Лідер як джерело заохочень і покарань.

Лідер як третейський суддя й миротворець. Ця функція у відомій мері пов'язана з попередньої. В умовах конфліктів між членами групи лідер повинен виступати як суддя й утішник одночасно, тобто когось заохочувати, а когось карати.

Лідер як зразок поводження. У деяких типах груп лідер служить моделлю поводження для інших членів групи, тобто наочно показує, якими вони повинні бути й що повинні робити.

Лідер як символ групи. Лідери починають виконувати функцію символів: їхні імена привласнюють всьому руху (і побічно - його учасникам); у приватному бізнесі власники фірм самі здійснюють таку символізацію, розглядаючи свою справу як продовження своєї особистості; релігійні плини й секти носять імена своїх засновників досить тривалий час і т.д. Рівною мірою це стосується різних наукових шкіл, представники яких навіть після смерті лідера ідентифікують себе з ним.

Лідер як фактор, що скасовує індивідуальну відповідальність. Нерідко лідер відіграє важливу роль для членів групи у звільненні їх від відповідальності за особисті дії, який вони хотіли б уникнути. Улюблені вираження лідерів: «Всі претензії до мене», «Дійте від мого ім'я», «Передайте, що я наказав» - ставляться саме до цієї функції.

Лідер як провідник світогляду. Лідер у більшості випадків є джерелом цінностей і норм, що становлять груповий світогляд. У цілому воно відображає ідеологію того суспільства, до якого належить група.

Лідер як «батько». Численні функції лідера одержують інтеграцію у всеосяжній ролі «батька» для членів групи.

Риси "слабкого" керівника

Якості сильного керівника є не більш ніж мета, до якого потрібно прагнути. Так що в житті навряд чи найдеться менеджер, на всі 100% відповідним цим вимогам. Але разом з тим будь-який керівник повинен на всі 100% не відповідати характеристикам слабкого керівника. Адже знати, яким не треба бути - це перший крок до того, щоб знайти свій шлях і стиль у менеджменті.

Отже, які ж загальновизнані, типові риси "слабкого" (поганого) керівника?

1. Завжди зіштовхується з масою несподіваних, непередбачених обставин і витрачає на їхнє усунення колосальну кількість часу й зусиль. «От тобі й раз!», «Усе в нас не слава Богові!». Відбувається це тому, що він, по-перше, не може вгадати, відчути наближення проблем якого-небудь роду й підготуватися до них заздалегідь і, по-друге, увесь час займається другорядними питаннями, випускаючи з виду головне - стратегічні завдання.

2.Переконаний, що знає справу й вміє її робити краще всіх, тому все намагається робити сам. В основі цього - нерозуміння як мінімум двох найважливіших аксіом менеджменту, а саме:

а) абсолютно нормальним є те, що щодня менеджер повинен вирішити набагато більше завдань, чим він фізично здатний. Тому грамотний професійний менеджер розподіляє частину завдань серед своїх підлеглих, делегуючи їм також і відповідні повноваження. Він змушений це робити й добре знає, як це робити правильно;

б) абсолютно нормально, що багато працівників знають свою справу не гірше, а краще, ніж шеф. Хто провадить - того не управляє, хто управляє - той не провадить. Справа шефа - управляти (провадити щось руками інших людей), а не виконувати все, що потрібно, самому. Професійний менеджер організує людей на працю й знає, як робити це максимально ефективно.

«Колектив займається розвитком виробництва, керівник - розвитком колективу».

3.Зайнятий справами, намагається вникати в усі, тому практично не має часу. Найчастіше пишається своєю зайнятістю. Приймає відвідувачів, одночасно розмовляє по телефону, підписує наказ і дає усні розпорядження підлеглим.

4.Завалює паперами письмовий стіл. При цьому зовсім незрозуміло, які з них важливі, які термінові, а які взагалі не потрібні. Найчастіше при такому «порядку» на робочому столі менеджер не тільки не може знайти потрібну йому в цей момент папір, службовий документ, але й демонструє співробітникам невміння або небажання організовувати свою працю, встановлювати пріоритети в справах.

5.Працює з раннього ранку й до пізнього вечора, часом навіть по ночах. У цьому випадку менеджер часто справляє вид людини, завантаженого до межі, що не дає спуску ні собі, ні підлеглим. Нічого, крім жалю, такий керівник не викликає.

6.Його портфель «роздутий» від паперів, які керівник носить із роботи додому й назад. Єдина реальна користь від цього полягає в тому, що перетаскування портфеля може в деякому змісті замінити фізичні вправи. Папка для паперів, легкий дипломат - от до чого потрібно прагнути.

7.Рішення будь-якого, а тим більше важливого питання намагається відкласти. Він сподівається на те, що питання або зважиться сам, або його вирішить хтось іншої.

8.Володіє «чорно-білим» мисленням. Все бачать тільки білим або тільки чорним, його оцінки завжди однозначні, категоричні, не мають відтінків. Це приводить до того, що менеджер втрачає можливість досягати компромісу.

9.Надає занадто велике значення випадковим, несуттєвим деталям, не вміє відрізнити головне від другорядного.

10. Намагається придбати репутацію гарного керівника й робить це оригінальним чином - або фамільярничаючи з підлеглими (варіант « сорочка-хлопець»), або, використовуючи принцип відкритих дверей, коли в його кабінет іде хто хоче, коли хоче й по якому завгодно питанню.

11. Намагається уникати відповідальності, схильний звертати провину на інших.

12. Привласнює собі успіхи свого колективу й окремих його співробітників.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.