Структурні дільниці установ виконання покарань

Створення структурних дільниць в установах виконання покарань є прикладом реалізації принципів диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання право слухняної поведінки засуджених, поєднання покарання з виправним впливом. Відповідно до ст. 94 КВК у виховних колоніях створюються такі дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; соціальної адаптації. У виправних колоніях мінімального і середнього рівня безпеки створюються дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної реабілітації. У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються дільниці: карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю. Вказані дільниці ізолюються одна від одної. У дільниці карантину, діагностики і розподілу тримаються всі новоприбулі до колонії засуджені протягом 14 діб, де вони піддаються первинному психолого-педагогічному та медичному вивченню, проходять адаптацію до умов позбавлення волі, здійснюється їх класифікація у межах установи для визначення оптимальних умов відбування покарання та підготовки пропозицій розподільчій комісії установи щодо їх подальшого розподілу до дільниці ресоціалізації або посиленого контролю.

Тримання засуджених в КДР передбачає: виявлення у них гострих хвороб, у тому числі інфекційних захворювань, попередження їх поширення серед інших засуджених; первинне вивчення даних про особу засуджених та їх психологічну діагностику; виконання програм ознайомлення засуджених з умовами та порядком відбування покарання; забезпечення особистої безпеки засуджених в період адаптації до умов позбавлення волі.

Первинне вивчення даних про засуджених передбачає з’ясувння: соціально-демографічних даних (вік, стать, стан здоров’я, ступінь працездатності); кримінально-правових даних (відомості про вчинений злочин, попередню злочинну діяльність); відомості про окремі нахили, здібності, фізичні та психічні особливості. Психодіагностика проводиться шляхом вивчення психологічних властивостей, процесів та станів засуджених з метою: поліпшення адаптаційних можливостей до умов відбування покарання, надання своєчасної психологічної допомоги; складання психологічної характеристики на кожного засудженого та розробка рекомендацій щодо особливостей організації індивідуальної роботи з ними; виявлення та постановлення на профілактичний облік засуджених, які можуть бути віднесені до групи «ризику» (схильні до нападу на персонал, до втечі, самогубства або членоушкодження, гри «під інтерес», до вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин, та інші групи, виходячи із особливостей засуджених).

До програм ознайомлення новоприбулих з порядком та умовами відбування покарання включаються питання щодо: правил поведінки засуджених; розпорядку дня установи; придбання засудженими продуктів харчування та предметів першої потреби, одержання посилок, бандеролей, передач; надання побачень з родичами та іншими особами; звернення зі скаргами, заявами та іншими пропозиціями; норми та умови забезпечення речовим майном, харчуванням; у надання медичної допомоги, дотримання правил особистої гігієни, уникнення захворювань на ВІЛ (СНІД); залучення до праці, умови праці та її оплати; підстави і порядок застосування передбачених законом заходів заохочення та стягнення, пільг; порядок надання консультативної та психологічної допомоги.

По закінченню 14 діб щодо засудженого приймається рішення про направлення до дільниці ресоціалізації або посиленого контролю.

У дільниці ресоціалізації тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, які не виявили стійкої схильності до порушення установленого порядку відбування покарання, а також переведені з інших дільниць у порядку, встановленому КВК України. Фактично це місце, де тримається більша частина засуджених. Строк перебування засудженого у дільниці ресоціалізації у КВК України не визначений. Тому, у разі відсутності підстав для переведення засудженого до інших структурних дільниць (соціальної реабілітації або посиленого контролю), він перебуває у цій дільниці до моменту його звільнення.

У дільниці посиленого контролю тримаються засуджені, які під час перебування в дільниці карантину, діагностики і розподілу виявили високий ступінь соціально-педагогічної занедбаності і потяг до продовження протиправної поведінки, а також засуджені, які не проявили готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки і переведені з інших дільницю в порядку, встановленому КВК.

У виправних колоніях для тримання засуджених жінок дільниця посиленого контролю не створюється. У дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки засудженим встановлюється режим, передбачений для тримання засуджених у виправній колонії максимального рівня безпеки. У дільниці посиленого контролю виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і виправних колоній середнього рівня безпеки засуджені тримаються в ізольованих жилих приміщеннях, а в дільниці посиленого контролю виправних колоній максимального рівня безпеки - у приміщеннях камерного типу. На кожного засудженого розробляється спеціальна індивідуальна програма, яка передбачає заходи індивідуально-виховного, психотерапевтичного, психокорегуючого характеру. Після виконання зазначеної програми за клопотанням начальника відділення соціально-психологічної служби постановою начальника колонії засуджений переводиться до дільниці ресоціалізації.

У дільниці соціальної адаптації тримаються засуджені, які правомірно себе поводять і сумлінно ставляться до навчання та праці і яким до звільнення залишається не більше шести місяців. Ця дільниця мтворюється у спеціальних виховних колоніях для неповнолітніх з метою підготовки їх до звільнення від відбування покарання та адаптації до умов проживання на волі. До цієї дільниці також переводяться засуджені, яким, крім вищевказаних основних критеріїв, як правило: не менше півроку триматися у дільниці ресоціалізації; закінчили навчання у загальноосвітній середній школі або професійно-технічному училищі або яким до закінчення навчального року у загальноосвітній школі залишилось не більше 3 місяців; мають формальні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не більше, ніж через 6 місяців. Не переводяться до дільниці соціальної адаптації особи, які: засуджені за вчинення злочину після звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені за вчинення умисного злочину середньої тяжкості в період відбування покарання у виді позбавлення волі; були переведені до дільниці соціальної адаптації та за допущені порушення переведені до дільниці ресоціалізації; перебували (перебувають) на профілактичному обліку як схильні до втечі, фізичного насильства щодо інших засуджених, фізичного опору адміністрації виховної колонії; перебували на профілактичному обліку як злісні порушники установленого порядку відбування покарання та були зняті з обліку менш ніж за два роки до настання терміну можливого переведення до дільниці соціальної адаптації; за висновком психолога (психіатра) мають високий ступінь тривожності, агресії (зовнішньої та внутрішньої), схильні до спонтанних поведінкових реакцій, імпульсивної поведінки; засуджені, які не пройшли повний курс лікування венеричної хвороби, алкоголізму чи наркоманії (токсикоманії).

Дільниці соціальної реабілітації створюються у виправних колоніях мінімального і середнього рівнів безпеки. В них тримаються засуджені, які направлені з дільниці карантину, діагностики і розподілу, а також переведені з дільниці ресоціалізації в порядку, встановленому КВК. До них направляються засуджені за злочини, вчинені з необережності, злочини невеликої та середньої тяжкості, які не виявили стійкої схильності до порушення установленого порядку відбування покарання. У дільниці соціальної реабілітації засуджені: тримаються під наглядом; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території дільниці; з дозволу адміністрації колонії можуть пересуватися без нагляду поза територією дільниці, але в межах населеного пункту, якщо це необхідно за характером виконуваної ними роботи або у зв'язку з навчанням; можуть носити цивільний одяг, мати при собі портативні персональні комп’ютери та аксесуари до них, гроші та цінні речі, користуватися грішми без обмеження; мають право відправляти листи, отримувати бандеролі, посилки, передачі, одержувати короткострокові побачення без обмеження, а тривалі побачення - до трьох діб один раз на місяць; після відбуття шести місяців покарання в дільниці в разі відсутності порушень режиму відбування покарання, наявності житлових умов з дозволу адміністрації колонії можуть проживати в межах населеного пункту, де розташована колонія, із своїми сім'ями, придбавати відповідно до чинного законодавства жилий будинок і заводити особисте господарство.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.