Історія кафедри «Кафедра Патологічної фізіології»

Патологічна фізіологія вивчає загальні закономірності патологічних процесів. Вона разом з іншими фундаментальними дисциплінами закладає основи всієї наступної діяльності майбутнього лікаря.

Кафедра патофізіології створена у 1918 році. Протягом всієї історії кафедри її очолювали:

· професор Тальянцев Антон Іванович – засновник і перший завідувач кафедри, (1918-1928);

· професор Бріккер Федір Матвійович, (1928 - 1942);

· професор Стеркін Емануїл Якович, (1945 - 1952);

· доцент Сухотеплий Іван Нікифорович, (1952 - 1968);

· доцент Лук’янець Валентин Вікторович, (1969 -1977);

· професор Сукманський Олег Іванович, (1977 - 1997);

з 1997 року кафедра була об’єднана з кафедрою нормальної фізіології під керівництвом професора Неруша Петра Опанасовича; з 1999 р. знову відокремлена;

· професор Колдунов Виктор Володимирович (1999 - 2010);

· професор Довгаль Генадій Володимирович (2011 - 2012);

· професор Довгаль Марина Анатоліївна (2012 – 2013);

· професор Сілкіна Юлія Валеріївна (з вересня 2013 р.).

Професор Тальянцев Антон Іванович – видатний патолог, один з обдарованих експериментаторів Росії, найближчий учень та співробітник професора А.Б. Фохта, який очолював московську школу загальної патології. Він народився у 1858 році в родині чиновника. Середню освіту отримав у Ярославській гімназії. У 1877 році вступив до Московського університету, який закінчив у 1882 році. У 1892 році захистив дисертацію на ступінь доктора медичних наук і отримав звання приват-доцента. У 1903 р. він обирається екстраординарним професором кафедри загальної і експериментальної патології Московського університету, а з 1912 року – завідуючим цієї кафедри. У 1918 році професор Тальянцев був запрошений на посаду керівника кафедри загальної і експериментальної патології медичного факультету Катеринославського університету. На той час він виконав і опублікував 13 наукових робіт, найбільш значними з яких окрім докторської дисертації , були: вступна лекція на тему «Значення експерименту у патології», навчальні посібники «Короткий курс загальної патології», «Повторювальний курс загальної патології». Необхідно відмітити, що у 1929 році вперше в Росії кафедрою нашого інституту був виданий перший навчальний посібник з практичних занятть для студентів. На титульному листі значилося: «Короткий підручник до практичних вправ з експериментальної патології (для студентів-медиків 3 курсу) , який був складений проф. А.І. Тальянцев і асистент Т.І. Батуренко при кафедрі загальної патології Дніпропетровського Державного Медичного Інституту». За період з 1922 по 1928 роки співробітниками кафедри та її керівником були виконані та опубліковані 7 наукових робіт. Їх тематика була присвячена порушенню місцевого та загального кровообігу, а також впливу змін підшлункової залози на вуглеводний обмін, впливу нервової системи на розвиток запалення, фізіологічній ролі черевних нервів та інші. Важливі експериментальні дослідження професора А.І. Тальянцева, його навчальний посібник перевидавались, що принесло йому широку відомість не тільки на батьківщині, але й за кордоном. Професор А.І. Тальянцев був надзвичайно простою, щирою людиною. Він пішов з життя 8 травня 1929 року після 42 років безперервної самовідданої праці з виховання молодих лікарів. Поховано професора на Севастопольському кладовищі (нині Севастопольський парк) м. Дніпропетровська.

Професор Бріккер Федір Матвійович – представник харківської наукової школи патологів, заснованої А.В. Рєпрєвим, - очолив кафедру патологічної фізіології ДМІ в 1928 році. Середню освіту він отримав у харківській гімназії, в 1916 р. поступив, а в 1920 р. закінчив Харківський медичний інститут. Ще на студентській лаві дуже зацікавився загальною патологією. Після закінчення інституту залишається працювати на кафедрі патологічної фізіології під керівництвом М.М. Павлова. Тут він формується як науковий робітник та набуває ряд видатних якостей організатора, наукового керівника, педагога, вдумливого та допитливого дослідника. Особливу зацікавленість він проявив к вивченню докторських дисертацій, що виходили з військово-медичної академії. В 1925 р. він захищає дисертацію на тему: «Про генез дифтерійної смерті». З приїздом у Дніпропетровськ професор Бріккер головну увагу в науково-дослідницькій роботі кафедри зосереджує на вивчення запального процесу. Матеріали дослідження, отримані професором Ф.М. Бріккером, та його сумісні роботи з А.Чарним, Ф. Суповицькою та Я. Лазарісом, стосувалися порушень вуглеводного, жирового, білкового, газового обміну та динаміці їх змін у запальному становищі. Дані цих досліджень ввійшли в основні навчальні посібники та є загально визнаним і важливим вкладом у вчення про запалення.

