Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Старість і старіння як соціальні феномени

СОЦІАЛЬНА РОБОТА: В 3-Х Ч. — К.: ВИД. ДІМ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ», 2004.— 166 С.

Соціальна робота з людьми похилого віку.. 2

1.1. Старість і старіння як соціальні феномени.. 2

1.2. Теоретичні засади та принципи роботи.. 5

1.3. Методи і методики роботи.. 10

1.4. Організація надання допомоги.. 15

1.5. Приклади діяльності соціальних служб. 20

УЗАГАЛЬНЕННЯ.. 23

Запитання та завдання до теми.. 23

Використана література та джерела інформації 24

Соціальна робота з дітьми, які залишилися без батьківського піклування.. 26

2.1. Сирітство та бездоглядність як соціальні явища.. 26

2.2. Теоретичні засади та принципи роботи.. 29

2.3. Методи і методики роботи.. 33

2.4. Організація надання допомоги.. 38

2.5. Приклади діяльності соціальних служб. 46

Запитання та завдання до теми.. 51

Використана література та джерела інформації 52

3. Соціальна робота з людьми, ЯКІ МАЮТЬ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ. 53

3.1. Особливості психічних розладів. 54

3.2. Теоретичні засади та принципи роботи.. 57

3.3. Методи і методики роботи.. 60

3.4. Організація надання допомоги.. 67

3.5. Приклад діяльності соціальної служби.. 73

Узагальнення .. 77

Запитання та завдання до теми.. 78

Використана література та джерела інформації 79

Соціальна робота з людьми з інтелектуальною недостатністю. 80

4.1. Становище людей з інтелектуальною недостатністю. 80

4.2. Теоретичні засади та принципи роботи. 83

4.3. Методи і методики роботи. 86

4.4. Організація надання допомоги. 91

4.5. Приклади діяльності соціальних служб. 96

УЗАГАЛЬНЕННЯ. 98

Запитання та завдання до теми.. 99

Використана література та джерела інформації. 100

Соціальна робота з людьми із залежністю від психоактивних речовин.. 102

5.1. Залежність від психоактивних речовин.. 102

5.2. Теоретичні засади та принципи роботи.. 105

5.3. Методи і методики роботи.. 109

5.4. Організація надання допомоги.. 118

5.5. Приклад діяльності соціальної служби.. 121

Узагальнення. 125

Запитання та завдання до теми.. 126

Використана література та джерела інформації 127

СОЦІАЛЬНА РОБОТА З БЕЗДОМНИМИ ЛЮДЬМИ.. 128

6.1. Бездомність як соціальне явище. 129

6.2. Теоретичні засади та принципи роботи.. 132

6.3. Методи і методики роботи.. 135

6.4. Організація надання допомоги.. 140

6.5. Приклади діяльності соціальних служб. 143

Запитання та завдання до теми.. 151

Соціальна робота з людьми, ЯКІ ЗАЗНАЛИ НАСИЛЬСТВА В Сім'ї. 151

7.1. Насильство в сім'ї як соціальна проблема.. 151

7.2. Теоретичні засади та принципи роботи.. 155

7.3. Методи і методики роботи.. 159

7.4. Організація надання допомоги.. 166

7.5. Приклади діяльності соціальних служб. 169

Узагальнення. 170

Запитання та завдання до теми.. 171

Використана література та джерела інформації 172

Соціальна робота з людьми похилого віку

Старість і старіння як соціальні феномени

Старіння є невід'ємним елементом розвитку особистості. В онтогенезі людини виділяють періоди дитинства, юності, зрілості та старості. Межа між періодом зрілості та початком старості майже невловима, що обумовлює розбіжності у визначенні віку, з якого починається старість.

Згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), осіб у віці від 60 до 74 років відносять до категорії людей похилого віку, від 75 до 89 років - до старих людей, а від 90 років і старших - до довгожителів [1].Деякі американські фахівці пропонують іншу класифікацію, у якій розрізняють людей старшого віку як «молодих літніх» -65-74 років, старих - віком 75-84 і дуже старих - 85 років і старших [2].

Поняття «людина похилого віку» в Україні стійко асоціюється з віком виходу особи на пенсію, який згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» становить 55 років Для жінок і 60 - для чоловіків.

Заслуговує на увагу думка відомого українського геронтолога Володимира Фролькіса, який вважав, що навіть ^при розгляді старіння як найуніверсальнішого явища природи спостерігаються парадокси: кожний легко визначає різницю між молодою та старою людиною, але ніхто не може дати вичерпну наукову характеристику сутності старіння ^та механізмів його розвитку [3]. Тоді як російський вчений-геронтолог Іполит Давидовський категорично заявляв, що жодних точних календарних дат настання старості взагалі не існує [4].

З біологічної точки зору старіння пов'язується зі змінами, що відбуваються на всіх рівнях організації живої матерії -молекулярному, клітинному, системному; на рівні цілісного організму [5]. В цьому контексті старіння розглядається як згубний процес, що настає в результаті наростаючої з віком руйнівної дії зовнішніх та внутрішніх факторів та призводить до недостатності функцій організму [6].

