Економічні функції держави в умовах ринку.

Сутність державного регулювання ринкової економіки більш повно розкривається в тих функціях держави, які вона при цьому виконує. їх здійснення спрямоване на впорядкування та вдосконалення суспільної, колективної та приватної сфер життєдіяльності людей.

У межах кожної країни держава виконує цілий ряд функцій: політична, яка спрямована на забезпечення певної форми суспільного та гармонійного розвитку суспільства; соціальна — передбачає створення умов для відтворення і розвитку людини — головної продуктивної сили суспільства; міжнародна — полягає у забезпеченні суверенітету, захисту національних інтересів у межах взаємодії з іншими країнами світового співтовариства на засадах взаємовигідного співтовариства; економічна — спрямована на формування передумов, необхідних для економічного зростання, соціального прогресу суспільства.

Усі функції держави тісно взаємопов'язані, однак її економічна функція є найважливішою, тому що вона забезпечує реалізацію інших суспільних функцій. В умовах регульованої ринкової економіки держава реалізує такі економічні функції.

Економічні функції державного регулювання ринкової економіки мають ряд постійних функцій та реалізуються шляхом використання форм державного регулювання. Серед них вагома роль належить бюджетно - податковій формі регулюванню, грошово-кредитній, ціновій, адміністративно-економічній.

Функції державного регулювання економіки залежать від соціально-економічного і політичного рівня розвитку держави, компетенції органів державного регулювання, рівня розвитку ринкового господарства, моделі розвитку національної економіки.

Основними функціями державного регулювання економіки є:

- регулювання макроекономічних процесів і пропорцій;

- регулювання зовнішньоекономічних відносин;

- розроблення і регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики;

- захист внутрішнього товаровиробника і пріоритетних виробництв;

- розроблення і регулювання регіональної політики;

- соціальний захист населення;

- захист особи, інтересів товаровиробника і держави;

- утримання і забезпечення ефективної роботи органів державної влади.

У період становлення ринкових відносин до цих функцій долучаються додаткові:

- формування інститутів державного регулювання економіки; створення умов та інфраструктури існування ринку; розвиток місцевого самоуправління;

- здійснення програм роздержавлення і приватизації власності;

- підтримка підприємництва, стимулювання конкуренції; здійснення цінової політики; - кредитно-грошове регулювання, контроль за грошовим обігом.

4. Методи державного впливу на ринкову економіку

Економічні функції держави реалізуються через систему методів, які є сукупністю важелів та засобів впливу на певні сфери та явища економічного життя для досягнення визначених цілей.

Є такі основні методи ДРЕ:

· прямі методи - методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси (держконтракт, держзамовлення, субсидії, субвенції, дотації, прямі витрати уряду, встановлення фіксованих цін, валютних курсів, ліцензування, встановлення державних стандартів І нормативів тощо);

· непрямі методи - сукупність опосередкованихзасобів державного впливу на діяльність суб'єктів економіки (системаекономічних, адміністративних та правових методів).

Адміністративними методами державного регулювання економіки є методи безпосереднього впливу держави на господарську діяльність, що прямо регламентують поведінку суб'єктів господарювання (тому їх і називають прямими методами). Вони проявляються у формі адміністративного впливу на поведінку функціонування і результативність суб'єктів економічної діяльності, обмежуючи певною мірою їх економічну свободу. Адміністративні методи державного регулювання економіки ґрунтуються на командних формах наказів і розпоряджень, які здійснюють ті, хто знаходиться на вищій позиції в ієрархії, тобто цим методам властива вертикальність ієрархічність. їх найхарактерніша ознака полягає в тому, що вони є обов'язковими для виконання тими суб'єктами, яким вони адресовані, тобто мають обов'язкову силу. Ці методи ґрунтуються на силі державної влади і охоплюють засоби заборони здійснювати певні види діяльності, засоби дозволу (ліцензування) і засоби примусу (зобов'язання дотримуватись певних правил здійснення економічної діяльності). В сучасних умовах використовуються різні методи цієї групи (див. схему 6.2).

Другу групу методів державного впливу на ринкову економіку утворюють економічні, або непрямі, методи. Це правові і економічні засоби впливу на економічну діяльність, що не обмежують економічної свободи її суб'єктів. Вони не обов'язкові для виконання адресатом, бо не мають характеру обов'язкової норми, яку адресат повинен виконувати. Але ці методи впливають на його економічні інтереси, тобто ставлять його у таке становище, що він для реалізації своїх інтересів буде здійснювати свою діяльність у напрямі, до якого його спонукає той чи інший метод.

Економічні методи, як і адміністративні, різноманітні. Спеціалісти виділяють три групи таких методів: податково-бюджетні, грошово-кредитні та фінансово-цінові. До першої групи економічних методів насамперед належать податки, що є одним із найефективніших економічних методів державного регулювання ринкової економіки. Це обов'язкові платежі, визначені чинним законодавством країни.

Важливим економічним методом регулюючої ролі держави є субсидії та дотації. Це платежі, які здійснює держава, щоб компенсувати зменшення доходу виробника через низьку ціну товару. Тобто це платіж, який держава сплачує виробникові, щоб підвищити його дохід, бо за низької ціни він не зацікавлений в його виготовленні.

Широко використовуються грошово-кредитні методи впливу держави на економічну діяльність. Ефективними методами цієї групи є відсоткова ставка. її регулювання є зазвичай прерогативою держави, яка використовує її у своїй кредитино-грошовій політиці. Змінюючи рівень відсоткової ставки, держава впливає насамперед на інвестиції, збільшуючи або зменшуючи їх залежно від економічної кон'юнктури і таким чином регулюючи ринкову кон'юнктуру. При цьому держава використовує і такий метод, як грошова емісія, оскільки шляхом збільшення або зменшення обсягу грошової маси в обігу впливає на рівень економічної активності суб'єктів господарювання.

Слід зазначити, що в реальному житті чіткого розмежування адміністративних і економічних методів провести не можна. Обидві групи методів використовуються у їх взаємодії і взаємодоповненні.

Неформальним засобом державного впливу на економіку є переконання. Держава використовує для його реалізації публічні лекції, рекламу, спеціальні програми на радіо і телебаченні, публікації в періодичних виданнях, соціологічні дослідження й опитування, впливаючи таким чином на формування громадської думки, суспільної свідомості, економічного мислення.

Специфічні умови формування сучасної системи державного регулювання економіки України:

· залишки адміністративно-командної системи управління;

· незбалансованість народного господарства (цілі не підкріплені ресурсами);

· значний зовнішній та внутрішній борг;

· нераціональна організаційна структура управління;

· слабка мотивація стратегічної діяльності, домінування тактичного управління;

· відсутність ефективних стимулів до високопродуктивної праці та інтересу до виробничого нагромадження;

· велика питома вага державного сектору, низька ефективність управління в ньому;

· традиційні бюрократизм і корумпованість службовців.

На етапі трансформації основні економічні функції держави пов'язані зі створенням умов для становлення і розвитку соціально - орієнтованої ринкової економіки. Головними виступають: макроекономічна стабілізація і стимулювання економічного зростання; впровадження стабільного ринкового законодавства; проведення інституціональних перетворень; формування конкурентного середовища; кардинальна структурна перебудова; становлення національного конкурентоздатного виробництва; формування ефективної системи соціального захисту населення; забезпечення раціонального входження у світову економіку.

Отже,державне регулювання економіки -це сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава впливає на діяльність суб'єктів господарювання і ринкову кон'юнктуру з метою створення умов для функціонування ринку та вирішення соціально-економічних проблем суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.