Результатом педагогічної діяльності колективу кафедри під керівництвом Ф.М. Бріккера стало видання навчального посібника з патологічної фізіології. В ньому підсумований досвід другого десятиріччя педагогічної роботи кафедри. На жаль, у 1942 р. професор Ф.М. Бріккер зі своєю родиною загинув у Ставрополі від рук гестапо.

У післявоєнний період з 1945 по 1952 рік кафедрою керував професор Емануїл Якович Стеркін – також представник харківської наукової школи. Він народився в Києві 23 жовтня 1901 року в інтелігентній сім’ї. В 1926 р. закінчив Харківський медичний інститут, в якому пропрацював до 1945 року, пройшовши хлях від аспіранта до завідуючого кафедрою патологічної фізіології. По приїзді у Дніпропетровськ професор Стеркін Е.Я. багато уваги приділив оснащенню кафедри. Науково-дослідна робота на кафедрі в цей час була присвячена вивченню порушень вуглеводного обміну при різних патологіях, захворюваннях печінки, цукровому діабеті, серцевій недостатності та інш. Співробітники кафедри підготовили за цей час 2 кандидатські дисертації. Професор Е.Я. Стеркін володів 3 іноземними мовами (німецькою, англійською, французькою) був людиною незвичайних лекторських здібностей. Його лекції були високо науковими і сучасними. 1 липня 1952 року професора Стеркіна Е.Я. було переведено завідувати кафедрою патофізіології в Красноярський медичний інститут. А в 1954 р. він раптово помирає від інфаркту.

У зв’язку з від’їздом професора Стеркіна Е.Я. виконання обов’язків завідуючого кафедрою дирекція інституту доручила доценту Івану Никифоровичу Сухотеплому, а в 1959 році він був обраний на цю посаду за конкурсу та завідував кафедрою до 1960 року. Співробітниками кафедри у той період були асистенти Є.А. Пастухова, Є.Ф. Лукашевич, аспірант А.І. Хомазюк та випускники інституту Ю.П. Бахвала і В.В. Лук’янець. Також на роботу була запрошена на роботу к.м.н. А.А. Брейте, що повернулася з евакуації. Спочатку науковим напрямком в дослідницькій роботі кафедри були питання, пов’язані з вивченням участі нервової системи в реакціях організму на дію різноманітних фізіологічних і патогенних факторів. Потім кафедра досліджувала участь нервової системи в пухлинному процесі. За 2 роки роботи видано багато наукових матеріалів, які доповідалися на 11 з’їзді онкологів та 11 Республіканському з’їзді рентгенологів і радіологів УРСР. У 1968 році І.Н. Сухотеплий раптово помирає від інфаркта міокарду.

Наступним завідуючим кафедрою був обраний к.мед.н. доцент Валентин Вікторович Лук’янець – вихованець кафедри нашого інституту. Оскільки штат кафедри складався з сімох викладачів, які не мали вченого ступеня, найбільш актуальною проблемою кафедри стало забезпечення лекційного курсу на всіх потоках п’яти факультетів і ліквідування гострої кадрової кризи шляхом планування і виконання дисертаційних робіт асистентами. На кафедрі велась напружена учбово-методична робота, обновлялися лекційні матеріали. Почався перехід на нову уніфіковану форму проведення навчального процесу з більш детальним програмуванням учбового матеріалу і регламентацією занять з розподілом часу. У цей час науково-дослідна робота була присвячена питанням патологічної фізіології пухлинного процесу та механізмам участі в ньому нервової системи. Доцент В.В. Лук’янець був науковим керівником кандидатських дисертацій 6 співробітників кафедри: Т.В. Дроздової, А.В. Піщикової, В.А. Баранченко, Ю.П. Артамонова, Г.А. Клопоцького, Н.С. Рогової. Треба особливо відмітити активну участь лаборанта кафедри Дмитрієвої Я.В., яка займалася технічною частиною наукових досліджень.

