Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Тема 1. Туризм як суспільне явище.

1.Поняття про туризм.

2.Географія туризму України, як навчальна дисципліна, її роль в системі географічних наук.

3.Основні завдання курсу.

4.Функції туризму: рекреаційна, екологічна, політична, соціокультурна, виховна тощо.

5.Умови розвитку туризму.

6.Проблема сезонності в туризмі.

  1. Поняття про туризм.

У наш час туризм посідає значне місце в житті світового суспільства і є масовим явищем. Активний відпочинок і подорожі займають одне з перших місць серед важливих потреб населення. Існує багато визначень туризму.

У сучасному світі туризм – багатогранне явище, тісно пов’язане з економікою, історією, географією, культурою, медициною, спортом та іншими науками.

Туризм – тимчасовий виїзд людини з місця постійного проживання з оздоровчою або професійно-діловою метою без зайняття оплачу вальною діяльністю.

За Реймерсом туризм – будь-яка подорож з метою відпочинку і знайомства з новими регіонами світу.

За Бейдиком туризм – масова форма подорожування та відпочинку з метою ознайомлення з навколишнім середовищем, що характеризується екологічною, освітянською та іншими функціями.

Чи можемо ми однозначно дати відповідь на питання, що включає в себе таке поняття як «туризм». В одних туризм асоціюється з кілометрами, пройденими несхоженими стежками, з палаткою, з піснями біля вогнища, для інших це подорож по історичних місцях, для третіх – подорожі по країнах. І всі вони праві, оскільки туризм досить різноманітний. Сьогодні ми сприймаємо туризм як самий масовий феномен ХХ століття, як одне з самих яскравих явищ нашого часу, яке реально проникає в усі сфери нашого життя та змінює оточуюче середовище і ландшафт. Туризм став одним із важливих факторів економіки, тому ми розглядаємо його не просто як подорож чи відпочинок. Це поняття набагато ширше і представляє собою сукупність відношень і єдність зв’язків і явищ, які супроводжують людину в подорожах.

Туризм є різновидністю подорожей і охоплює собою осіб, які подорожують і перебувають і місцях, які знаходять за межами їх звичайного середовища (місця проживання), з метою відпочинку, в ділових чи інших цілях. На перший погляд туризм являється доступним кожному в наш час, оскільки всі ми здійснювали коли-небудь подорожі, читали в газетах статті про туризм, дивилися телепередачі про подорожі, а плануючи свою відпустку, користувалися консультацією і послугами турагенств. В процесі розвитку туризму з»явилися різні тлумачення цього поняття, особливу значимість при визначенні цього явища мають наступні критерії:

- Зміна міста – в даному випадку мова йде про подорож, яка здійснюється в місце, яке знаходиться за межами звичайного середовища, однак не можна вважати туристами осіб, які кожного дня здійснюють подорожі між домом і місцем роботи, навчання, оскільки ці подорожі не виходять за межі їх звичайного середовища.

- Перебування і іншому місці. Головною умовою тут є, те що перебування не повинно бути місцем постійного чи тривалого проживання. Крім того воно не повинно бути пов’язане з трудовою діяльністю (оплатою праці). Цей нюанс слід враховувати тому що поведінка людини, яка занята трудовою діяльністю, відрізняється від поведінки туриста і не може класифікуватися як заняття туризмом. Ще однією умовою є і те, що мандрівники не повинні знаходитися в місці, яке відвідують підряд 12 місяців і більше. Особа, яка знаходиться чи планує знаходитися 1 рік і більше в певному місці, з точки зору туризму вважається постійним жителем, і тому не може називатися туристом.

- Оплата праці із джерела, в місці яке відвідується. Суть цього критерії в тому що головною метою подорожі не повинно бути здійснення діяльності, яка оплачується із джерела в місці відвідування. Будь-яка особа, яка виїжджає в якусь країну для роботи, яка оплачується із джерела в цій країні, вважається мігрантом, а не туристом цієї країни. Це відноситься не тільки до міжнародного туризму, але і до туризму і межах однієї країни. Кожна людина, яка подорожує в інше місце в межах однієї країни (чи в другу країну) для здійснення діяльності, яка оплачується із джерела в цьому місці (країні) не вважається туристом цього місця.

Три ці категорії, які покладені в основу визначення поняття туризм, є базовими. Разом з тим є особливі категорії туристів, по відношенню до інших дані критерії все ж таки недостатні – це біженці, кочівники, ув’язнені, транзиті пасажири, які формально не в’їжджають в країну, і особи супроводжують чи конвоїрують ці групи.

Аналіз проведених особливостей дозволяє виділити наступні ознаки туризму:

- Ділові подорожі, а також подорожі з метою проведення вільного часу – це переміщення за межі звичайного місця проживання і роботи. Якщо житель міста пересувається по ньому з метою здійснення покупок, то він не є туристом, бо не покидає своє функціональне місце.

