Розрахунки в гравiметричному аналiзi

а) Розрахунок величини проби.

Наважку проби m_o, необхідної для виконання аналізу, розраховують, виходячи з рекомендованої маси гравiметричної форми, яка становить:

- для кристалiчних осадiв до 0,5 г;

- для аморфних осадiв ~ 0,1 г.

Враховуючи стехiометрiю перетворення аналізованої речовини (АР) в гравіметричну форму (ГФ):

a AР® b ГФ,

молярнi маси аналізованої речовини М(АР) та гравiметричної форми М(ГФ), а також можливу масову частку її в наважцi ω (%), величину наважки [г] для кристалічних осадів, знаходять як:

, (8.5)

де a, b - стехіометричні коефіцієнти.

Для аморфних осадів

. (8.6)

б) Визначення кiлькостi розчинника.

Як розчинник проби використовують воду, розчини кислот або лугiв, сумiшi кислот. Якщо форма осадження є кристалiчною, то розбавляють пробу до одержання ~ 0,1 М розчину. Якщо ж форма осадження має аморфну структуру, то наважку розчиняють в мiнiмальнiй кiлькостi розчинника для одержання концентрованого розчину.

в) Розрахунок кiлькостi осаджувача.

Об’єм розчину осаджувача розраховують, виходячи з можливого максимального вмiсту визначуваного компонента в пробi за стехiометричним рiвнянням. Осаджувач беруть у півторакратному надлишку від розрахованого.

г) За масою гравiметричної форми m(ГФ) можна обчислити вмiст визначуваного компонента т(АР), користуючись молярними масами та стехiометричними коефiцiєнтами.

В загальному випадку: т(ГФ) – т(AР),

b·М(ГФ) – а·M(АР),

(8.7)

де - гравiметричний фактор (величина постiйна). (8.8)

Гравіметричний фактор дорівнює відношенню молярної (атомної) маси визначуваного компонента до молярної маси гравіметричної форми з врахуванням стехіометричних множників (а та b). Тому

%. (8.9)

Гравіметричний аналіз характеризується високою точністю і використовується для визначення різноманітних речовин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.