Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Формуванні основ інформаційної культури у дітей дошкільного віку

Інформатизація суспільства та впровадження інформаційних технологій у різні галузі життя передбачає проведення попередньої пропедевтичної роботи по ознайомленню дітей із основами інформаційної культури, елементами комп’ютерної освіченості. Сьогодення характеризується тим, що намічається тенденція до зниження віку дітей, що цікавляться комп’ютерами і мають можливість працювати із ними вдома, у дошкільних навчальних закладах та школі.

Серед педагогічних працівників переважає думка про недоцільність і навіть про неприпустимість раннього навчання дітей інформатики, основам програмування та формування у них операційно-алгоритмічного стилю мислення. Одна частина педагогів вважає, що діти у віці 6-10 років ще не готові до сприймання та усвідомленого оволодіння елементами комп’ютерної грамотності, інша – вказує на негативні наслідки “кнопкового” навчання, теоретичну нерозробленість проблеми комп’ютеризації школи, відсутність належної методичної бази. Проте, це наслідок недостатньої компетентності більшості педагогів з питань формування основ комп’ютерної грамотності, інерції мислення та недоліків у професійній кадровій підготовці чи перепідготовці педагогів. Дошкільна та початкова ланки в системі безперервної освіти є визначальними у формуванні світоглядних позицій дітей, знань про можливості, принципи роботи персональних комп’ютерів(ПК), первинних навичок користувача обчислювальної техніки.

І. Ф. Тесленко вказує, що при формування комп’ютерної грамотності діти мають набувати навичок програмування своєї навчальної діяльності, не спілкуючись безпосередньо з мікропроцесорною технікою, і пропонує формувати операційний стиль мислення [406]. Б. Хантер розглядає ознайомлення з комп’ютерами ще з молодшого шкільного віку як адаптацію школи до постійно зростаючих темпів інформатизації суспільства. Основою адаптації, на його думку, є не стільки вивчення обчислювальної техніки, скільки навчання дітей працювати з інформацією (сприймати, переробляти, виробляти прийоми зберігання), розв’язувати задачі, які передбачають володіння певними інтелектуальними задатками до “спілкування” з комп’ютером. Комп’ютерну грамотністю дослідник визначає як “уміння використовувати комп’ютери з відповідним програмним забезпеченням з користю для себе під час навчання, при переробці інформації та розв’язуванні задач” [408, с. 13].

С. В. Уткіна виступає за ранню пропедевтику формування комп’ютерної грамотності, особливо алгоритмічної культури: уміння розрізняти алгоритмічність окремих процесів на рівні інтуїції, досвіду, міркувати за командами присвоєння, умовного переходу, циклічності, здійснювати вибір оптимального рішення, оволодіння алгоритмічним способом мислення.

У курсі інформатики для молодших школярів – Роботландії – розробники пропонують формувати інформаційну картину світу, комп’ютерну інтуїцію, операційний стиль мислення, що реалізуються у лініях інформації, вивчення комп’ютерів та основ програмування [130].

Теоретично не вирішеним на сьогодні є питання використання комп’ютера у дошкільних навчальних закладах. Однак у Базовій програмі „Я у Світі” та у практиці роботи ДНЗ можна спостерігати, як вихователі за власною ініціативою чи ініціативою батьків запрошують учителів інформатики для роботи з дітьми підготовчих груп. У програмі таких занять: ознайомлення із клавіатурою ПК, робочими частинами комп’ютерних систем, можливостями і функціями окремих складників та принципом роботи. Програмне забезпечення обмежується використанням комплексу прикладних завдань у роботі з ПК, а програмний продукт розрахований на підготовку користувача ПК, і рідше на меті – засвоєння знань чи розвиток мислення дошкільнят.

Формування основ інформаційної культури передбачає оволодіння дітьми умінням оперувати інформаційними потоками, знання можливостей та принципу роботи ПК, навички, що пов’язані із використанням стандартного програмного забезпечення. У формуванні інформаційної картини світу надається перевага тим способам діяльності, які відображають специфічні для інформатики методи: оперування з інформацією (зберігання, переробка, використання, кодування, відтворення); алгоритмізацію процесів та оперування формальними структурами, а в результаті – вихід на оволодіння прийомами інформаційно-культурного мислення.

Під комп’ютерною грамотністю розуміємо знання будови, призначення та принципів дії персонального комп’ютера, вміння будувати алгоритми (побутові; обчислювальні, мовні, графічні; лінійні, з розгалуженням, циклічні), планувати діяльність з використанням алгоритмів, практичні навички роботи з ПК.

