Поняття про мовленнєвий етикет

Етикет (франц. — прикріплювати) — зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності при дворах монархів, титулованих осіб,а також у дипломатичних колах; переносно — правила поведінки.

Етикет – установлені норми поведінки і правила ввічливості в якому-небудь товаристві. Доцільно розрізняти три близькі, але не однакові за обсягом і змістом поняття: мовний етикет, мовленнєвий етикет і спілкувальний (комунікативний) етикет.

Мовний етикет — сукупність "словесних форм ввічливості, прийнятих у певному колі людей, у певному суспільстві, у певній країні". Це функціональна підсистема мови зі своїм набором знаків (слів, стереотипних фраз) і граматикою (правилами поєднання цих знаків), тобто набір засобів вираження.

Мовленнєвий етикет — система стандартних, стереотипних словесних формул, вживаних у ситуаціях, що повторюються повсякденно: вітання, прощання, вибачення, запрошення, побажання тощо, отже, це вибір мовних засобів вираження, засоби їх реалізації, застосування мовного етикету в конкретних актах спілкування.

Спілкувальний (комунікативний) етикет — використання мовних і позамовних (невербальних) засобів спілкування.

Сукупність усіх можливих етикетних формул становить систему мовного етикету кожного народу. До неї входять сталі вирази, зумовлені різними комунікаційними ситуаціями, стосунками з іншими людьми, такими, як звертання, привітання, знайомство, подяка, побажання, прохання, пропозиція, згода, вибачення, відмова, прощання тощо. Вони мають свідчити про вихованість і ввічливість співрозмовників, взаємоповагу, доброзичливість, добре ставлення один до одного.

Кожна мовна ситуація має кілька синонімічних етикетних формул, і частота використання їх неоднакова. Наприклад, люди, зустрічаючись один з одним, вітаються: добрий ранок, доброго ранку, з добрим ранком Вас, добрий день, добридень, доброго дня, добрий вечір, вечір добрий, добривечір, доброго здоров'я, здоров, дай Боже здоров'я, як ся маєте, як ся маєш, з неділею Вас тощо. Послуговуватися цими формулами треба відповідно до конкретної життєвої ситуації, враховуючи вік і становище співрозмовника, місце спілкування, час, інші обставини.

На вибір етикетного виразу істотно впливає й тональність спілкування. Вона може бути звичайна, висока чи фамільярна. Це залежить від стосунків між співрозмовниками, характеру розмови.

Етикетні формули відповідають національно-культурним традиціям суспільства або окремого соціуму. У кожного народу складається свій традиційний мовний етикет, причому кожний соціум, регіон має характерні йому формули, що зумовлено звичаями, ритуалами, специфікою мовного узусу. Мовний етикет визначається також соціальним статусом мовців, рівнем їхньої освіти й виховання, статтю, віком, емоційністю ситуації.

Мовленнєві етикетні форми, зазвичай, не вносять у комунікативний акт нової логічної інформації; вони є засобами вираження контактновстановлювальної інформації.

Формули етикету в процесі мовлення не створюються, а відтворюються в типових комунікативних ситуаціях, що полегшує спілкування. Мовленнєвий етикет — це спосіб ведення розмови, манера говорити, вміння слухати і розповідати.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.