Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Організація дослідження

Специфіка курсових і дипломних робіт студента вузу полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити правильні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навичок сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємозв'язаних етапів. Як правило, дослідження дипломної роботи складається з шести етапів.

Перший етап включає обґрунтування теми, вибір об'єкта, предмета та визначення мети дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми.

Об'єктом дослідження є частина реальності, на яку направлена пізнавальна активність дослідника; вся сукупність зв'язків, відношень різних аспектів теорії і практики, яка є джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження - це тільки ті суттєві зв'язки та відношення, якості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким ніж його об'єкт.

Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження - це змістовний науковий процес, який покликаний зорієнтувати самого дослідника на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті, яким є об'єкт дослідження. Для цього буде недостатнім тільки визначити і назвати об'єкт дослідження. Потрібно дати його змістовну характеристику, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики і вивчення основного предмету дослідження.

Мета дослідження — усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого направлена діяльність дослідника. Мета направляє дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення, через формування завдань дослідження.

Визначення теми, об'єкта, предмета та мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.

Логічні зв'язки між об'єктом, предметом, темою і метою дослідження, які необхідно враховувати в практиці дослідницької роботи, визначаються наступним чином:

1. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

2. Кінцевий результат відображає очікуваний від виконання позитивний ефект, який формується двоступеневе: перша частина - у вигляді суспільної корисності; друга - у вигляді конкретної користі, віднесеної до основного предмета дослідження.

3. Об'єкт дослідження - частина об'єктивної реальності, на яку спрямована основна увага практичної і теоретичної діяльності дипломника.

4. Предмет дослідження включає сукупність властивостей і відношень об'єкта, опосередкованих дипломником в процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах.

Другий етап дозволяє визначити завдання дипломної роботи на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об'єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:

1) вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2) аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загально-наукові так і методи емпіричного дослідження проблеми, включаючи аналіз інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз і т.і.)

3) всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми , виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку);

4) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого - на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження. Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;

5) емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов її реалізації);

6) розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Звичайно, коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи, наявності часу та матеріально-технічного забезпечення.

Всі ці, а також багато інших чинників повинні враховувати студент і його науковий керівник при формулюванні і постановці завдань дослідження в рамках дипломної роботи.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок, про зв'язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стержнем будь-якого дослідження.

Гіпотези, які висуваються у дипломних роботах можуть бути:

- описові, що передбачають існування якого-небудь явища, описують його причини і можливі наслідки;

- пояснювальні - в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов'язково наступають, тобто, в силу яких чинників і умов буде даний наслідок;

- описово-пояснювальні - як синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.

Слід зазначити, що в теорії і методиці наукових досліджень можуть застосовуватись і більш складні типи гіпотез, але зазвичай вони не застосовуються у учбових дослідницьких роботах.

Описовий тип гіпотез у меншій мірі дає можливість передбачення, а пояснювальний - не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовуються в дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей зв'язків між явищами, чинниками та умовами.

Необхідність і розробка гіпотези виникає тоді, коли існуючі, встановлені наукою ідеї, теорії, концепції, принципи, методи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів досліду. Гіпотеза виступає в ролі проміжної логічної побудови між існуючим та необхідним, знову створюваним теоретичним знанням і є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуітивного процесу побудови гіпотези в першу чергу визначається наявністю фактів про об'єкт дослідження, а також вмінням їх опрацьовувати та осмислювати.

Звичайно, перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору дипломної роботи необхідно всебічно осмислити проблему, познайомитися з основними літературними джерелами.

Побудова гіпотези можлива лише на основі старанного вивчення явищ. Лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов, тощо можна висловити припущення про можливу причину даного явища (або класу явищ), почати побудову гіпотези. Хід думки при цьому оформляється як своєрідний умовивід.

При побудові гіпотези слід пам'ятати, що умовивід йде від наслідку (того чи іншого факту, явища) або від схожості наслідків (чи ознак) до схожості основ. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Перевірена, обгрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами, гіпотеза перетворюється в достовірне знання.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези перш за все необхідно пам'ятати, що вона повинна бути конкретною. Під конкретністю розуміється її глибина, відповідність меті й завданням дослідження. Іншими словами, гіпотеза повинна відповідати конкретній меті та описувати конкретний об'єкт дослідження.

В дипломній роботі використовуються основна та допоміжні гіпотези, які співвідносяться наступним чином: допоміжні гіпотези повинні розкривати, уточнювати основну.

Четвертий етап включає розробку програми теоретичного (у випадку теоретичної роботи) , та програми та методики емпіричного ( якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження.

Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження?

Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана - приводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити ніяких висновків.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап - літературне оформлення роботи і підготовка до захисту.

Проведена студентом широка аналітична робота (згідно з викладеними вище рекомендаціями) дозволяє йому приступити до складання розгорнутого плану-конспекту наукової роботи, який у стислому узагальненому вигляді відтворює основний зміст її складових частин (вступу, назви і змісту розділів чи глав, висновків). Після погодження плану-конспекту з керівником автор приступає до практичної роботи над реалізацією плану.

Підсумовуючи вищевикладене, у стислій формі подамо структуру роботи.

ВСТУП, як вступна частина дослідження повинна віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначити об'єкт та предмет дослідження, мети та завдань дослідження, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

РОЗДІЛИроботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Кожен розділ роботи повинен мати свої висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих тут питань.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами, або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

ВИСНОВКИ, як заключна частина, як правило, вміщують в концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи.

Після виводів наводять СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ в алфавітному порядку.

Останніми подаються в дипломній роботі ДОДАТКИ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.