Особливості реалізації ідеї ергастичного (безмашинного) варіанта формування елементів комп’ютерної грамотності у дітей є не прямий вихід на понятійний і термінологічний апарат інформатики та засвоєння сучасних процедур, а формування на пропедевтичному рівні принципово важливих понять і математичних властивостей. Відповідно до цього необхідно провести відбір понять, на засвоєння яких і спрямувати діяльність дітей, щоб закласти основи для свідомого оволодіння у майбутньому знаннями з інформатики.

Одним із засобів навчання дітей основ інформаційної культури виступають ігрові ситуації. У грі як психологічному феномені, характерному для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, реалізується їх інтерес до пізнання дійсності, формуються такі фундаментальні навички та уміння, як планування структури дій, пошук потрібної інформації, побудова формалізованих моделей, вибір раціональних способів досягнення результату, що допоможе їм у навчальних ситуаціях у роботі із комп’ютером. Тобто у грі задовольняється актуальна потреба дітей в усвідомленому сприйманні комп’ютера як об’єкта вивчення та інструментарію у розв’язанні математичних завдань. До них належать такі: ігри “Баше”, “Хрестики-нулики”, “Хід конем”; алгоритм відгадування задуманого числа, цифри різниці, запису будь-якого багатоцифрового числа; мовні ігри “Прочитай слово”, “Побудуй нове слово”, “Побудуй ланцюжок слів”, “Закінчи речення”, “Анаграма”.

Формування операційно-алгоритмічного стилю мислення дітей пов’язане з глибоким, свідомим розумінням ними сутності поняття алгоритму, вимогами до його складання та виконання. Алгоритм як покрокове описання цілеспрямованої діяльності або набір скінченого числа приписів, виконання яких має здійснюватися у певній послідовності, може бути поданий у різних формах (усно, текстом, блок-схемою, послідовністю команд, малюнками). Ознайомлення дітей з алгоритмом, його типами розпочинається із прикладів повсякденного життя, побуту, які близькі і зрозумілі дітям цього віку. Дітям сьомого року життя пропонуються завдання на складання приписів. Це завдання на: складання приписів організації робочого місця, дотримання режиму дня, виготовлення святкової листівки, пришивання ґудзика, приготування страви із кулінарної книги, користування телефоном, перехід вулиці, інструкції користування електричними прикладами, миття посуду тощо; знаходження помилок у приписах; внесення змін у приписи та доповнення новими командами; заміну одного припису іншим; складання приписів за набором окремих операцій.

Подамо зразки завдань „безмашинного” етапу навчання основам інформатики, які розраховані на молодших школярів. Завдання на застосування мовних знань та обчислювальних умінь поєднуються із формуванням алгоритмічного стилю мислення, коли перед учнями ставиться вимога чіткості і послідовності у відтворенні та перетворенні слів, виконанні обчислень.

1.Віднови записи, переходячи від слова до слова зліва направо.

К К ... Р Р Л
А А А ... О О
Ш ... С С ... З
А А А А А А

2.Віднови записи, йдучи від слова до слова справа наліво.

К ... Г ... Г
О О О О Е
Р Р ... Р Р
А А Н ... Б

3.Віднови слова в лінійному алгоритмі.

4.Назви закінчення слів.

 

5.Віднови слова в алгоритмі із розгалуженням.

У другому класі учні знайомляться із поняттям інформації, її видами, складниками комп’ютера, призначенням клавіш редагування та окремих функціональних клавіш. Побудова геометричних фігур у графічному редакторі Paint передбачає розвиток навички працювати із панеллю інструментів та палітрою. Формування алгоритмічного стилю мислення продовжується у завданнях на складання навчальних приписів на раціоналізацію обчислювальної діяльності, проведення звукового аналізу слів, моделювання речень, проведення спостережень за природою.

У третьому класі здійснюється перехід до вивчення алгоритмів та їх типів, а також формуються навички роботи із клавіатурою. Вивчення лінійного, з розгалудженням (логічною умовою) та циклічного здійснюється паралельно із виконанням завдань інтегрованого типу, у яких реалізуються змістові лінії у навчання рідної мови і математики [119] та робота із клавіатурою. Це мовні завдання у текстовому редакторі WordPad, завдання на обчислення у програмі Калькулятор, завдання із геометричним змістом на побудову, конструювання, переріз геометричних фігур у графічному редакторі Paint.

Наведемо приклади завдань, у яких поєднується відпрацювання навички роботи із клавіатурою та закріплюються знання з рідної мови:

1.Постав курсор біля слова, у якому збігаються приголосні.

Синичка, літак, ситечко, листочки, корова.

