Орієнтовні показники оволодіння дітьми математичними уявленнями

Змістові лінії (ДСПЗО)	Орієнтовні показники (за БКДО)
Властивості та відношення предметів	– класифікує предмети за однією із ознак, змінює критерії, перегруповує вдруге – класифікує за кількома ознаками
Лічба	– оперує з множинами: об’єднує їх елементи, сортує, доповнює, вилучає зайві, визначає відношення між ними у процесі класифікації – лічить предмети, розрізняє їх за розташуванням у просторі та за віддаленістю – усвідомлює принцип збереження кількості, незалежно від форми, величини предметів, відстані між ними, просторового розміщення – лічить у прямому і зворотному порядку в межах 10, називає числівники по порядку від будь-якого числа
Числа та дії над ними	– знає цифри, знаки – порівнює числа, визначає відношення між ними – називає склад чисел з двох менших – викладає за допомогою карток з цифрами і знаками дії додавання і віднімання, читає їх, виконує найпростіші усні обчислення – розуміє структуру простих арифметичних задач, розв’язує їх
Геометричні фігури, їх властивості	– визначає форму за допомогою геометричних фігур як еталона – видозмінює геометричні фігури, виділяє їх основні ознаки, порівнює між собою
Величини	– здійснює серіацію за величиною, масою, об’ємом – використовує різні стандартні одиниці міри

Наступність обчислювальної діяльності у початковій школі забезпечується системою педагогічної роботи, що успадковує та розвиває попередній досвід дітей, формує глобальні операційні структури. Вчитель має продовжити лінію поступового переходу від емпіричного та індуктивного характеру пізнавальних процесів, від опорної сенсорної інформації у навчанні до абстрактно-знакового оперування символами, усвідомленого конструювання синтаксично грамотних обчислювальних “висловлень”, оволодіння прийомами алгоритмізації та раціоналізації обчислювальної діяльності. Засобом забезпечення наступних зв’язків виступає система завдань, що активізує процеси мислення, стимулює інтелектуальний пошук, ініціативу, зорієнтована на розвиток розумових операцій. До системи завдань увійшли такі, що:

- складені за принципом наступності, тобто передбачають жорстку послідовність та поступовість у формуванні обчислювальної діяльності;

- розвивають числову спостережливість, “зорову” чутливість до числового матеріалу (опорна інформація – нумерація чисел, знання законів арифметичних дій, операційний склад чисел);

- формують стабільні операційні розумові структури, які лежать в основі обчислювальних навичок і які можна визначити як сукупність розумових операцій у різних поєднаннях;

- сприяють виробленню як окремих операцій (від аналізу числового матеріалу до аналізу продуктивних функціональних зв’язків; порівняння пар прикладів і встановлення у них схожого та відмінного; конкретизації обчислювального прийому; узагальнення прийомів виконання дій), так і їх комплексу, а також формуванню операцій мислення високого ступеня складності та дієвості;

- передбачають планування діяльності: від аналізу числового завдання до одержання результату та перевірки правильності виконання обчислювального завдання;

- доступні для виконання самоконтролю та формування самооцінки.

Наступність у формуванні обчислювальної діяльності пов’язуємо із орієнтацією на розвиток операційних структур мислення, що передбачає накопичення операційного досвіду обчислювальної діяльності. У дошкільників закладаються основи операційного досвіду, тоді як у початковій школі узагальнюються та систематизуються знання змістовної (знання законів арифметичних дій, знання арифметичних дій) та операційної (автоматизація обчислювальних прийомів, раціоналізація обчислень) сторін обчислювальної діяльності. Вибір та структурування системи обчислювальних завдань здійснюється за принципом поступового ускладнення та наступності, тобто кожне наступне математичне завдання базується на вже вивченому та включає елементи нового при поступовому розширенні класу математичних завдань.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.