Розкрийте значення функції менеджменту «організування».

2. Що є практичним результатом проектування організаційної структури?

3. Охарактеризуйте основні поняття організаційної структури.

4. Які чинники впливають на побудову організаційної структури?

5. Охарактеризуйте лінійну і функціональну структури управління і вкажіть, в яких ситуаціях можливе їх застосування.

6. Які рекомендації слід брати до уваги при проектуванні організаційних змін?

7. Вкажіть переваги і недоліки різних видів організаційних структур.

8. Розкрийте значення та роль організації виконання управлінських рішень.

9. Опишіть складові процесу організації виконання управлінських рішень.

10. Охарактеризуйте зв'язок між стратегією і структурою організації.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.