Види залізничного зв’язку та його призначення

Можливо дописати радіорелейний зв’язок, застосування телебачення, лінії зв’язку та ВОЛС, системи GPS,

У питаннях організації процесу перевезень та роботи усіх структурних підрозділів залізничного транспорту, управління їх роботою суттєва роль відводиться системам та засобам зв’єязку. Зв’язок на залізничному транспорті став невід’ємною частиною технологічного процесу роботи. Нормальна діяльність залізничного транспорту неможлива без чітко працюючого технологічного зв’язку за допомогою якого здійснюється оперативне керівництво рухом поїздів, роботою лінійних підрозділів, дирекцій залізничних перевезень та управлінь залізниць, передача команд телеуправління пристроями та інформація в обчислювальні центри.

Для організації перевізного процесу й управління роботою усіх підрозділів залізничного транспорту, пов’язаних із забезпеченням безпеки руху поїздів, використовують різні види технологічного зв’язку. Зв’язок, який призначений для вирішення завдань оперативного характеру називають оперативно-технологічним.

Оперативно-технологічний зв’язок поділяється на магістральний, дорожній, відділковий та місцевий. До магістрального належить зв’язок засідань, які проводять керівники Укрзалізниці з працівниками станцій, дирекцій та управлінь залізниць. Дорожній зв’язок засідань призначений для оперативних нарад працівників управлінь залізниць з дирекціями та великими станціями. Дорожньо-розпорядчий зв’язок призначений для службових переговорів чергових розпорядчих відділів служб перевезень залізниць з черговими дирекцій та великих станцій. Станційний розпорядчий зв’язок дозволяє виконувати усі види робіт на сортувальних, дільничних і вантажних станціях. Його організують між станційним диспетчером і черговими парків, сортувальних гірок, пунктів технічного обслуговування та іншими підрозділами станцій.

Для оперативного керівництва роботою лінійних підрозділів застосовують такі види відділкового зв’язку:

поїзний диспетчерський зв’язок - для переговорів поїзного диспетчера з черговими усіх роздільних пунктів, що входять у диспетчерську дільницю, з питаннями керівництва рухом поїздів;

енергодиспетчерський зв’язок - для оперативного керівництва електропостачанням електрифікованих дільниць залізниць;

вагонорозподільчий зв’язок - для службових переговорів працівників з питань розподілу вагонного парку;

службовий зв’язок електромеханіків - для оперативного керівництва роботою технічного персоналу дистанцій сигналізації та зв’язку з забезпечення роботи пристроїв СЦБ на станціях і перегонах;

білетний диспетчерський зв’язок - для централізованого розподілу місць на пасажирські поїзди;

лінійно-колійний зв’язок - для оперативного керівництва роботою технічного персоналу дистанцій колії, який зайнятий обслуговуванням колійних пристроїв і штучних споруд;

постанційний зв’язок - для службових переговорів працівників проміжних станцій, роз’їздів, обгінних пунктів, зупинних платформ між собою, з дирекцією залізничних перевезень та дорожньою сіттю через комутатор;

поїзний міжстанційний зв’язок - для переговорів чергових суміжних станцій з питань руху поїздів;

перегінний зв’язок - для переговорів лінійних працівників, що знаходяться на перегоні, з черговим найближчої станції, а також з поїзним диспетчером, енергодиспетчером, дистанціями колії та зв’язку.

Оперативно-технологічний зв’язок організують за груповим принципом, тобто усі проміжні пункти під’єднюють до відповідних кіл паралельно. Такий принцип дозволяє простими засобами створити протяжні кола, дає можливість вести переговори командирові (диспетчерові) з одним або одночасно з кількома підлеглими. Для того, щоб ці переговори не заважали іншим пунктам, телефонні апарати проміжних пунктів під’єднюють до кола тільки на час переговорів. Для виклику потрібного проміжного пункту з боку розпорядчої станції використовують спеціальні системи вибіркового виклику, які забезпечують індивідуальний виклик одного абонента (проміжного пункту), групи або усіх. Телефонний зв’язок, який обладнаний пристроями вибіркового виклику, називається вибірковим телефонним зв’язком.

На мережі залізниць керівництво рухом поїздів, регулювання пасажиро і вагонопотоками, керівництво подаванням електроенергії у контактну мережу і виконання низки інших експлуатаційних операцій здійснюється за диспетчерським принципом. Цьому принципові властиве підпорядкування виділеного групового зв’язку одному командирові (диспетчерові), який повинен завжди мати можливість легко і швидко викликати будь-яку залізничну станцію, групу станцій або одночасно усі станції підпорядкованої йому дільниці. Виходячи з особливостей роботи у коло диспетчерського зв’язку включають телефони тільки тих осіб, які за родом своєї діяльності взаємодіють з тим або іншим диспетчером.

За диспетчерським принципом організовують кола поїзного диспетчерського зв’язку, енергодиспетчерського зв’язку, вагонного диспетчерського зв’язку, білетного диспетчерського зв’язку, службового зв’язку електромеханіків. Для їх організації використовують двопроводові фізичні кола та канали зв’язку тональної частоти.

Мережа поїзного диспетчерського зв’язку носить спеціалізований характер. Оскільки цей вид зв’язку призначений тільки для ведення переговорів з питань організації руху поїздів і пов’язаний із забезпеченням безпеки руху поїздів, у коло диспетчерського поїзного зв’язку включаються телефони тільки тих осіб, які за родом своєї діяльності взаємодіють з тим чи іншим диспетчером.

Постанційний зв’язок організують між дільничними станціями для службових переговорів працівників проміжних станцій, роз’їздів, обгінних пунктів, зупинних платформ між собою. Розпорядчу станцію встановлюють на дільничній станції, де групове коло заводять у телефонний комутатор, який дозволяє з’єднувати проміжні пункти кола з абонентами дільничної станції, дирекції залізничних перевезень і через вузол зв’язку з залізницею і Укрзалізницею. Проміжні пункти знаходяться у чергових на станціях, тягових підстанціях, в технічних і товарних конторах, у приміщенні телеграфу і білетних касах станцій та зупинних платформ. Абонентів станцій з’єднує телефоністка комутатора.

Лінійно-колійний зв’язок організовують у межах дистанції колії за принципом диспетчерського зв’язку. Розпорядчі станції розташовують у пунктах розміщення дистанції колії і включають у комутатор міжміського або місцевого зв’язку, а проміжні пункти - у начальника дистанції колії, дорожніх майстрів, бригадирів колії тощо.

До станційного технологічного телефонного зв’язку відносять стрілочний, станційний розпорядчий, внутрішньодеповський зв’язок тощо. Мережа станційного технологічного зв’язку будується за радіальним принципом з використанням кабельних і повітряних ліній зв’язку, при цьому усі виконавці мають зв’язок з керівником (диспетчером) індивідуальними лініями. Для організації станційного розпорядчого та стрілочного зв’язків використовують комутатори станційного зв’язку системи ЦБ різної ємності та комплекти апаратури станційного зв’язку.

На малюнку 6.45 наведено пульт чергового по станції КАСС-6, який використовується на малих станціях. На середніх та великих станціях використовуються пульти відповідно КАСС- 22 та КАСС-53, або модернізовані пульти КАСС-ДСП, КАСС-ДНЦ, які в залежності від комплектації можуть використовуватись на будь яких станціях.

Телеграфний зв’язок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.