Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Умови використання концентраторів, УВАТС

Концентратори використовуються з метою скорочення довжини АЛ і встановлюються в місцях з великою концентрацією абонентів (квартирного сектору). Кінцеве рішення про встановлення концентраторів приймається під час проектування після ТЕ порівняння варіантів організації зв’язку.

Включення УВАТС необхідно узгодити з адміністрацією МТМ (СТМ) з врахуванням наступних вимог:

- кількість абонентів УВАТС з правом зовнішнього зв’язку повинно бути не менше 20-30%;

- для абонентів адміністративно-господарчих підприємств, готелів може бути 80-100%;

- вихід на МТМ надається не менше, ніж 50 абонентам;

- ЗЛ між УВАТС і опорною АТС повинні бути однонаправленими. Назва „вих.”, „вх.” ЗЛ надається по відношенню до УВАТС. Їх кількість визначається на основі розрахункового навантаження (втрати при місцевому зв’язку – 0, 005; при міжміському – 0, 001).

 

Побудова мережі наступного покоління на базі МТМ

На сьогоднішній день практичне значення має сценарій розвитку NGN на базі існуючої мережі ТМЗК, яку можна розділити на три великі групи: мережі без вузлоутворення; мережі з вузлами вхідних повідомлень; мережі з вузлами вхідних і вихідних повідомлень. Розглянемо приклад розвитку МТМ без вузлоутворення.

Така мережа будується, як правило, у невеликих містах. Під модернізацією інфокомунікаційної системи розуміється створення сучасної мережі класу "Triple-Play Services", що забезпечує передачу трьох видів інформації: мова, дані й відео.

Значна частина МТМ побудована за принципом зв'язку комутаційних станцій "кожна з кожною". Раніше подібний спосіб організації міжстанційних зв'язків використовувався в містах при ємності МТМ не більше 80 тис. номерів. При використанні цифрових комутаційних станцій топологія "кожна з кожною" стає економічно доцільною для МТМ, ємністю в кілька разів більшою.

Для МТМ без вузлів можуть використовуватися різні сценарії переходу до NGN. Проте, можна розробити загальний підхід. Для ілюстрації пропонованих рішень обрана модель МТМ, показана на рисунку 5.1. Вона складається із шести РАТС. РАТС 4 виконує також функції вузла сельскоприміського зв'язку (ВСП), який необхідний для зв'язку з АМТС. Звичайно таку РАТС називають комбінованою станцією. Передбачається, що РАТС1, РАТСЗ і РАТС4 – аналогові комутаційні станції. Цифрове комутаційне обладнання використане для побудови РАТС2, РАТС5 і РАТС6.

Рисунок 5.1 - Модель МТМ, що модернізується

Кількість можливих структур NGN для такої моделі невелика. Тому можна використовувати метод перебору всіх припустимих рішень, щоб вибрати оптимальну структуру NGN. Структуру NGN можна вважати оптимальною, якщо при обраному критерії (як правило, при мінімальних витратах оператора на реалізацію проекту) і заздалегідь заданих обмеженнях визначені основні атрибути мережі. Їхніми характерними прикладами можна вважати:

- чисельність комутаторів (включаючи шлюзи) різного призначення;

- місця розташування цих комутаторів і їх пропускну здатність;

- схему зв'язку комутаторів між собою.

NGN починає формуватися з рівня міжміського зв'язку. Тому передбачається, що замість АМТС буде встановлений магістральний комутатор (МК), який забезпечує транзит IР-пакетів, що містять інформацію будь-якого виду (мова, дані, відео), у мережі міжміського й міжнародного зв'язку. На рисунку 5.2 показаний початковий етап модернізації МТМ, яка складається із двох площин. Верхня площина ілюструє основні зміни, що стосуються мережі сигналізації. У нижній площині показана структура мережі, по якій передається інформація користувачів (для NGN – IР-пакети).

У місті починає формуватися мережа IP, що підтримує показники якості обслуговування (QoS), які визначені для NGN. Перелік таких показників повинен бути встановлений Адміністрацією зв'язку. Підставою для нормування показників QoS може слугувати, наприклад, Рекомендація Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) Y.1541. На початковому етапі створення NGN у мережі IP може використовуватися всього один комутатор.

У розглянутому прикладі чотири мультисервісні абонентських концентратора (МАК) забезпечують обслуговування абонентів, які раніше були включені в РАТСЗ і РАТС4.

