Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Дидактичні погляди Я.А.Коменського

Я.А.Коменський — загальновизнаний батько дидактики. Вказавши, що виховання людини потрібно починати з освіти, Коменський розробив закінчену теорію навчання – дидактику, або як він пише у передмові до “Великої дидактики“: “універсальне мистецтво всіх вчити всьому легко, швидко, ґрунтовно, притому вчити так, щоб неуспіху бути не могло“.

Серед багатьох дидактичних проблем, які розробив Коменський, можна виділити найголовніші.

1. Він намагається проаналізувати співвідношення дидактики і методик окремих предметів: Дидактика, на його думку, дає методикам викладання окремих дисциплін керівні положення і правила. Разом з тим, часткові методики є опорою для дидактики. Коменський неодноразово підкреслював ту обставину, що навчання передбачає спільну діяльність учителя і учнів, при цьому він відрізняє навчання як форму діяльності учителя від учіння як форми діяльності учня.

2. Коменський цілком правильно поставив питання про загальнопедагогічні основи навчання. Основу його дидактичного вчення становлять три найважливіших принципи:

— виховуючий характер навчання;

— зв’язок навчання з життям;

— відповідність навчання віку учнів.

Важливим є питання про суть і завдання освіти. У “Великій дидактиці“ Коменський так визначав цю проблему: “А наукова освіта нехай служить людині для удосконалення одночасно її розуму, мови і рук, щоб вона могла все потрібне розумно споглядати, висловлювати словами і здійснювати в дії“. “Знати, діяти і говорити – ось у чому сіль мудрості“.

Багато уваги Коменський надавав проблемі визначення змісту освіти. Він виступав за енциклопедичність, посильність, доцільність змісту навчання, пропонував концентричний спосіб розміщення навчального матеріалу. Виступаючи за єдність і наступність усіх типів шкіл.

Шкільна освіта повинна бути універсальною: “У школах потрібно вчити всіх усьому... Але не вимагати знання всіх наук і мистецтв, адже це безглуздо і за малою тривалістю нашого життя неможливо, а прагнути навчити розпізнавати основи, властивості і цілі всього найважливішого, що існує і розвивається, щоб у цьому світі не зустріти нічого, про що б вони (учні) не могли скласти бодай скромного судження“.

В дидактичному вченні Коменського одне з найважливіших місць займає питання про загальні принципи навчання. Він не тільки вказав на необхідність керуватися ними в навчанні, але і розкрив сутність таких принципів навчання, як наочності; свідомості і активності в навчанні; систематичності і послідовності; вправ і міцного засвоєння знань і навичок; посильності навчання.

Дидактичні положення Коменський ґрунтує, передусім, на сенсуалістичній основі, тому найголовнішим принципом вважає принцип наочності. Він першим у світі теоретично обґрунтував і детально розкрив цей принцип, хоч на емпіричному рівні його застосовували й інші педагоги. “Початок пізнання завжди випливає з відчуттів, тому навчання починати не із словесного тлумачення про речі, а з реального спостереження за ними“.

З цього принципу виводить “Золоте правило дидактики“: “Нехай буде золотим правилом для тих, хто навчає: все, що тільки можна, надавати для сприймання чуттями: видиме – зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне смакові – смаком, доступне дотикові – дотиком. Якщо якісь предмети можна сприйняти одразу кількома чуттями, нехай вони зразу ж і відчуваються кількома чуттями“.

Висновок

На його думку, для кожного вчителя у навчанні має бути правило: щоб учні все, що тільки можна, сприймали органами чуття.

У процесі навчання, крім використання самих предметів, Коменський рекомендував користуватись картинами, копіями, муляжами, моделями тощо.

7. Принцип свідомості і активності навчання. Коменський вважав основною умовою успішного навчання розуміння сутності предметів і явищ: «Нічого не слід примушувати виучувати напам´ять, крім того, що добре зрозуміле розумом»...

8. Принцип послідовності і систематичності. Послідовність і систематичність в першу чергу торкаються таких питань: яким чином розподіляти матеріал, щоб не порушити логіку науки; з чого починати навчання і в якій послідовності будувати його; як встановити зв’язок між новим і вже вивченим матеріалом тощо. Принцип систематичності навчання.

