Специфічних грунтів.

Специфічними називають грунти, особливі (специфічні) за складом, станом і властивостями – просадкові, засолені, штучні, елювіальні, здатні до набрякання та ін. При проведенні інженерно-геологічних вишукувань в районах розповсюдження таких грунтів до технічного завдання слід внести деякі додаткові вимоги, пов`язані з необхідністю визначення границь розповсюдження, потужності, складу, стану, умов залягання та інших характеристик специфічних грунтів.

Розвідувальні виробки розміщуються густіше , особливо в місцях максимального прояву специфічних властивостей, з урахуванням вивчення характерних для таких грунтів форм рельєфу.

Частину гірських виробок слід проходити у вигляді шурфів та дудок з метою детальнішого вивчення інженерно-геологічної будови основи, умов залягання та відбору зразків-монолітів грунту для лабораторного дослідження.

На ділянках розповсюдження специфічних грунтів розвідувальні виробки слід проходити на повну їх потужність, або до глибини, де наявність таких грунтів не буде впливати на стійкість будівель і споруд, що проектуються.

При значній потужності товщі специфічних грунтів допускається добурювання шурфів і дудок свердловинами з відбором монолітів ґрунтоносами. На стадії передпроектної документації і техпроекту всі виробки повинні задовольняти ці вимоги, а на стадії робочої документації – не менше 50% виробок.

Усі гірничі виробки після закінчення робіт ліквідуються шляхом їх засипання з трамбуванням чи тампонуванням глиною або цементним розчином.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.