Вибір оптимального числа МКД і МАК – окреме завдання, для рішення якого необхідно провести досить складні економіко-математичні розрахунки. Для визначення загального підходу до модернізації МТМ, точне значення числа МКД і МАК не потрібне. У межах IР-мережі показаний також транспортний шлюз MG (Media Gateway), який забезпечує взаємодію МАК з усіма РАТС, що використовують технологію "комутація каналів". У мережу IP включений ще один елемент – мультисервісний комутатор доступу (МКД). Він являє собою Softswitch класу 5. П'ятий клас відповідає комутаційному обладнанню, що функціонує на рівні місцевих станцій. Для аналізу функцій МКД необхідно звернутися до верхньої площини рисунка. Шість РАТС, незалежно від типу використовуваного комутаційного обладнання, можна розглядати як пункти сигналізації – SP (signaling point). Таке трактування було запропоновано МСЕ при розробці специфікацій для системи загальканальної сигналізації (ЗКС). Номера SP і РАТС збігаються. Для УСП виділений нульовий пункт сигналізації.

 

 

Рисунок 5.2 - Перший етап модернізації МТМ без вузлів

 

Основою мережі сигналізації в NGN стає комутатор Softswitch. Його функції – у розглянутому прикладі – виконують три МКД, що забезпечує високу надійність інфокомунікаційної системи міста. МКД підтримує всі протоколи сигналізації, необхідні й в NGN, і для взаємодії з експлуатованими РАТС. Ці РАТС можуть використовувати ЗКС-7 або систему сигналізації, яка прийнята для електромеханічних комутаційних станцій. Для сигналізації на ділянках МАК – МКД, між МКД, а також між МКД і Softswitch класу 4 (який установлюється на МК) передбачається використання протоколів SIP або SIPiТ [7], але можливі й інші рішення, відповідні до міжнародних стандартів.

Слід підкреслити, що для взаємодії з аналоговими станціями (у нашому прикладі – з РАТС1) необхідний шлюз сигналізації SG (Signalling Gateway). Справа в тому, що комутатори Softswitch не підтримують процеси обміну сигналами керування й взаємодії, які використовуються у вітчизняних аналогових комутаційних станціях. Передбачається, що в розглянутій моделі МТМ тільки РАТС1 побудована на електромеханічному комутаційному обладнанні з системою сигналізації R2.

У результаті установки нового обладнання створюється база для формування NGN. У правій частині нижньої площини розглянутої моделі показаний тільки один маршрут між кожним МАК і мережею IP. Цей маршрут ілюструє логічний зв'язок МАК з мережею IP. Для надійного зв'язку звичайно використовуються кільцеві топології, які забезпечують включення кожного МАК у мережу IP по двом незалежним шляхам.

На рисунку 5.3 показано один з можливих сценаріїв подальшої побудови NGN. Він розглядається як другий етап модернізації МТМ і заснований на заміні двох комутаційних станцій: РАТС1 і РАТС2 і цікавий з погляду мінімізації витрат на мережу доступу.

Установка МКД1 має на увазі реконструкцію мережі доступу, у якій з'являються ще три МАК. Між абонентами семи експлуатованих МАК усі види інформації передаються у вигляді IР-пакетів. Управляють з'єднаннями два МКД. Перехід до технології "комутація каналів" необхідний тільки для з'єднань, які встановлюються з терміналами, включеними в РАТС5 або РАТС6.

Радикальні зміни властиві мережі сигнализації. Тільки для РАТС5 і РАТС6 використовуються системи сигналізації, реалізовані для телефонного зв'язку. Усі інші елементи міської мережі (МАК і МКД) взаємодіють між собою по єдиній системі сигналізації, прийнятій для NGN. Топологія мережі стає усе більш схожою на структуру NGN, формування якої завершується на третьому – заключному – етапі. Цей етап (рис. 4.4) приводить до створення мережі зі структурою, яка була обрана завчасно у якості оптимального рішення. Вибір структури – предмет окремого дослідження, але його результат не впливає на пропоновану методологію модернізації МТМ.

 

Рисунок 5.3 - Другий етап модернізації МТМ без вузлів

Передбачається, що всі МКД повинні бути зв'язані між собою для забезпечення високої надійності системи сигналізації NGN. Крім того, передбачена організація двох незалежних напрямків для обміну інформацією з устаткуванням Softswitch класу 4, який, швидше за все, буде розташовуватися в центрі міста. Вихід до цього Softswitch може здійснюватися через МКД1 і через МКД2. Таке рішення гарантує надійний зв'язок модернізованої міської мережі з верхніми рівнями ієрархії національної інфокомунікаційної системи.

Сценарії модернІзацІЇ МТМ можуть різнитися темпами заміни експлуатованого комутаційного обладнання, чисельністю МКД і МАК в IР-мережі, а також іншими атрибутами. Вони не впливають на методику поетапного створення NGN. Вона універсальна. Необхідно згадати ще одну проблему – вибір структури мережі IP і тих технологій, які необхідні для підтримки показників QoS. He применшуючи актуальності рішення цих завдань, слід зазначити, що витрати оператора на створення мережі IP суттєво менші тих інвестицій, які будуть потрібні для заміни всіх РАТС і реалізації сучасної мережі доступу.

 

 

Рисунок 5.4 - Третій етап модернізації МТМ без вузлів

 




Переглядів: 890

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.