2.Надрукуй перше злиття звуків у кожному із слів. Прочитай нове слово.

короб, роза, валіза гопак, робот, бики, набат

3.Встав пропущені букви у словах мат.матика, ли.иця, за.ць, бібл.отека, пош.пки.

4.Прочитай слова. Надрукуй тільки ті слова, які відповідають на питання „Хто?”

Шофер, олівець, дитина, соловей, комп’ютер, горобець

5.Прочитай слова. Надрукуй слова та додай нові, щоб утворилося речення.

Пароплав.....по морю.

6.Прочитай та надрукуй слова, записуючи з нового рядка за допомогою клавіші Enter.

осінь, зима, весна, літо

дощ, снігопад, заметіль, гроза

7.Робота з клавіатурою. Клавіша Caps Lock. Надрукуй слова: УКРАЇНСЬКА МОВА, МАТЕМАТИКА, ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ, ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА, ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО.

8.Надрукуй слова. Визнач зайве слово у кожному рядку. Постав курсор на початку слова, яке зайве, та видали його за допомогою клавіші Delete.

Зошит, олівець, ручка, лінійка, сантиметр.

Гроза, дощ, вітер, парасолька, ожеледиця.

Постав курсор біля слова, у якому чотири склади, п’ять складів.

9.Клавіша переключення режимів роботи клавіатури (цифри/знаки, великі/малі літери) Shift. Надрукуй прислів’я.

Кінець діло хвалить.

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Керування курсором за допомогою миші: 1)Поставити курсор на початок першого прислів’я. 2)Поставити курсор у кінці слова завтра. 3) Постав курсор біля дієслова у другому прислів’ї.

10. Надрукуй слова. Яке слово зайве у кожному рядку? Постав курсор у кінці слова, яке зайве, та видали його за допомогою клавіші Backspace.

Роза, хризантема, полуниця, чорнобривці, айстра.

Муха, бджола, мурашка, метелик, індик.

Постав курсор біля слів, у яких по три склади. Скільки таких слів? Назви їх. Постав курсор біля слова, у якому перший склад наголошений. Назви це слово.

11. Надрукуй слова, що відрізняються першим звуком:

казка, кізка балка, палка бити, пити

жити, житній носити насип

12. Погрупуй слова за значенням. Яке слово зайве?

азбука, літера, буква, абетка, алфавіт, читання.

13. Надрукуй слова. Якими буквами вони починаються?

.ринка, .рась, .иколка, .ксана, .арас, .вітлана.

Розділи імена на дві групи.

14. Із суцільного тексту виділи речення, постав розділові знаки. Початок речення познач великою буквою:

І.Прокопенко

Починався чудовий літній день переливалися всіма барвами райдуги крапельки роси співали птахи гудів джміль.

15. Виділи у тексті слова, які характеризують птахів.

Восени у теплі краї відлітають швидкокрилі ластівки. Галасливі шпаки гуртуються зграями. Пролітають у вишині дику гуси та довгоногі журавлі.

16. Знайди слова, у яких звуків більше, ніж букв. Постав біля них курсор. Скільки таких слів?

Щавель, щогла, синіє, день, їжак, джерело, сиджу.

Ознайомлення школярів із програмою Калькулятор передбачає формування: навички роботи із калькулятором як засобом обчислень, тобто як об’єкта вивчення; умінь виконувати обчислення у межах тисячі; самоконтролю в обчислювальній діяльності.

Подамо приклади завдань на обчислення у програмі Калькулятор.

1.Вкажи послідовність дій, обчисли та перевір правильність результату: Пуск, Програми, Стандартні, Калькулятор.

(96 : 16 +58) : 8 =

346 + (298+ 154) – 113 =

2.Постав дужки та перевір правильність результату за допомогою помічника – програми Калькулятор.

91 – 19 : 2 – 3 = 6

3.Перевір двома способами правильність виконання обчислень:

((455 + 286) – 569) + 363 = 455

Методичні ресурси графічного редактора Paint полягають у: формуванні у процесі навчання учнів геометричному матеріалу емоційно-позитивного ставлення до виконання завдань на креслення фігур, друкування предметів, що розуміємо як індивідуальний творчий процес; формуванні просторово-графічних умінь у молодших школярів на завданнях на просторово-координаційну діяльність (позиційних у термінах справа – зліва, вгорі – внизу; метричних у термінах більший – менший, вищий – нижчий) та при переміщенні геометричних фігур при складанні малюнків; розвитку точності рухів при відтворенні зразка у репродуктивних, тренувальних завданнях; розвитку творчості школярів на завданнях, що передбачають реалізацію задуму, власного проекту діяльності; формуванні в учнів умінь працювати із панеллю інструментів або операційно-практичних умінь; розвитку логічних компонентів мислення, коли просторово-координаційні дії поєднуються із логічним аналізом предметної області та відношень між об’єктами завдання.