У квітні 1977 року кафедру очолив професор Олег Іванович Сукманський, учень члена-кореспондента АМН СРСР, заслуженого діяча науки УРСР професора Миколи Никифоровича Зайка. Олег Іванович Сукманський народився 3 січня 1930 р. в сім’ї лікарів. Після закінчення Вінницького інституту поступив в аспірантуру на кафедру патологічної фізіології Одеського медичного інституту, де під керівництвом професора М.Н. Зайка виконав і захистив спочатку кандидатську, а потім докторську дисертації. До 1977 року О.І. Сукманський пройшов шлях від асистента до професора, завідуючого кафедрою патологічної фізіології, а також завідуючим лабораторією патофізіології Одеського науково-дослідницького інституту стоматології. У цей період проводилася широка робота по удосконаленню учбового процесу: був оновлений лекційний курс, введені лекційні демонстрації експериментів і учбових кінофільмів, створено фонотеку лекцій. Було поліпшено оснащення для практичних занять. Підвищенню рівня викладання сприяла робота по створенню підручників та учбових посібників. Професор Сукманський – член авторського колективу підручника «Патологічна фізіологія» під редакцією члена-кореспондента АМН професора М.Н. Зайка. Підручник вийшов у 1977 р., був відзначений Державною премією України і мав декілька перевидань. У 80-ті роки змінився напрям наукових досліджень. Кафедра стала розробляти питання нервової трофіки і патогенезу нейрогенних дистрофій. Для виконання досліджень на сучасному рівні була придбана наукова апаратура. Вперше в країнах СНД було досліджено сіалоаденотрофічний ефект, розроблені його оригінальні моделі та методи стимуляції продукції слинними залозами ендогенних ростових та трофічних факторів. Під керівництвом професора О.І. Сукманського з 1980 по 1995 рр. виканано п’ять докторських (Р.Д. Барабаш, Е.Н. Дичко, Г.М. Варава, М.І. Пустовойт, М.К. Драгобецький) та шість кандидатських (Л.П. Черкашина, А.І. Ганіченко, В.П. Ткаченко, Т.І. Мамєєва-Протопопова, А.А. Свириденко, Н.І. Тупчієнко) дисертацій. У 1977-1995 рр. співробітниками кафедри опубліковано більше 180 наукових праць, в тому числі дві монографії. Одержано три авторських свідоцтва на винахід. Апарат штучного дихання, створений В.П. Ткаченком, Є.А. Макієм нагороджений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР. В 1992 р. на базі кафедри була організована і проведена Українська конференція патофізіологів, яка започаткувала проведення з’їздів патофізіологів кожні 4 роки.

В 1997 р. проф. О.І. Сукманський вийшов на пенсію, а кафедра патофізіології була об’єднана з кафедрою нормальної фізіології під керівництвом професора П.О. Неруша.

В 1999 р. кафедра знову була відокремлена і на посаду завідуючого був призначений професор Віктор Володимирович Колдунов. Він народився 8 липня 1948 року в м. Дніпропетровськ. В 1972 р. закінчив лікувальний факультет ДМІ. З 1972 по 1975 рр. навчався в аспірантурі на кафедрі фармакології ДМІ. У 1976 р. захистив кандидатську, а в 1995 р. докторську дисертації. У 1999 р. на кафедрі працювали два доценти: Г.А. Клопоцький- завідуючий учбовою частиною та В.П. Ткаченко – відповідальний за наукову роботу кафедри, а також два викладача: к.мед.н. Л.П. Черкашина та М.М. Головачов. Під керівництвом професора В.В. Колдунова виданий посібник з практичних занять для студентів з грифом ЦМК МОЗ України, збірник тестів по «Крок-1», три посібника по курсам загальної патофізіології і патофізіології органів і систем. Виготовлено 12 тематичних стендів для навчальної роботи по темам: патологія крові, кровообігу, нирок, ендокринної системи та інші. Більш як 20 років на кафедрі працював викладачем та старшим лаборантом М.М. Головачов.

Протягом 2011-2012 учбового року кафедрою керував професор Довгаль Геннадій Володимирович,а з листопада 2012 по вересень 2013 року - Довгаль Марина Анатоліївна.

На сьогодні кафедру очолює д.мед.н. Сілкіна Ю.В. До складу кафедри входять: професор Колдунов В.В., доценти - Клопоцький Г.А. та Хмель С.І., викладачі – Бібікова В.М., Гузь В.А., Терещенко Н.М., Черкашин А.Г., ст. лаборант Поворотня М.М., лаборанти – Байраченко Т.І., Боброва Л.І. На кафедрі навчаються студенти 3-го курсу медичних, стоматологічного факультетів та факультету іноземних студентів, а також 2-го курсу за фахом «клінічна фармація», «фармація» та «сестринська справа». Навчання проводиться за кредитно-модульною системою. Кафедра оснащена комп’ютерним класом, де проводиться тестовий контроль знань студентів за кожною темою навчальної програми.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.