Хроматометрія

Хроматометрія - титриметричний метод аналiзу, в якому окисниками є K₂Cr₂O₇ або K₂CrO₄:

Cr₂O₇^2– + 14 H⁺ + 6 ē « 2 Cr³⁺ + 7 H₂O,

Е°(Cr₂O₇^2–/2Cr³⁺) = +1,33 B;

f(К₂Cr₂O₇)=1/6.

Найчастiше як титрант використовують розчин K₂Cr₂O₇ з С(1/6 К₂Cr₂O₇)=0,1 М, який можна приготувати за точною наважкою чистого препарату або з фіксаналу.

Оскільки відновлення йонів Cr₂O₇^2– до Cr³⁺ відбувається за участю Н⁺, то дихроматометричне титрування проводять в кислому середовищі. Калій дихроматом на відміну від калій перманганату можна титрувати в хлориднокислому середовищі, під час цього йони С1^– не окиснюються, оскільки стандартний потенціал пари С1₂/2С1^– (+1,36 В) практично співпадає з Е°(Cr₂O₇^2–/Cr³⁺) = 1,33 В. Проте, за концентрацій НС1 більших, ніж 2 М, а також під час кип’ятіння дихромат окиснює йони С1^– до С1₂.

Кінцеву точку титрування в дихроматометрії фіксують або безіндикаторним способом (за зеленим забарвленням розчину в кінці титрування, зумовленим присутністю солей Cr³⁺) або за допомогою окисно-відновних індикаторів. Найчастіше використовують дифеніламін.

Хроматометричне титрування має ряд переваг над іншими окисно-відновними методами:

- розчини K₂Cr₂O₇ i K₂CrO₄ готують за точною наважкою і використовують як первинні стандарти;

- під час зберігання у закритому посуді розчин K₂Cr₂O₇ є стійким;

- розчином K₂Cr₂O₇ можна користуватись тоді, коли окиснення потрібно проводити під час нагрівання та на холоді;

- титрувати калій дихроматом можна в хлориднокислому середовищі;

- введення в реакційну суміш фосфатної кислоти розширює область застосування хроматометрії.

Поряд з перевагами існують недоліки:

- K₂Cr₂O₇ є слабшим окисником;

- окисно-відновні реакції в хроматометрії проходять повільно;

- у випадку титрування калій дихроматом утворюються йони Сr³⁺, які надають розчину зеленого забарвлення, що ускладнює фіксування точки еквівалентності.

Калій дихромат використовують для визначення відновників (Fe²⁺, Mn³⁺, Mn⁴⁺, W³⁺, V⁴⁺, Mo³⁺, Te⁴⁺, Ti³⁺, SO₃^2–, S₂O₃^2–, J^–, спирти, гідрохінон, гліцерин та ін.) та окисників (V⁵⁺, Mo⁶⁺, Fe³⁺, NO₃^–, H₂O₂), попередньо відновивши їх до нижчих ступенів окиснення.

ЛЕКЦІЯ №4

Комплексонометричний аналiз

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.047 сек.