Основні показники пожежовибухонебезпечності деяких горючих газів

					Концентраційні	Мінімальна 1
№ зп.	Назва горючого газу	Молекулярна маса	Густина, кг/м³(зан. у.)	Температура самоспалаху-вання (і_сс), °С	межі спалахування, % об"єм.	енергія запалювання.!
			НКМ/ВКМ	мДж
	Аміак	17,03	681,4*		15/28
	Ацетилен	26,04	1,177		2,5/81
	Бутан	58,12	2,672		1,8/9,1	0,25
	Водень	2,02	0,090		4,0/75	0,017
	Етан	30,07	1,356		2,9/15	0,24
	Етилен	28,05	1,259		3,0/32	0,12
	Метан	16,04	0,717		5,0/15	0,28
	Окис вуглецю	28,01	1,250		12,5/74	—
	Пропан	44,09	500,5*		2,1/9,5	0,25
10.	Сірководень	34,08	1,539		4,3/46	—

Примітка:* Густина в зрідженому стані.

Нижню та верхню межу поширення полум'я (спалахування) С суміші кількох горючих речовин при початковій температурі суміші 25 °С можна орієнтовно визначити за формулою Ле-Шателє: (8.21)

де п — кількість горючих компонентів суміші; С_к — концентрація к-то компонента в суміші;

С_тк — концентраційна межа (НКМ або ВКМ) поширення полум'я к-го компонента суміші.

Приклад 8.4.Визначити нижню та верхню концентраційні межі спалахування суміші природного газу, до складу якого входять: метан — 80%, етан — 10%, пропан — 5% та бутан —5%.

Знайшовши за табл. 8. 8 НКМ та ВКМ усіх складників природного газу визначаємо за формулою 8.21 його нижню та верхню концентраційні межі спалахування:

об’єм.,

об’єм.

Приклад8.5. Визначити нижню концентраційну межу спалахування в г/м³розчинника Р-4, який складається з бутилацетату — 12%, ацетону — 26% та толуолу — 62%.

Для розрахунку необхідно перевести концентрації із об'ємних одиниць в масові за формулою 8.20, попередньо визначивши молекулярну масу складників розчинника Р-4 (табл. 8.4) та значення їх НКМ (табл. 8.7):

10*92,14*1,3

для толуолу С_т =------------------ — = 53,5 г/м³;

22,4

10*58,08*2,2

для ацетону С. =------------- = 57,0 г/м³;

22,4

для бутилацетату С_Б

г/м³

Наближено нижня концентраційна межа спалахування розчинника Р-4 буде становити

Приклад 8.6.Визначити, яка кількість бензину може створити вибухонебезпечну концентрацію у приміщенні, вільний об'єм якого становить V_ВІЛ = 100 ж³.

Розрахункова кількість парів бензину пг, яка може створити вибухонебезпечну суміш з концентрацією на рівні нижньої концентраційної межі С_нкм = 0,76% становить:

або 0,76*3,5=2,66 кг.

де 3,5 кг/' м³ — густина парів бензину (табл. 8.4).

Оскільки густина бензину становить 730 кг/м³, то 2,66 кг бензину в рідкому стані займає об'єм 3,64 л.

Таким чином, 3,64 літра автомобільного бензину може створити в приміщенні з вільним об'ємом 100 м³ вибухонебезпечну концентрацію при умові його повного випаровування.

Приклад 8.7.В приміщенні фарбувального цеху об'ємом У_пр = 800 м³ можливе розлиття ацетону, який використовується як розчинник. Для зменшення площі розлиття, а відтак і випаровування ацетону на дільниці приготування та змішування фарби площею 9 м² підлога виконана на 3 см нижче рівня підлоги цеху. Температура в приміщенні 20 °С.

Розрахувати, яка кількість ацетону може створити у приміщенні вибухонебезпечну концентрацію з повітрям і за який час.

Розглянемо критичну ситуацію, коли в результаті відключення електроенергії витяжна вентиляція цеху не працює.

Кількість парів ацетону т, що може створити вибухонебезпечну концентрацію при нижній концентраційній межі спалахування, С_нш = 2, 2% (табл. 8.7), становить:

м³ або кг

де 2 кг/м³ — густина парів ацетону (табл. 8.4).

Визначимо час Т випаровування ацетону при його розлитті в кількості, достатній для утворення вибухової суміші

с, або 1,3 години,

де W— інтенсивність випаровування (табл. 8.4);

F — площа випаровування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.