Наведемо приклади завдань геометричного змісту для учнів третього класу:

1. Пуск, Програми, Стандартні, Paint. Розфарбуй палітрою смужку трьома кольорами (синім, зеленим, червоним) так, щоб перша справа частина смужки була не червоною, а у центрі – синя.

 
 

 


2.Побудуй геометричні фігури у графічному редакторі Paint. У лівому верхньому кутку робочого поля побудуй коло. У нижньому правому кутку побудуй трикутник, а над трикутником – чотирикутник. Овал побудуй зліва від трикутника. Розфарбуй фігури різними кольорами так, щоб фігури вгорі були зеленого, а внизу жовтого кольорів. Назви кольори фігур.

3. Побудуй нову фігуру у графічному редакторі Paint за алгоритмом: 1)Побудуй чотирикутник. 2)Відділи лінією один кут. 3)Розфарбуй палітрою синього кольору фігуру, яка утворилася. 4)Назви нову фігуру.

4. Накресли геометричні фігури та розфарбуй палітрою трьома кольорами (червоним, рожевим, блакитним) у Paint за алгоритмом: 1)Намалюй трикутник, чотирикутник, круг. 2)Круг розфарбуй не блакитним і не червоним кольором. 3)Трикутник розфарбуй не рожевим кольором. 4)Назви кольори геометричних фігур.

5. Надрукуй у Paint робота, щоб тулуб був квадратом, голова – овалом, ноги і руки – прямокутниками, очі – кругами, рот – трикутником, черевики – п’ятикутниками. Доповни іншими деталями та розфарбуй самостійно.

6. Виконай завдання у Paint за алгоритмом: 1)Побудуй п’ятикутник; 2) Побудуй трикутник, що не перетинається із п’ятикутником. 3)Побудуй чотирикутник, який перетинається з обома фігурами. 4)Зафарбуй палітрою (червоним кольором) спільну частину.

7. Побудуй та розфарбуй палітрою у Paint геометричні фігури трикутник, квадрат, овал, круг чотирма кольорами – синім, зеленим, жовтим, червоним. Велика червона фігура знаходиться між кругом та овалом, а трикутник – зліва від синьої фігури. Круг знаходиться між зеленою та великою фігурами.

Назви фігури зліва направо. Назви колір кожної фігури.

8.Побудуй у Paint геометричні фігури так, щоб зелений трикутник був першим зліва, а квадрат знаходився між п’ятикутником та кругом, жовта фігура – між зеленою та червоною, а п’ятикутник синього кольору.

Назви фігури зліва направо. Назви кольори кожної фігури.

У четвертому класі передбачається робота із діалоговими вікнами, редакторами (текстовим, графічним), коли у школярів формуються основи програмування (правила програмування, виконуються завдання на мінімізацію, відшукання оптимального, раціонального варіанту розв’язування завдань). Наведемо приклади таких завдань..

1.У ящику 3 чорних і 3 білих кульки. Яку найменшу кількість кульок треба взяти, не дивлячись у ящик, щоб серед вийнятих було 2 кульки одного кольору?

2.У коробці лежать 4 олівці червоного і 4 олівці синього кольору. Яку найменшу кількість олівців треба вийняти, не дивлячись у коробку, щоб серед вийнятих була пара олівців одного кольору?

3.У норах неподалік одне від одного живе троє лисенят: Лис, Люк, Лім. Відстань між їх норами 3, 4 і 5 метрів. Лисенята товаришували і вирішили зустрітися у одного із них. У кого вони зустрінуться, щоб загальна кількість пройденого усіма лисенятами шляху була найменшою?

4.Запиши за допомогою п’яти двійок найбільше і найменше число.

5.5 баранів та 2 воли коштують 11 грошей, а 2 барани та 5 волів коштують 17 грошей. Скільки коштує один баран та один віл?

6.З проволоки довжиною 16 м потрібно зігнути прямокутний контур найбільшої площі. Які повинні бути розміри контуру?