- Туризм – це не тільки важлива галузь економіки, але і важлива частина життя людей.

Слово «туризм» - пішло від виразу «великий тур», який означав першочергова пізнавальна подорож. На сьогодні туризм перетворився в індустрію міжнародного масштабу, яка займає по надходженням ІІІ місце серед найбільших експортних галузей економіки, поступаючись лише нафтодобувній і автомобілебудівній промисловості.

Туризм має всі ознаки, які визначають його як самостійну галузь народного господарства.

Продуктом праці тут виступають товари і послуги рекреаційного характеру, які створені робітниками туристичних підприємств.

При класифікації галузей економіки туризм відносяться до нематеріальної сфери (сфери послуг).

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до «Закону України про туризм», туризм - це тимчасовий виїзд особи з постійного місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових цілях без здійснення оплачуваної діяльності.

 

2.

Географія туризму України, як навчальна дисципліна. Її роль в системі географічних наук. Основні завдання курсу

Географія туризму – галузь знань про просторово-часові закономірності функціонування туризму як суспільного явища.

Географія туризму – географічна наука, яка вивчає територіальну організацію туристського господарства, умови та особливості його розвитку в різноманітних регіонах.

Завданнями є : оцінка рекреаційних ресурсів, економічне обґрунтування та пошук засобів їх ефективного використання, визначення передумов розвитку туризму, вивчення територіальної організації туристичного господарства, дослідження туристичних зв’язків, туристичне районування території, прогнозування розвитку туризму.

Предметне коло торкається передусім питань територіальної організації туристичного господарства, яке розглядається як галузь народногосподарського комплексу, яка обслуговує туристів. Ця галузь є комплексною, спеціалізованою, розвивається на основі ефективного використання туристичних ресурсів та туристсько-рекреаційних систем.

Об’єктом є ринок туристичних послуг, а предметом – форми його територіальної організації, які формуються за конкретних умов ринкового середовища, відтворюючи сукупну дію об’єктивних умов та суб’єктивних чинників на певній території.

 

Місце географії туризму в ієрархічній структурі географічних наук (за Алаєвим).

Географія – система наук

Суспільна географія – родина наук

Соціальна географія – комплекс наук (дисципліна)

Рекреаційна географія – галузь

Географія туризму – розділ

 

 

4. Функції туризму.

Туризм явище багатогранне та багатофункціональне. Основними функціями, які виконує туризм є:

1. Функція соціального характеру:

- туризм як особливий вид відпочинку. Сприяє відновленню сил та працездатності людини і відповідно психофізіологічних ресурсів суспільства.

- туризм сприяє раціональному використанню вільного часу людини.

- туризм сприяє зайнятості населення та підвищенню життєвого рівня місцевого населення.

- туризм екологічно безпечна сфера діяльності людей.

- туризм збагачує соціально-економічну інфраструктуру та міжрегіональне співробітництво країн, держав і народів.

- туризм є ефективною формою повного та всебічного оновлення людини.

- туризм вирішує питання раціонального використання вільного часу.

2. Економічні функції туризму:

- туризм є джерелом доходів для місцевого населення туристичних центрів.

- Туризм стимулює розвиток галузей, що пов’язані з виготовленням предметів туристичного споживання.

- туризм сприяє розвитку малого та середнього бізнесу.

- туризм приносить прибуток і сприяє розвитку транспортних підприємств і організацій, сприяє розвитку автосервісу тощо.

- туризм стимулює розвиток служб зв’язку.

- туризм обумовлює зростання попиту на вироби місцевої промисловості, сувеніри.

- туризм сприяє притоку в країну значних обсягів іноземної валюти.

- туризм збільшує надходження до Державного та місцевого бюджетів країни.

3. Гуманітарні функції туризму

- туризм дозволяє поєднувати відпочинок з пізнанням життя, побуту, історії, культури, традицій, звичаїв свого та інших народів, розширюючи таким чином кругозір людини, розвиваючи його інтелект та сприяє пізнанню реальної картини світу.

- туризм сприяє розвитку мирних, дружніх відносин між народами.

- туризм відіграє важливу роль у вихованні молоді.

 

Фактори туризму

На розвиток туризму впливають зовнішні (екзогенні) та внутрішні (ендогенні) фактори.