“ Усе повинно йти в нерозривній послідовності: щоб все сьогоднішнє закріплювало вчорашнє і прокладало шлях завтрашньому”.

“В навчанні йти від фактів до висновків; від прикладів до правил ( індуктивний шлях); від легкого до важкого; від загального до часткового ( дедуктивний шлях )”.

“Знання необхідно зводити до певної системи, для цього необхідно домагатися, щоб учні усвідомлювали зв’язки між явищами ( термінологія сучасної дидактики: вчити дітей встановлювати причино – наслідкові зв’язки, для цього діти повинні відповідати на питання – Чому? )”.

9. Принцип вправ і міцності засвоєння знань. Показником повноцінності знань і навичок є не лише ступінь їх усвідомлення, але й те, наскільки глибоко, ґрунтовно і Міцно засвоїли учні ці знання і навички. Цьому важливому завданню навчання і виховання спеціально служать вправи і повторення, що проводяться систематично. Принцип міцності знань.

“ Треба закладати міцний фундамент”.

Необхідно :

не поспішати пояснювати, розставляти акценти ( сучасна точка зору: навчати необхідно швидкими темпами );

ясно, чітко викладати;

збуджувати і розвивати пізнавальну активність ( викликати потребу у пізнанні );

розкривати причино – наслідкові зв’язки;

повторювати;

виконувати вправи.

10. питання про методи навчання. 3 точки зору успішності навчання Коменський надає особливого значення використанню таких методів, які забезпечують свідоме, легке, ґрунтовне засвоєння матеріалу, що вивчається.

11. Про самостійну роботу учня і про виконання необхідних записів. Він радить, щоб учні переписували в свої щоденники, пам’ятні зошити чи збірники те, що вони чують чи читають в книгах.

12. На особливу увагу в теорії навчання Коменського заслуговує його вимога того, щоб в процесі навчання була врахована обдарованість учня і щоб метод навчання повністю відповідав завданню розвитку цієї обдарованості в потрібному напрямку.

ВИСНОВОК:

Отже, Коменський вимагав від вчителя розвивати пізнавальні інтереси у дітей. ( Сучасна дидактика: пізнавальний інтерес – це основний мотив навчання, мотив – це внутрішній збудник ).

Необхідно:

розкривати користь знань;

чіткість, ясність викладу вчителя;

наочність;

заохочувати дитячу спостережливість;

схвалення з боку вчителя ( гуманність );

привабливість шкільної обстановки;

Принцип посильності – розташовувати матеріал за ступенями віку;

- пропонувати дітям лише те, що їм доступне;

- “іти від легкого до важкого”;

“від загального до часткового” – ( дедуктивний шлях );

“від одиничного до загального” – (індуктивний шлях );

“від близького до далекого”.

Напрямки виховання, які визначив Коменський:

моральне виховання;

фізичне виховання; Всебічний

розумове виховання; розвиток

естетичне виховання; особистості.

трудове виховання;

релігійне виховання ( додав Коменський ).

Коменський шукав причини вад людського суспільства, одним із шляхів їх усунення вважав правильно організоване виховання. Вважав, що освіта – це фундамент моральності людини.

“ Аморальні і порочні ті, хто не отримав освіти”.

Зміст виховання:

( Що виховувати ? )

виховувати мудрість;

поміркованість, раціональність;

мужність;

витривалість;

чесність;

справедливість;

та інші (всього є 181 моральних якостей).

Засоби виховання:

приклади;

настанови;

бесіди;

правила життя.

Основне у вихованні – виховувати звички моральної поведінки. Сучасна наука: щоб виховати людину необхідно : формувати свідомість; викликати, розвивати почуття, формувати моральну поведінку, адекватну свідомість :

Свідомість --- Почуття --- Поведінку

Звички стосуються поведінки, звички – це не когнітивний рівень ( рівень свідомості ), а емотивний рівень ( рівень підсвідомості ). Звички – це автоматизовані дії, які сформувалися у результаті багаторазового повторення одних і тих же дій. Виступав Коменський також проти тілесних покарань, але допускав суворі покарання (“грім і блискавку”) за проявлення безбожжя.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.