У чинних програмах з математики для дошкільної та початкової освіти закладено вивчення лише однієї позиційної системи числення – десяткової. Впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес передбачає неявне ознайомлення із нумерацією з іншою основою (двійковою, вісімковою), що, на нашу думку, допоможе краще зрозуміти десяткову, бо між ними є дуже багато спільного:

- утворення нової лічильної одиниці пов’язане з групуванням однакової кількості предметів;

- зберігається принцип помісцевого значення цифр у записі числа;

- у будь-якій системі числення, в тому числі й десятковій, існує свій алфавіт;

- арифметичні дії над числами виконуються за тими правилами, що і у десятковій; є таблиці додавання і множення, зберігається алгоритм письмового виконання дій, правила дій;

- перехід від запису чисел в одній системі числення до запису в іншій розширює уявлення школярів про навколишній світ;

- знання систем числення з іншою основою, відмінною від десяткової, збагачує практичний досвід школярів (відлік часу за годинником, календарем, лічба предметів парами, трійками тощо).

У формуванні основ інформаційної культури молодших школярів окрім оволодіння основами алгоритмічного мислення та ознайомлення з позиційними системами числення з різними основами використовувалися такі методи інформатики як формалізація (подання інформації у знаково-символічній формі; виокремлення у ній суттєвих характеристик та основних ознак; поділ на взаємопов’язані частини, які несуть навчально-пізнавальне навантаження), моделювання (складання моделей математичних задач, природних явищ, слів і речень) та проектування способів розв’язування завдань з практичним змістом за допомогою ПК. У розробці системи роботи надавалася перевага завданням:

- на ознайомлення із поняттям інформації, що розуміється як нові знання у пізнанні оточуючої реальності та повідомлення у процесі спілкування між людьми; з видами інформації (текстовою, звуковою, числовою, графічною), джерелами одержання інформації;

- на ознайомлення із принципом роботи ПК, пристроями введення та виведення інформації, функціями системного блоку та акустичних систем;

- на формування умінь працювати з піктограмами робочого столу, файловими системами, діалоговими вікнами, завантажувати з диску та записувати інформацію на диск;

- на оптимізацію (побудову геометричної фігури найбільшої площі, обчислити найкоротший шлях), раціоналізацію діяльності на конкретних прикладах, що імітують дії різних персонажів (казкових, людей певної професії);

- на поєднання обчислень (усних, письмових) з роботою у програмі Калькулятор, основна мета яких полягає у здійсненні контролю за правильністю виконання обчислень;

- на роботу з інформацією у текстовому редакторі WordPad (набір текстової інформації, виправлення помилок за допомогою клавіш редагування тексту);

- мовно-аналітичним, які дозволяють поєднувати роботу із відпрацюванням навичок роботи із клавіатурою, мишею та виконанням логічно-мовних завдань;

- на геометричні побудови в графічному редакторові Paint та Автофігури на панелі задач (окремих фігур, на перетин фігур; виконання розфарбовування фігур чи їх спільних частин заливкою, користування інструментами олівцем, пензликом, гумкою);

- на просторову орієнтацію, які подавалися послідовністю приписів, що визначають позицію та зміну положення курсору (зліва направо, знизу вгору тощо);

- з логічним навантаженням, у яких виконання логічних операцій підсилювалося використанням сенсорних еталонів.

Серед загальнотеоретичних та методичних питань з проблеми формування основ інформаційної культури молодших школярів, які потребують подальшого вивчення та розробки, слід назвати: теорія навчального посібника, робочого зошита з основ інформатики для початкової школи; обґрунтування засобів управління процесом навчання молодших школярів основам інформаційної культури; педагогічні основи підготовки дітей до діалогу „учень – комп’ютер” та формування комунікативних умінь при роботі із комп’ютером; уточнення поняття „інформаційна культура”, її складників для початкової ланки освіти; організаційно-технологічне забезпечення процесу навчання основам інформаційної культури; система роботи по формуванню операційно-алгоритмічного та функціонального стилів мислення; розвиток процесів уяви і творчості у молодших школярів при роботі з ПК; обґрунтування міри співвідношення формальних та аналогових складників у формуванні інформаційної картини світу; розвиток інформаційної інтуїції.

Ознайомлення з поняттям інформації та способами роботи з нею, формування умінь складати та виконувати алгоритми займають основоположне місце у становленні основ інформаційної культури та комп’ютерної освіченості сучасної дитини. Достатній рівень розвитку операційно-алгоритмічного стилю мислення допомагає раціоналізувати навчальну діяльність, розвивати рефлексивність сприйняття комп’ютерної реальності, оптимізувати переробку інформаційних потоків та зберігати у знаково-семіотичній формі досвід соціалізації. У запропонованому варіанті формування основ інформаційної культури у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку передбачено пропедевтичний етап, що передує виходу на комп’ютерний режим, та система роботи, розрахована на розвиток навичок користувача ПК у навчальному процесі початкової школи.

 




Переглядів: 1360

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.