До зовнішніх факторів відносяться:

1. Природно-географічні – акваторія, рельєф, флора, фауна, природні явища (землетруси, виверження вулканів, затьмарення тощо);

2. культурно-історичні – пам’ятки історії, культури, архітектури, археологічні розкопки, музеї, театри, виставки тощо;

3. економічні – розвиненість економіки, рівень матеріально-технічної бази та індустрії туризму, інфляція, коливання курсів валют, економічні кризи;

4. соціальні – збільшення вільного часу, збільшення протяжності відпусток, збільшення тривалості, підвищення рівня освіти, культури, естетичних потреб, зміна парадигми суспільної свідомості; пасивний відпочинок;

5. демографічні – кількість населення, народжуваність, смертність, статево-вікова структура, міграційні процеси, урбанізаційні процеси;

6. політико-правові – політична ситуація і світі та окремих країнах, відсутність війн, конфліктів, терактів;

7. технологічні – рівень науково-технічного прогресу.

8. екологічні – раціональне використання ресурсів.

До внутрішніх факторів відносяться:

1. матеріально-технічні – розвиток засобів розміщення, підприємств ресторанного господарства, побутового обслуговування, рекреаційної сфери, торгівлі, транспорту.

2. туристичний ринок – координація діяльності в сфері туризму, партнерські відношення створення тур союзів на основі вертикальної інтеграції, концентрації і глобалізації турбізнесу; кадрова політика – підвищення організації праці, підвищення профпідготовки; приватний бізнес; підвищення значення засобів масової інформації – реклама і просування тур послуг.

3. сезонність – здатність турпотоків концентруватися в певних місцях на протязі певного часу. На сезонність впливають кліматичні (відмінність погодних умов по місяцях року регіонів світу); соціальні (канікули, відпустки), психологічні (традиції, мода, уподобання).

 

5.Умови розвитку туризму.

Взаємодії туризму та суспільства, і розвиток туризму в цілому залежить від комплексу умов: природно-географічних, соціально-економічних, політичних, історико-політичних, демографічних, що склалися у суспільстві, і факторів які їх визначають. Саме тому умови поділяються на: внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх умов розвитку туризму відносяться природно-географічні і соціально-економічні, кліматичні, використання тур ресурсів тощо. Соціально-економічні є головними та обумовлені рівнем розвитку продуктивних сил, особливостями структури населення, його життєвим рівнем, наявністю трудових ресурсів тощо. Великий вплив на розвиток туризму оказує внутрішньополітичне положення країни, яке сприяє туристичному обороту.

Зовнішні умови розвитку туризму – це конкретні умови, в яких здійснюються туристські рухи та обмін послуг з іншими країнами. Головними із них є рівень цін на міжнародних ринках, їх співвідношення з витратами національної праці на виробництво окремих видів послуг в системі суспільного виробництва.

Аналіз сукупності зовнішніх і внутрішніх умов розвитку туризму показує, що головними і визначаючими є внутрішні умови. Зовнішні умови впливають на розвиток туризму окремих країн через внутрішні.

6.Проблеми сезонності

Характерною рисою туризму є сезонність, яка вливає на розвиток туристичної індустрії та викликає незадовільний характер розвитку туризму щодо економічного, соціального і організаційно-технічного характеру.

Головним фактором сезонності є клімат і соціальний.

Сезонність – це властивість туристичних потоків, які концентруються в певних містах на протязі невеликого періоду часу. Сезонність являє собою щорічні повторювання коливання попиту та пропозиції на туристські послуги і товари.

Сезоном для того чи іншого району або центру прийнято вважати час найбільш інтенсивних потоків. Вона ускладнює розвиток туристичного господарства, загострює противоріччя між еластичним попитом на туристичні послуги і порівняно стабільним стабільним туристичним пропонуванням, тим самим викликаючи проблеми в обслуговуванні туристів.

Туристичним потокам характерна сезонна нерівномірність, яка має річний і тижневий цикли. В річному циклі періоди сезонності – це окремі місяці або квартали, а в тижневому окремі дні.

В більшості країн світу сезон припадає на травень-жовтень.

Існує ще види сезонності – міжсезоння (весна і осінь, якщо головні сезони зима і літо) і коли спостерігається велика кількість туристів в певному туристичному місті – це піковий сезон.

Для рекреаційного туризму на морі, у горах та лісі клімат визначає оптимальні параметри туристичного сезону. Для інших видів туризму він виконує роль коректору, обмежуючого рівномірність поїздок і використання туристичних ресурсів. В місцях де річні коливання температури та інших елементів клімату невеликі, сезонність туризму проявляє себе слабкіше.

Також на сезонність впливає відпуски населення і є ще один фактор ірраціональний (мода, звичаї).

Несприятливе впливання сезонності в туризмі торкається усіх складових тур процесу – тур ресурси, підприємництво тощо.

Також розширенню тур сезону сприяє активізація ділового туризму.

Коли виникає мертвий сезон або міжсезоння проводяться тур підприємствами знижки на відпочинок, акції, велика рекламна компанія. В цей період розвиток туризму не тільки можливий, а й достатньо вигідні.

 




Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.