Для об'єктивнішого розуміння старіння його можна розглядати як процес, що складається з трьох компонентів:

- біологічне старіння - зростання вразливості організму і підвищена ймовірність смерті;

- соціальне старіння - зміна патернів поведінки, статусів, ролей;

- психологічне старіння - вибір способу адаптації до процесів старіння, нових стратегій подолання труднощів [7].

Представники холістичного підходу пропонують при розгляді процесу старіння враховувати більше аспектів, а саме: календарний (хронологічний); біологічний; сексуальний; психологічний; соціальний; духовний [8].

Отже, однозначної думки щодо віку, з якого починається старість, немає, адже старіння - це процес, і саме в цьому контексті необхідно розглядати феномен старості.

У житті старої людини зазвичай відбуваються зміни, що зачіпають усі сфери життя: виробничу, сімейну, громадську, особисту. Часто різнопланові проблеми людей похилого віку об'єднують у три великі групи: 1) здоров'я і медична допомога; 2) матеріальне становище; 3) інтеграція в суспільство [9]. Старість пов'язана з розвитком вікової патології, зміною фізіологічних функцій, втратами (які часто не помічаються самою людиною). Такі втрати можуть стосуватися фізіологічних і біологічних обмежень, погіршення здоров'я, зниження соціальної активності, зміни соціальної ролі і самоідентичності, втрати безпеки [10].

Одним із головних актуальних завдань сучасного суспільства є створення умов гідного життя літнім людям, які становлять нині п'яту частину населення України. За прогнозами фахівців, передбачається інтенсивне старіння населення на початку XXI сторіччя, а також збільшення середньої очікуваної тривалості життя. Тобто процес старіння супроводжуватиметься значним зростанням кількості осіб старечого віку (старших 75 років) у загальній кількості людей літнього віку, які входять у групу ризику більшої потреби у медичній та соціально-побутовій допомозі.

Паралельно з процесами старіння населення відбувається трансформація сучасної сім'ї та відокремлення її поколінь за місцем проживання. За даними Міністерства праці і соціальної політики, в Україні окремо від дітей проживає близько 2 млн подружніх пар у віці 60 років і старше і понад 2 млн громадян похилого віку, що мешкають самотньо. Серед них 754 тис. потребують різних видів побутової допомоги, у тому числі у віці 75-80 років - понад 300 тис. осіб. Проблеми людей похилого віку, особливо самотніх, на тлі низьких пенсійних виплат загострюються ще й за умов існування дефіциту дешевих товарів вітчизняного виробництва, зростання цін на комунальні послуги і продовольчі товари, нерозвинутої сфери побуту, незадовільної медичної допомоги, втрати суспільством почуття милосердя. Зазначені труднощі доповнює відсутність грошових заощаджень, фінансова неспроможність ремонту власного житла, недостатнє харчування тощо. Подолати все це літні люди самостійно не можуть. Частина з них змушена переїздити до спеціалізованих стаціонарних соціальних закладів, потребує постійної сторонньої допомоги, обслуговування на дому.

Загалом, щороку кількість літніх на планеті збільшується на 2,4 %. За прогнозами, до 2020 року кількість літніх людей може зрости до одного мільярда осіб. Демографічне старіння як глобальна тенденція розвитку сучасної цивілізації привертає увагу до становища людей похилого віку в сучасному світі. Ця демографічна ситуація обумовлює не лише формування нових потреб літніх людей, а й відмову від уявлень про старість як про інволюцію.

Нині люди похилого віку становлять гетерогенну популяцію кількох поколінь, чимало з них можуть вести самостійний спосіб життя. Однак у суспільстві все ще домінують стереотипи про старість як про «напівіснування», а про людей похилого віку - як про утриманців. Варто звернути увагу на ту обставину, що професіонали також підтримують негативні стереотипи. Так, наприклад, за даними дослідження, проведеного у Великобританії, майбутні медичні сестри не очікували задоволення від сестринської роботи в геріатричних закладах; а багато з тих, хто вже працював у таких закладах, вважали свою роботу «нудною» і такою, що «виснажує» [11].

Перехід на нові принципи розвитку, перегляд системи цінностей, притаманних сучасному суспільству, вносять корективи в життя всіх поколінь, зокрема й старшого. Зміна соціального статусу старої людини, зумовлена насамперед припиненням або обмеженням трудової діяльності, трансформацією ціннісних орієнтирів, самого способу життя та спілкування, а також виникнення різноманітних утруднень як у соціально-побутовій, так і в психологічній адаптації до нових умов, диктує необхідність відпрацювання та реалізації специфічних підходів, форм і методів соціальної роботи з людьми похилого віку.

Тому завданням соціальної роботи з літніми людьми є не тільки організація довготривалого догляду, а й надання цим людям можливостей реалізовувати свої здібності, брати участь у громадській діяльності; сприяння адаптації особистості до нових умов, відшукуючи незадіяні на попередніх етапах життєвого шляху ресурси, тощо.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.